Судова практика
Для судів не має імперативного значення сам факт звернення із клопотанням про передачу особи на поруки. Передача на поруки є правом, а не обов’язком суду
21 травня 2024 р. Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 443/1255/23 задовольнив частково касаційні скарги потерпілого та прокурора, які стверджували про безпідставність звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності з передачею на поруки.
Ухвалою районного суду, залишеною без змін апеляційним судом, задоволено клопотання захисника про закриття провадження та звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК на підставі ст. 47 КК у зв’язку з передачею його на поруки трудовому колективу.
У касаційних скаргах прокурор і потерпілий зазначали про відсутність щирого каяття у діях обвинуваченого, як однієї з обов’язкових умов звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 47 КК.
Читайте також: Щирого каяття не достатньо для визнання можливості виправлення засудженого без ізоляції від суспільства
Верховний Суд вказав, що інститут звільнення особи від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки колективу підприємства, установи чи організації можна застосувати лише у разі встановлення усіх обов’язкових для подання відповідного клопотання умов, зокрема щирого каяття особи.
Встановивши відсутність хоча б однієї з передумов, суди не вправі застосовувати ст. 47 КК щодо обвинуваченої особи.
Звільнення від кримінальної відповідальності з передачею особи на поруки є правом, а не обов’язком суду, і є виправданим лише тоді, коли суд дійде висновку про те, що виправлення конкретної особи, котра вчинила злочин, є можливим без фактичного застосування щодо неї заходів кримінально-правової репресії. Сам факт звернення із клопотанням про передачу особи на поруки імперативного значення для судів не має.
Крім того, вирішуючи питання про можливість задоволення зазначеного клопотання, суд має ретельно перевірити всі обставини справи й належним чином обґрунтувати ухвалене рішення.
Читайте також: Щире каяття особи є однією з обов’язкових умов звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею на поруки
Як убачається зі звукозаписів судового засідання у суді першої інстанції, потерпілий та його представник заперечили проти задоволення заявленого захисником клопотання через відсутність щирого каяття. Так, зокрема представник потерпілого наголошував на тому, що з моменту відшкодування витрат на лікування пройшов значний проміжок часу, протягом якого жодних виплат, жодних дій, пов’язаних з усуненням наслідків вчиненого або відшкодуванням заподіяної шкоди, у тому числі і моральної, стороною захисту здійснено не було, обвинувачений навіть не попросив вибачення. Зазначав, що відшкодувавши лише витрати на лікування, обвинувачений фактично забув про потерпілого. Відшкодування було формальне, для демонстрування нібито щирого каяття, а надалі будь-які дії припинилися.
Для визнання щирого каяття як однієї з обов’язкових умов звільнення особи від кримінальної відповідальності, суд повинен був встановити фактори, які б свідчили про справжність, щирість розкаяння.
Натомість місцевий суд належно не перевірив наявність щирого каяття обвинуваченого як обов’язкової умови для застосування ст. 47 КК, не спростував доводи потерпілого та його представника щодо нещирості розкаяння, а відтак передчасно постановив рішення про можливість звільнення останнього від кримінальної відповідальності у зв’язку із передачею на поруки. На зазначені порушення не зважив і суд апеляційної інстанції,
Отже суди допустили неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність і порушення вимог кримінального процесуального закону, яке є істотним, оскільки призвело до безпідставного звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі положень ст. 47 КК України.
Тому Верховний Суд ухвали районного суду і апеляційного суду скасував і призначив новий розгляд у суді першої інстанції.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 16 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
