Конституція України і європейські цінності

У Конституційному Суді України 28 червня пройшла міжнародна конференція «Конституція України та європейські цінності: виклики євроінтеграційного процесу», присвячена 28-й річниці Основного Закону України.

У ній взяли участь судді Конституційного Суду України та судді КСУ у відставці, вітчизняні й міжнародні експерти в галузі конституційного права, представники органів конституційної юрисдикції іноземних держав і міжнародних організацій. Під час дискусії учасники конференції поділилися своїм досвідом і підходами до захисту основних прав і свобод громадян у воєнний час та кризові періоди, зокрема обговорили практичні аспекти імплементації міжнародних нормативних актів у національне законодавство, а також роль КСУ у цих процесах.

Читайте також: КСУ перевірить на конституційність окремі приписи Закону «Про запобігання корупції» та КАСУ

Відкрив конференцію суддя Конституційного Суду України Олександр Петришин. За його словами, ухвалення Основного Закону України 28 червня 1996 року стало історичною подією, яка визначила долю Українського народу. Основний Закон зміцнив міжнародний авторитет України й заклав основи для розвитку демократії, правовладдя, рівності та народовладдя в нашій країні. «Сьогодні ми розуміємо, що європейський світогляд і цінності – це ті ключі, які дають змогу відкрити шлях до кращого майбуття. Наше покрокове, але наполегливе наближення до Європейського Союзу вимагає від нас не лише знання, а й сповідування європейських цінностей, щоб для кожного покоління українців вони стали життєво важливими», ‒ наголосив О. Петришин.

Із вітальною промовою до учасників звернувся також голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук, який, окрім іншого, відзначив отримання нашою країною рішення про початок переговорів з Європейським Союзом щодо членства. «Це історичне рішення для України, за яким стоять кров і сльози Українського народу, звитяга українських воїнів та кожного з нас».

Він також наголосив, що Верховна Рада вже зробила чимало для поступу країни. Ідеться, зокрема про ухвалення низки євроінтеграційних законів, які поступово наближають Україну до Європейського Союзу. Крім того, парламент ухвалив закон щодо вдосконалення порядку відбору кандидатур на посаду судді Конституційного Суду України та обрав одного суддю за новою конкурсною процедурою.

Голова Верховної Ради України зазначив, що наша Конституція витримала випробування часом у найскладніший для України період. Ми впевнено можемо сказати, що Основний Закон працює, забезпечено засади конституційного ладу. Це – приклад для багатьох країн, які сумнівалися в державності України, – наголосив доповідач.

У свою чергу керівник Офісу Ради Європи в Україні Мачей Янчак відзначив важливість реформ, які відбуваються у сфері конституційного правосуддя в Україні. У цьому контексті він привітав новопризначеного суддю Конституційного Суду Сергія Різника, зазначивши, що його було призначено за результатами прозорого, справедливого відбору за участі міжнародних експертів відповідно до рекомендацій Венеційської комісії. Він також наголосив на важливій ролі Конституційного Суду України в забезпеченні прав людини і правовладдя.

У конференції також взяли участь керівник з операційних питань Секції 1 «Європейська інтеграція, врядування та верховенство права, громадянське суспільство» Представництва Європейського Союзу в Україні Асьєр Сантільян Лузуріага, який, зокрема, наголосив, що досягнення реформ щодо верховенства права потрібно підтримувати, бо вони є не лише умовою щодо подальшого прогресу для вступу в ЄС, але й також зміцнять стійкість країни в часи війни, покращать умови для бізнесу й інвестицій в Україні та сприятимуть процесу відновлення. А спеціальний представник головування – Координатор проектів ОБСЄ в Україні Марцел Пешко наголосив: «Бачення післявоєнної України, включаючи, насамперед, верховенство права та права людини, демократію, гендерну рівність та гендерний вимір післявоєнної реконструкції, європейську інтеграцію, правосуддя перехідного періоду, зараз потрібне українському суспільству як ніколи раніше». За його словами, у 2014 році нація повстала на захист свого цивілізаційного вибору. Сьогодні на кривавих полях війни, як і 10 років тому на палаючих барикадах у Києві, люди захищають свою мрію – мрію про Європу, про співдружність цінностей, принципів і рівних можливостей. Марцел Пешка висловив переконання, що ОБСЄ в Україні, як і завжди, буде ефективним інструментом, щоб допомогти українцям здійснити цю мрію. «Ми готові продовжувати ефективну співпрацю з Конституційним Судом України, регіональними та місцевими органами влади, академічними колами та громадянським суспільством».

Наступний учасник конференції, віце-президент Національної академії наук України Олег Рафальський підкреслив, що одним із найважливіших стратегічних приписів нашої Конституції є втілення в ній стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства у ЄС і НАТО. Як було зазначено, у зв’язку з цим, перед державою стоїть чимало питань, розв’язання яких потребує спільних зусиль. У цьому зв’язку О. Рафальський наголосив, що одним із найважливіших напрямів діяльності Національної академії наук України є правовий та економічний супровід євроінтеграційного процесу, що здійснюється різноманітними шляхами.

За його словами, НАНУ також бере активну участь у підтримці діяльності Конституційного Суду України, зокрема надає наукові висновки, а представники академії активні учасники заходів КСУ. «Плідне поєднання наукового потенціалу і практики Конституційного Суду України створює підґрунтя для інтеграційного процесу та впровадження європейських цінностей у життя українського суспільства», – резюмував О. Рафальський.

Наступний промовець, президент Національної академії правових наук України Володимир Журавель зазначив, що ухвалення Основного Закону стало знаковою подією для нашої країни. Він нагадав, що в той час, коли ухвалювали Конституцію України, була непроста соціально-політична ситуація в державі. «Конституція України увійшла в суспільне життя як оберіг державності, демократії, гарант незалежності і соборності України. Вона становить фундамент, на якому ґрунтується сьогодення, вибудовується майбутнє українського народу», – резюмував він.

На переконання очільника НАПрНУ, основним є те, що в цьому політико-правовому документі – державному паспорті України – зафіксоване те головне, заради чого численні покоління українців не лише мріяли, а й проливали кров, і, на жаль, проливають її і сьогодні – це права людини, які російські загарбники намагаються забрати в нас, розв’язавши цю повномасштабну і криваву війну. Як було наголошено, від війни страждає увесь Український народ, але особливо мешканці, які проживають у прикордонних і прифронтових регіонах. Зокрема мешканці міста-героя Харкова, які постійно відчувають численні обстріли. Російсько-українська війна переконує і доводить, що надійною гарантією безпеки є вступ до Європейського Союзу й членство в Північноатлантичному альянсі, про що зазначено в преамбулі Конституції України. І важливим завданням для цього є реалізація цих положень.

На його переконання, вступ України до Європейського Союзу не тільки підсилить Україну, але й наша країна підсилить ЄС.

У межах роботи конференції відбулося дві сесії, учасники яких обговорили конституційну доктрину і практику верховенства права (правовладдя), питання людської гідності та прав людини в реаліях воєнного стану. Учасники першої сесії зосередили увагу на темі «Верховенство права: конституційна доктрина і практика». Обговорювалося, зокрема, забезпечення верховенства права в Україні в світлі практики ЄСПЛ, вплив європейських цінностей на розвиток українського конституціоналізму в аспекті сучасних викликів, конституційні зміни до розділу «Правосуддя», розвиток судової системи, захист прав і конституційних принципів у надзвичайних ситуаціях. Учасники конференції також розглянули доктринальний вимір практичної реалізації принципу верховенства права в умовах воєнних загроз.

Обговорювалося й питання впливу умов воєнного стану та надзвичайних ситуацій на захист прав і їх реалізацію через правові механізми в Україні, юридичні позиції конституційних судів європейських держав щодо референдумів про внесення змін до конституції, історичні аспекти імплементації принципів правової держави та верховенства права в Україні. Модерував роботу суддя Конституційного Суду України Віктор Городовенко. Під час сесії з доповідями виступив суддя Конституційного Суду України Сергій Різник. У своєму виступі він зосередив увагу на принципі верховенства права, як критерії конституційності нормативних актів, наголошуючи на важливості цього принципу для забезпечення демократії та стабільності в країні. На переконання судді, принципи верховенства права і верховенства Конституції є цілісними, тож забезпечуючи верховенство Конституції, Конституційний Суд України захищає принцип верховенства права. У виступі суддя також детально дослідив принцип верховенства права в рішеннях КСУ.

Читайте також: Підписано Спільні безпекові зобов’язання з ЄС

Його колега Ольга Совгиря провела порівняльний аналіз юридичних позицій конституційних судів європейських держав щодо референдумів про внесення змін до конституції та інших питань, які можуть бути предметом референдумів, розкривши їх переваги і недоліки, роль органів конституційного судочинства в цій процедурі. Як було зазначено, в багатьох європейських державах конституційні суди відіграють важливу роль у визначенні законності та конституційності референдумів у частині внесення змін до конституції. Вони перевіряють процедури проведення референдуму та формулювання запропонованих поправок. Конституційні суди також можуть мати повноваження переглядати результати референдуму про внесення змін до конституції й визначати, чи є результати референдуму дійсними.

Як приклад Ольга Совгиря назвала країни, в яких ухвалили чинні конституції за результатами референдумів, окреслила керівні принципи для конституційних референдумів на національному рівні, що їх сформулювала Венеційська комісія. Зокрема, одним із фундаментальних принципів є судовий перегляд на відповідність чинному законодавству всіх питань, пов’язаних з організацією і проведенням конституційного референдуму. Суддя наголосила на ролі Конституційного Суду або Верховного Суду в цьому процесі.

Ішлося й про вплив міжнародних правових стандартів на внутрішню правову систему, а також роль конституційного правосуддя в забезпеченні дотримання міжнародних зобов’язань із захисту прав людини. Доповідачі наголошували на важливості міжнародної правової співпраці в забезпеченні прав людини та дотриманні міжнародно-правових зобов’язань із захисту прав людини в період війни. Модерувала сесію суддя Конституційного Суду України Оксана Грищук. Із доповіддю на сесії виступив Василь Лемак, суддя КСУ, який, зокрема, зазначив, що за понад 27 років Конституційний Суд України ухвалив понад 420 рішень. У значній частині з них установлено неконституційність приписів права. Це означає, на його думку, що Конституційний Суд України реально довів спроможність виконувати контрмажоритарну функцію конституційного судочинства, покликану стримувати політичний процес у межах Конституції. Як було наголошено далі, під час повномасштабної війни Конституційний Суд України продовжує виконувати свої функції, доводячи, що принцип поділу влади є дієвим, а перебування всіх органів державної влади в межах конституційного поля не лише забезпечує верховенство права й захист індивідуальних людських прав, а й зміцнює конституційний порядок України загалом. Ця здатність, переконаний Василь Лемак, є надто важливою в умовах воєнного стану.

У подальшому його колега Галина Юровська зупинилася на застосуванні актів Європейського Союзу та рішень Суду справедливості в практиці Конституційного Суду України. Суддя зосередила увагу на окремих рішеннях КСУ, які ґрунтуються на документах міжнародного права та практиці Європейського Суду справедливості. Зокрема, це рішення щодо індивідуалізації юридичної відповідальності за порушення прав споживачів; про перегляд вироку особі, караній на довічне позбавлення волі. Суддя наголосила на важливості адаптації європейських стандартів у національну правову систему, що сприяє зміцненню правової держави та забезпечує відповідність конституційним принципам і міжнародним зобов’язанням України.

У подальшій дискусії взяли участь: Яутріте Брієде, суддя Конституційного Суду Латвійської Республіки; Дануте Йочієнє, суддя палати у кримінальних справах Верховного Суду Литовської Республіки, суддя Європейського суду з прав людини (2004–2013 рр.), суддя (2014– 2023 рр.) та голова Конституційного Суду Литовської Республіки (2021–2023 рр.), міжнародна консультантка Ради Європи; Павло Пушкар, керівник відділу Департаменту з питань виконання рішень ЄСПЛ Генерального директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи; Александру Тенасє, спеціальний радник Конституційного Суду України, голова Конституційного Суду Республіки Молдова (2011–2017 рр.); Олена Бориславська, завідувачка кафедри конституційного права юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка та Олександр Водянніков, старший проектний співробітник Програми підтримки ОБСЄ для України.

У межах конференції учасникам презентували Науково-практичний коментар Конституції України.

Відзначимо, що вказана конференція була організована в межах спільного проекту Ради Європи та Конституційного Суду України «Підтримка розвитку конституційної юстиції в Україні», впровадженого в межах третьої фази спільної програми Європейського Союзу та Ради Європи «Партнерство заради добропорядного врядування», а також спільного проекту Конституційного Суду України й ОБСЄ «Підтримка національних партнерів у покращені доступу до конституційного правосуддя».

Підготували
Максим Бондар та Федір Мороз,
спеціально для ЮВУ

Джерело: Юридичний вісник України

Поділитися

Твітнути