Судова практика
Орендодавець не несе відповідальності за спричинену орендарю шкоду у зв’язку з неможливістю збору врожаю на земельній ділянці після закінчення договору оренди
22 травня 2024 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 175/2781/21 залишив без задоволення касаційну скаргу позивача, який безпідставно використовував земельну ділянку.
ТОВ звернулося до суду з позовом до орендодавця та інших осіб про відшкодування майнової шкоди, вказуючи, що неправомірними, спільними, умисними діями відповідачів, всупереч умовам договору оренди земельної ділянки було знищено майно товариства.
Між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого по закінченні строку дії договору до закінчення польових робіт термін оренди земельної ділянки продовжується до повного завершення польових робіт, а орендодавець зобов’язаний не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою.
Позивачем була засіяна газонна трава (рулонний газон) на ділянці та здійснювались польові роботи щодо її вирощування, що свідчить про продовження терміну оренди, проте вказана земельна ділянка була безпідставно переорана, а посіяна на ній газонна трава (рулонний газон) повністю знищена.
Читайте також: Направлення орендарем земельної ділянки пропозиції про продовження договору оренди не є безумовною підставою для його поновлення
Рішенням районного суду у задоволенні позову відмовлено.
Апеляційний суд змінив рішення районного суду у частині правового обґрунтування відмови у задоволенні позову, врахувавши належне повідомлення орендодавцем орендаря про небажання продовжувати договір оренди, та вказав, що термін дії договору оренди землі закінчився, а сам договір був припиненим, що встановлено рішенням суду у іншій справі, яке набрало законної сили.
Використання позивачем земельної ділянки після завершення договору оренди для зберігання готової продукції свідчить про його недобросовісність, безпідставне користування земельною ділянкою упродовж 15 місяців.
У касаційній скарзі позивач зазначав, що польові роботи не було завершено у зв’язку з відсутністю попиту на готову до реалізації врожаю газонної трави та коротким терміном її зберігання.
Верховний Суд вказав, що відповідно до п. б) ч. 1 ст. 95 ЗК України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію.
Читайте також: Накладення арешту на право оренди земельної ділянки може бути застосоване щодо власника ділянки, а не боржника-орендаря
Відповідно до ст. 28 Закону України «Про оренду землі» орендар має право на відшкодування збитків, яких він зазнав унаслідок невиконання орендодавцем умов, визначених договором оренди землі. Збитками вважаються: фактичні втрати, яких орендар зазнав у зв’язку з невиконанням або неналежним виконанням умов договору орендодавцем, а також витрати, які орендар здійснив або повинен здійснити для відновлення свого порушеного права; доходи, які орендар міг би реально отримати в разі належного виконання орендодавцем умов договору.
Апеляційний суд правильно звернув увагу на положення п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України, оскільки використання орендарем земельної ділянки після завершення договору оренди
для зберігання готової продукції з підстав відсутності попиту на її реалізацію не може вважатися таким, що відповідає принципам справедливості, добросовісності, розумності, покладає на власника земельної ділянки додатковий тягар та фактично створює ситуацію, коли із незалежних від нього причин власник не може на власний розсуд користуватися своїм майном невизначений строк.
Орендодавець не може впливати на наявність чи відсутність на ринку попиту на товар орендаря і не має нести ризики, які передбачає господарська діяльність, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції. Натомість орендар мав достатньо часу (15 місяців) для того, щоб звільнити ділянку від своєї готової продукції.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 16 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
