Судові спори з податковою по-новому

Андрій Реун,
керівник податкової практики ЮФ EVRIS, адвокат

П’ятнадцятого грудня 2017 року набрав чинності (але ще не повністю) Закон України No 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року (далі — Закон No 2147). Цей закон виклав у новій редакції три процесуальні кодекси, в тому числі і Кодекс адміністративного судочинства України (КАСУ), а також вніс зміни до інших законів, серед яких і Закон України «Про судовий збір». Деякі правила оновленого судочинства можуть бути цікавими бізнесу, який звик рахувати гроші й судитися з податківцями, щоб ознайомитися з цими правилами вже зараз.

Адвокатська монополія

У 2018 році супроводжувати податкові спори зможуть не лише адвокати. Протягом нового року, незалежно від суми податкового спору, представляти інтереси підприємств в судах першої інстанції зможуть також особи, які не мають свідоцтва на право заняття адвокатською діяльністю.

А ось при оскарженні судових рішень в апеляційних адміністративних судах і в Касаційному адміністративному суді в складі Верховного Суду участь адвоката буде обов’язковою. Винятком стане представництво в малозначимих справах, включаючи спори на суми до 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (у 2018 році це 176 200 грн), а також спори на суму від 100 до 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних (у 2018 році — від 176 200 до 881 000 грн), якщо суд дійде висновку про незнач- ну складність таких справ.

Із 2019 року представляти інтереси бізнесу в податкових судових спорах, крім малозначимих, зможуть лише адвокати.

Податкові спори, які пов’язані з оскарженням донарахувань (наприклад, оскарження наказів на проведення податкової перевірки, індивідуальних податкових консультацій, дій і бездіяльності податкових органів) не заборонено відносити до категорії незначної складності. Однак, слід пам’ятати, що для справ «незначної складності» істотно обмежені можливості касаційного оскарження (перегляду справи Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду).

Відшкодування витрат на правову допомогу

Якщо підприємство витратилося на адвоката для представництва в адміністративному суді та виграло податковий спір, воно може розраховувати на відшкодування понесених витрат (на адвоката) в повному обсязі. Залишилися в минулому обмеження, встановлені Законом України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу в цивільних та адміністративних справах», який втратив чинність на підставі Закону No 2147.

Відповідні витрати повинні передбачатися в договорі про надання правової допомоги. Крім того, до суду потрібно подати детальний опис виконаних адвокатом робіт (послуг) і понесених ним витрат. При цьому розмір витрат на адвоката повинен бути відповідним складності справи, витраченого часу, обсягу наданих робіт (послуг), а також ціни позову та інших значимих обставин.

Суд може зменшити суму витрат на правову допомогу, яку має сплатити сторона, що програла, якщо такі витрати будуть несумірними з вищевказаними обставинами. Але для цього сторона, що програла, повинна заявити клопотання й довести таку неспівмірність. Суд також може зменшити суму судових витрат, що підлягають до сплати, або звільнити сторону від їх сплати, враховуючи майновий стан сторони справи.

Також підприємство, як і раніше, у випадку перемоги в податковому спорі може розраховувати на відшкодування сплаченого судового збору. В разі ж, наприклад, відмови від позову або скарги підприємству можуть відшкодувати не всю суму сплаченого судового збору, а лише 50 відсотків.

Судовий збір

Закон No 2147 також змінив деякі правила обчислення судового збору. Для подачі адміністративного позову майнового характеру юридичними особами встановлена верхня планка судового збору, якої не було раніше, в розмірі 350 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (у 2018 році це 616 700 грн.). Однак на більшість податкових спорів це нововведення не вплине, бо для задіяння верхньої планки ціна позову повинна перевищувати 40 млн грн. Тому, для юридичних осіб орієнтиром продовжують залишатися базові правила (для позовів майнового характеру — 1,5% ціни позову, але не менше ніж один розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для позовів немайнового характеру — один розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожну позовну вимогу немайнового характеру).

Зате нововведення вплинуть на судові спори, пов’язані з оскарженням судових рішень. Для оскарження судових рішень в апеляційному порядку діятиме ставка в розмірі 150% (було 110%) ставки, яка підлягала сплаті при поданні адміністративного позову. Для касаційного оскарження встановлена ще більша ставка — 200% (було 120%) ставки, яка підлягала сплаті при поданні позову.

Цікаво, що для подачі в суд документів в електронній формі встановлена менша ставка судового збору, а саме 80% від відповідної ставки. Разом із тим подавати документи в електронній формі (і сплачувати судовий збір за меншою ставкою) можливо буде лише після початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС). Точна дата початку її роботи поки невідома, але ця система повинна запрацювати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України в газеті «Голос України» і на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування ЄСІТС.

Спори з ДФС як центральним органом виконавчої влади

Із 15 грудня 2017 р. спори з ДФС не обов’язково повинні розглядатися колегією суддів. Це вселяє надію на скорочення термінів їх розгляду, зокрема, щодо блокування податкових накладних, визнання індивідуальних податкових консультацій недійсними, визнання бездіяльності ДФС протиправною та/або спонукання ДФС здійснити дії на користь і в інтересах платників податків.

Зловживання процесуальними правами

Оновлений КАСУ вимагає від учасників справи сумлінно користуватися процесуальними правами й неухильно виконувати процесуальні обов’язки. Зловживання ж процесуальними правами може мати неприємні процесуальні та фінансові наслідки.

Суд може визнати зловживанням процесуальними правами, наприклад, подачу кількох позовів із тією метою, аби хоча б один із них потрапив на розгляд до конкретного судді, подачу «свідомо безпідставного позову», свідомо безпідставне залучення співвідповідача для зміни підсудності справи.

Серед засобів боротьби зі зловживаннями процесуальними правами КАСУ передбачає можливість суду залишити подану заяву, скаргу, клопотання без розгляду; покласти на відповідну сторону судові витрати в повному обсязі незалежно від результатів вирішення спору; застосувати до відповідної сторони або її представника штраф, розмір якого варіюється від 0,3 до 10 розмірів прожиткового мінімуму (близько 529 – 17 620 грн).

Чітко регламентовані правила подачі аргументів

Відтепер платники податків-позивачі зможуть письмово викладати свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення і міркування щодо предмета спору лише в заявах по суті справи, якими є позовна заява і відповідь на відгук податкового органу. Разом із тим, якщо суд визнає за необхідне, він може дозволити подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло під час розгляду справи.

Подача доказів

Оновлений КАСУ зобов’язує позивачів подавати всі докази разом із позовом. Те ж саме стосується й відповідачів, які подають свої докази разом з відгуком на позов. Винятки стосуються лише випадків неможливості подати докази разом із позовом (відгуком на позов) з об’єктивних причин, про що потрібно повідомити суд, вказати, відповідно, доказ і причини неможливості його подачі, а також надати докази того, що учасник справи зробив усі залежні від нього дії для отримання такого доказу. Також передбачена вимога завчасно направляти копії доказів іншим учасникам справи. Суд може пропонувати сторонам у справі надати додаткові докази. А ось докази, які не подані у встановлений КАСУ чи судом термін, до розгляду не приймаються.

Вимога КАСУ про негайне розкриття сторонами по справі своїх «козирів» стимулює платників податків оскаржити податкові донарахування та інші рішення в досудовому (адміністративному) порядку перед тим, як звертатися в суд. Такий порядок оскарження рішень податкових органів дозволяє платнику податків виграти такий необхідний (з огляду на нові правила) час для ретельної підготовки доказів. Адже якщо протягом 10 днів з моменту отримання, наприклад, податкового повідомлення-рішення платник податків не оскаржить його (в адміністративному або судовому порядку), то пропустить 10-денний термін для сплати донарахувань, встановлений пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України. Це, в свою чергу, може «підштовхнути» податківців вимагати сплати донарахувань до бюджету, навіть якщо платник податків у майбутньому все-таки почне судитися й поси- латиметься на те, що на період судового оскарження податкове донарахування вважається неузгодженим.

Експертиза

За новими правилами учасник справи може самостійно, без залучення суду, замовити проведення експертних досліджень і надати суду відповідний висновок експерта, який буде мати таку ж силу доказу, як і висновок експерта при призначенні експертизи судом. При проведенні експертизи на замовлення учасників справи потрібно врахувати, що у висновку експерта повинно бути зазначено, що такий висновок підготовлений для подачі в суд і що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Також у КАСУ з’явилася екзотика у вигляді висновку експерта в галузі права, але висновок експерта в галузі права не має сили доказу й носить лише допоміжний (консультативний) характер. Учасники справи можуть надати суду висновок експерта в галузі права лише з питань аналогії закону, аналогії права або змісту норм іноземного права.

Важливо, що суд може зобов’язати учасника справи, який клопоче про виклик свідка, призначення експертизи судом, залучення фахівця, перекладача і в інших випадках попередньо (авансом) оплатити відповідні витрати. На випадок несплати таких авансів передбачена можливість суду відхилити відповідне клопотання.

Висновки

У контексті формування бюджетів платників податків на юридичні витрати, пов’язані з податковими спорами, оновлені правила адміністративного судочинства надають як нові можливості, так і створюють нові виклики. З одного боку, для оскарження податкових донарахувань усе ще необхідно сплатити значну суму судового збору, з іншого ж боку, можливості стягнути сплачений судовий збір доповнені можливостями відшкодувати і витрати на адвокатів, яких доведеться залучати все частіше. Зміни в порядку подачі доказів «зрушують» трудомісткий процес збору доказів на етапі підготовки позовної заяви й можуть спричинити зміну стратегії оскарження податкових донарахувань й переформатування порядку роботи із зовнішніми консультантами.

Джерело: Юридичний вісник України

Поділитися

Твітнути