В Україні
Що ми очікуємо від другого конкурсу до ВАКС?
Катерина Риженко, заступниця виконавчого директора з юридичних питань Transparency International Ukraine
Чотирнадцятого та п’ятнадцятого листопада нарешті пройшли перші тестування кандидатів у судді Вищого антикорупційного суду. За їхніми результатами до наступних етапів конкурсу пройшли 123 учасники, 17 не набрали мінімального балу й припинили участь у конкурсі.
Не євроінтеграцією єдиною
Уже скоро минає рік від старту конкурсу на зайняття 25 посад суддів ВАКСу, а суддів і досі не обрано, й відбір навіть не досягнув екватора. І це сумно, адже увага до цього процесу досить висока – і з боку громадськості, і від наших міжнародних партнерів. Успішне завершення даного конкурсу потрапило в перелік вимог та рекомендацій, які стоять перед Україною на євроінтеграційному шляху. А отже, відбір нових суддів прямо означатиме наше наближення до членства в ЄС.
Однак не євроінтеграцією єдиною важливий цей конкурс. Через скандальні справи, як-то корупція у Верховному Суді чи у МСЕК, увага українського суспільства до Антикорсуду лише зростає. І так само пропорційно примножуються очікування на швидкі та справедливі рішення щодо справжніх корупціонерів. Якщо поглянути глибше, стає зрозумілим, що Вищому антикорупційному суду терміново потрібне збільшення кількості суддів, адже наявне навантаження на них гальмує не лише діяльність інституції, а й прямо впливає на сприйняття результатів роботи Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Час іде, а судді не обираються
Проводить конкурс у Вищий антикорсуд Вища кваліфікаційна комісія суддів, і на її плечі ліг не лише він. Паралельно проходить, зокрема, відбір 550 суддів до апеляційних судів, що також важливо в умовах кадрової кризи в судовій владі. А оскільки наразі Комісія лише розпочинає проведення оцінювання охочих у судді ВАКСу, вже видається, що конкурс «трохи» затягнувся. Ще в березні ВККСу сподівалася закінчити цей відбір до кінця 2024 року, але сьогодні вже ясно, що це неможливо – і за новим прогнозом дедлайн перенесли на травень 2025 року.
Кваліфікаційне оцінювання лише стартувало, і на тих кандидатів, які відповідають вимогам конкурсу, чекають іспит, дослідження досьє та співбесіди. Крім цього, впродовж 45 днів Громадська рада міжнародних експертів (ГРМЕ) зі свого боку, матиме право проводити спільні з комісією засідання щодо відповідності кандидатів критеріям доброчесності та професійності.
Тож, як бачимо, попереду в межах цього конкурсу чекає ще величезний шмат роботи, однак виглядає так, що Вища кваліфікаційна комісія суддів намагається справді ґрунтовано підійти до цього відбору. Тут треба розуміти, що й навантаження на комісію сьогодні чимале. Після п’яти років простою в червні 2023 року ВККСу нарешті відновила роботу в новому складі, і разом з цим на її плечі лягло багато нових завдань. Серед них і розробка під нові законодавчі вимоги нормативної бази для оцінювання всіх суддів та кандидатів у судді. Тож лише цього літа Комісія затвердила Положення про кваліфікаційний іспит, а скоро має завершитися публічне обговорення загального Положення про кваліфікаційне оцінювання. Без цих підготовчих етапів на якісне проведення конкурсу з боку Вищої кваліфікаційної комісії суддів марно сподіватися.
Здається, що така плавність та послідовність повинна була показати беззастережний успіх відбору – ще б пак, після аж такої підготовки. Але цього вже, на жаль, не сталося, що яскраво ілюструють проблеми, які виникли 4 та 5 листопада під час тестування когнітивних здібностей (IQ) у межах конкурсу в апеляції. Через технічні неполадки системи результати цих дефектних тестувань довелося скасувати, а графіки їх проведення посунути. Це зачепило й сам конкурс в Антикорсуд – згідно з останнім планом, 11 листопада таке ж тестування мали пройти й учасники відбору у ВАКС, але його знову перенесли на невизначений термін. Як бачимо, конкурс у Вищий антикорупційний суд має багато організаційних проблем та затримок, однак визначальною передусім є не наявність таких перепон, а реакція на них та підходи до їх вирішення.
Громадськість повинна бачити, що відбувається з конкурсом
Як не крути, в порівнянні з першим відбором суддів до ВАКСу чимало помилок оновленій ВККСу вдалося виправити, однак усе ще залишається актуальним питання прозорості та відкритості конкурсу. На це ще у 2019 році нарікали та нарікають досі, оскільки проблеми залишилися переважно ті ж самі.
І тут примітно, що нова нормативна база комісії знову не враховує запити експертів і громадськості на прозорість. Ми побачили це ще влітку під час публічного обговорення проекту Положення про кваліфікаційний іспит, де, наприклад, члени ВККСу проігнорували пропозицію громадськості публікувати виконані практичні завдання учасників разом з поіменним оцінюванням. «Кваліфікаційне оцінювання проводиться прозоро та публічно», – так сказано в проекті нового Положення, але реальних речей, які б вказували на прозорість, у цьому документі, на жаль, віднайти важко. Є ризик, що навіть рішення з балами конкурсантів за кваліфікаційне оцінювання не будуть опубліковані, як і не будуть оприлюднені спільні рішення ГРМЕ та ВККСу, що ми вже спостерігали на першому відборі до ВАКСу.
Таким чином повноцінно відстежувати всі етапи конкурсу не вдасться. А чим більше буде запитань до неоприлюднених результатів на різних етапах відбору, тим більше можливостей з’являтися, аби оскаржити і поставити під сумнів вибір ВККСу. Тож ВККС ще є куди розвиватися, щоб виправити ситуацію. Й хоч не всі процеси їй можуть бути підвладні, як-от технічні несправності, та для вирішення значної частини проблем потрібна лише воля членів самої комісії.
В одночас ми очікуємо, що Вищий антикорупційний суд успішно завершить конкурс на суддів ВАКС та АП ВАКС, і пройде він на найвищому рівні, але для цього їй треба забезпечити максимальну прозорість, ефективність та об’єктивність процесу. Потрібна низка змін до підходів – й ось головні з них:
1. ВККСу повинна завчасно розробляти порядки та методології оцінювання учасників конкурсів, а також регулярно переглядати їх відповідно до актуальних потреб. Ефективний менеджмент конкурсу не має сенсу, коли комісії вчасно не має чим оцінювати конкурсантів.
2. ВККСу повинна надавати доступ громадськості до прийнятих рішень у межах конкурсу та транслювати свої засідання. Довіру до судової гілки влади можна побудувати лише за умови абсолютної прозорості добору.
3. Також комісія має оприлюднити виконані кандидатами практичні завдання в межах іспиту, оскільки це критично важлива сторона прозорості конкурсу та відповідно довіри до обраних суддів.
Усе пропало чи ще ні?
Відбір рухається повільно і це точно не добре. Та на цьому шляху нам уже вдалося розв’язати одну з найгостріших проблем, яка могла зірвати другий конкурс ВАКСу, – закінчення 6 листопада строку повноважень ГРМЕ. Парламентарі 8 жовтня з більшістю наших рекомендацій прийняли Закон № 3996-IX, який ще на наступні півтора року подовжив повноваження ГРМЕ, тим самим забезпечивши конкурсний відбір підвищеним рівнем незалежності та об’єктивності відбору суддів до ВАКСу. Також пройшов перше читання законопроект, який покращить тестування IQ майбутніх суддів.
Це все – підготовча робота, яка дозволить зробити ефективну модель відбору суддів не на один майбутній конкурс. До слова, за другим відбором суддів Вищого антикорупційного суду відразу буде йти третій, адже суддями Апеляційної палати ВАКС хочуть стати 11 чинних суддів першої інстанції ВАКС, що знову збільшить кількість вакантних посад в Антикорсуді.
Заповнення Вищого антикорупційного суду фаховими суддями – це передусім потреба українського суспільства мати доброчесних, професійних та незаплямованих людей, які відправлятимуть правосуддя над топ-корупціонерами. Щобільше – це потрібний крок на нашому євроінтеграційному шляху.
Джерело: Юридичний вісник України
