Судова практика
Не передбачено обов’язкової участі особи, яка подала клопотання про надання дозволу на проведення НСРД, під час розгляду цього клопотання
15 жовтня 2024 р. Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 303/1425/18 залишив без задоволення касаційну скаргу захисника, який, зокрема, стверджував про постановлення ухвали слідчого судді з порушенням правил КПК.
Вироком Вищого антикорупційного суду визнано винуватими та призначено покарання особі за ч. 3 ст. 368 КК, іншій – за ч. 5 ст. 27 – ч. 3 ст. 368 КК.
Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду вирок місцевого суду змінено.
У касаційній скарзі захисник, зокрема, зазначав, що слідчий суддя розглянув клопотання про проведення НСРД поза межами територіальної юрисдикції органу досудового розслідування та за відсутності особи, яка його подала.
Верховний Суд вказав, що відповідно до ч. 2 ст. 247 КПК розгляд клопотань про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій щодо суддів, працівників суду та правоохоронних органів та/або у приміщеннях судових та правоохоронних органів, який віднесений згідно з положеннями цієї глави до повноважень слідчого судді, може здійснюватися слідчим суддею Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, апеляційного суду області, міст Києва та Севастополя поза межами територіальної юрисдикції органу досудового розслідування, який здійснює досудове розслідування.
У цьому кримінальному провадженні із клопотанням про надання дозволу на НСРД слідчий звернувся до слідчого судді Апеляційного суду Львівської області.
Звернення до вказаного суду слідчий обґрунтував тим, що фігурант, на його думку, є працівником правоохоронного органу, що дійсно не відповідає обставинам кримінального провадження і наявній у провадженні інформації.
Однак з огляду на те, що з інформації, повідомленої особою під час звернення до правоохоронного органу, органу досудового розслідування було відомо про потенційну необхідність проведення НСРД у приміщеннях судових органів, то надання дозволу на проведення НСРД слідчим суддею поза межами територіальної юрисдикції органу досудового розслідування, який здійснював досудове розслідування, узгоджується з положеннями ч. 2 ст. 247 КПК.
Клопотання про продовження строку проведення НСРД слідчий мотивував тим, що строк дії попередньої ухвали слідчого судді спливає, а тому є необхідність його продовжити.
За наслідками розгляду вказаного клопотання слідчий суддя його задовольнив, що відповідає положенням ч. 2 ст. 249 КПК.
Отже, продовження строку проведення НСРД було здійснено відповідно до КПК, а тому відсутні підстави для визнання недопустимими доказів з цієї підстави та незаконності доручення, яке за своєю суттю не є доказом, а підставою для проведення НСРД.
Водночас, положеннями ч. 1 ст. 248 КПК не передбачено обов’язкової участі особи, яка подала клопотання про надання дозволу на НСРД, під час розгляду цього клопотання.
Тому аргументи про постановлення ухвали слідчого судді з порушенням правил КПК Верховий Суд визнав невмотивованими.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 16 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
