Судова практика
Проведення судового засідання під час повітряної тривоги за відсутності сторін є підставою для скасування судового рішення
26 лютого 2025 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 752/8937/24 задовольнив касаційну скаргу представника відповідача, яка мала перешкоди для явки в судове засідання.
Заступник керівника міської прокуратури в інтересах держави в особі міської ради звернувся до суду з позовом про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою природно-заповідного та водного фондів.
Разом із позовною заявою заступник керівника міської прокуратури звернувся до суду із заявою про забезпечення позову.
Районний суд ухвалою, залишеною без змін постановою апеляційного суду, заяву про забезпечення позову задовольнив з тих мотивів, що існує достатньо обґрунтоване припущення, що власник спірного майна може розпорядитися ним, зокрема відчужити земельну ділянку іншим особам, що у подальшому може утруднити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся до суду.
Читайте також: Повернення апеляційної скарги за ст. 130 КУпАП за відсутності договору з адвокатом
У касаційній скарзі представник відповідача зазначала, що ухвалою апеляційного суду справу призначено до розгляду в судовому засіданні суду апеляційної інстанції на 26 листопада 2024 р. о 13.00 год з викликом сторін. Прибувши завчасно до приміщення суду, представник відповідача була обмежена в доступі до приміщення в зв’язку з оголошенням повітряної тривоги (о 12:37 у м. Києві було оголошено повітряну тривогу). Водночас апеляційний суд замість того, щоб перенести справу на іншу дату, завершив розгляд справи без участі представника відповідача, у зв’язку з чим відбулося обмеження права сторони на участь в апеляційному перегляді справи.
Верховний Суд вказав, що відповідно до ч. 1 ст. 366 ЦПК України про дату, час та місце розгляду справи повідомляються учасники справи, якщо справа відповідно до цього Кодексу розглядається з їх повідомленням.
Згідно з ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в п. 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 ч. 1 ст. 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Ухвала суду першої інстанції про забезпечення позову (п. 3 ч. 1 ст. 353 ЦПК України) у вказаній частині не зазначена.
Чинним законодавством України у сфері цивільного захисту передбачений чіткий алгоритм поведінки громадян та відповідні повноваження органів державної влади, місцевого самоврядування, керівників підприємств і організацій усіх форм власності у випадку виникнення надзвичайної ситуації. Шляхом відповідних оповіщень (сигналів і повідомлень) органи управління цивільного захисту доводять до мешканців населених пунктів інформацію про загрозу та виникнення надзвичайних ситуацій, повітряної тривоги, аварій, катастроф, епідемій, пожеж тощо. Після отримання таких оповіщень громадяни мають діяти відповідно до наданих інструкцій та правил цивільного захисту, зокрема, припинити роботу та вжити необхідних заходів безпеки (рішення Ради суддів України від 5 серпня 2022 р. № 23).
Читайте також: 6 випадків, коли суди підтримують ТЦК у спорах із військовозобов’язаними
Судами запроваджено локальні заходи (план, порядок дій, розпорядження) щодо інформування про сигнал «Повітряна тривога» та реагування задля збереження життя і здоров’я суддів, працівників апарату та відвідувачів суду, зокрема для їх негайного переміщення до укриття.
Вирішуючи питання про наявність підстав для відкладення розгляду справи, у якій на початок судового засідання оголошено сигнал «Повітряна тривога», суд має керуватися пріоритетом збереження життя і здоров’я людини, а обов’язком суду є сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними процесуальних прав, зокрема на участь у судовому розгляді, та виходити з того, що відсутній учасник справи не з’явився в судове засідання з об’єктивних і поважних причин, якщо немає клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Розглядаючи справу під час повітряної тривоги, апеляційний суд мав вирішити питання про відкладення розгляду справи, застосувавши відповідні процесуальні норми з урахуванням загальних засад цивільного судочинства, дотримання гарантій прав особи на участь у розгляді її справи, а також обов’язку суду сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними процесуальних прав.
Верховний Суд визнав передчасним завершення апеляційного перегляду справи за відсутності представників сторін, які мали об’єктивні перешкоди для явки в судове засідання через оголошення сигналу «Повітряна тривога», що свідчить про неналежне виконання апеляційним судом обов’язків із забезпечення всебічності, повноти і справедливості судового розгляду, а тому постанову апеляційного суду скасував, справу направив на новий розгляд до апеляційного суду.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 17 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
