Законодавство
Моніторинг способу життя чиновників
У НАЗК закликають народних депутатів не ухвалювати поправки, які обмежать перевірки законності статків посадовців.
Ідеться про інструмент моніторингу способу життя (МСЖ), який здійснює Національне агентство з питань запобігання корупції. Як повідомили у прес-службі агентства, до Верховної Ради України внесено пропозиції змін (№ 12374-д) до ст. 51-4 «Моніторинг способу життя суб’єктів декларування» Закону України «Про запобігання корупції», і ці зміни можуть знищити інструмент моніторингу способу життя. На найближчому пленарному засіданні народні депутати України розглянуть ці поправки, що суттєво обмежать НАЗК у перевірці законності статків посадовців.
Читайте також: Розмір основного покарання у виді штрафу не може бути меншим за розмір отриманої засудженим неправомірної вигоди
Тому НАЗК звернулося до Верховної Ради України з проханням відстояти інструмент, що довів свою ефективність у подоланні корупції. За словами працівників НАЗК, пропоновані зміни ускладнять перевірку сумнівних активів, зокрема зроблять неможливим аналіз активів, отриманих до публічної служби, і створять корупційні ризики, дозволяючи декларантам вказувати відсутні активи для їх подальшої легалізації.
А тепер про пропоновані зміни, які планують розглянути народні депутати:
1. Обмеження моніторингу способу життя лише періодом перебування в статусі декларанта, і, з погляду НАЗК, це унеможливить оцінку законності статків, набутих раніше, та надасть можливість пояснювати походження активів законними доходами до початку публічної служби. Це створює ризик узаконення необґрунтованих активів і звільнення від відповідальності після відставки.
2. Здійснення МСЖ лише декларанта та членів його сім’ї. Як кажуть у Агентстві, це дозволить недоброчесним посадовцям оформлювати активи на третіх осіб без можливості їхнього виявлення. Натомість чинний порядок моніторингу дозволяє виявляти такі випадки.
3. Обмеження терміну здійснення МСЖ трьома місяцями. Моніторинг потребує часу для аналізу великого обсягу даних, в тому числі здійснення міжнародних запитів і детального аналізу фінансових документів. Навіть простий моніторинг способу життя може тривати шість місяців, у складних випадках – понад рік. Запропоновані строки зроблять ефективне виявлення корупції неможливим.
«Також звертаємо увагу, що ст. 290 Цивільного процесуального кодексу України дозволяє визнавати необґрунтованими активи, оформлені на третіх осіб за дорученням декларанта або якщо посадовець може прямо чи опосередковано вчиняти щодо таких активів дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними. Йдеться про інститут цивільної конфіскації, який довів свою ефективність», – наголосили в НАЗК.
Читайте також: Втручання в таємницю спілкування не відбувається, якщо абонент (учасник) спілкування добровільно розкриває її державним органам
В агентстві вважають, що ці зміни спрямовані на обмеження виключно повноважень НАЗК та нівелюють такий важливий інструмент фінансового контролю, як МСЖ. Ці зміни зумовлять відкат назад у питаннях контролю за статками публічних службовців через МСЖ, підвищення ефективності якого останнім часом було відзначене міжнародними інституціями та експертами. Водночас законодавство не обмежує повноваження інших правоохоронних органів у зборі доказів щодо необґрунтованості активів відповідно до ст. 290 ЦПК України. В агентстві нагадали, що за напрямом моніторингу способу життя 61 матеріал на 231,56 млн грн скеровано до САП для подання позовів у ВАКС, ще 30,95 млн грн уже стягнуто в дохід держави. Загалом сума необґрунтованих активів та незаконного збагачення за результатами МСЖ, здійснених Національним агентством запобігання корупції, становить понад 1,5 млрд гривень.
Джерело: Юридичний вісник України
