Судова практика
Відсутність попереднього обстеження не є підставою для відмови в наданні податкової пільги для потенційно забрудненої земельної ділянки
7 травня 2025 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 520/9626/24 задовольнив касаційну скаргу Фермерського господарства, що на праві оренди користується земельними ділянками, які можуть бути забруднені вибухонебезпечними предметами.
ФГ звернулося до селищної військової адміністрації із заявою про надання пільг зі сплати єдиного податку четвертої групи на 2023 рік на підставах потенційного забруднення земельних ділянок вибухонебезпечними предметами.
Селищна військова адміністрація своїм розпорядженням відмовила у наданні пільг через відсутність належних підстав, а тому ФГ звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов’язання вчинити певні дії.
Рішенням окружного адміністративного суду позов задоволено частково, зокрема зобов’язано відповідача повторно розглянути заяви позивача з урахуванням висновків суду в цій справі.
Постановою апеляційного адміністративного суду рішення скасовано в частині зобов`язання селищної військової адміністрації повторно розглянути заяви ФГ.
Читайте також: Анулювання реєстрації платника єдиного податку можливе за умови проведення належної перевірки, а не під час контролю сплати податків
У касаційній скарзі позивач не погоджувався з висновками судів про те, що повноваження відповідача під час ухвалення рішення про надання пільг позивачу зі сплати єдиного податку четвертої групи – є дискреційними. Суди помилково не врахували, що норма п. 292-1.1 ст. 292-1 ПК України передбачає безальтернативне надання податкових пільг.
Рішення судів у цій і подібних справах, які ухвалюються на користь платника податків, проте без зобов’язання відповідача прийняти конкретне рішення, висновуючись на позиції про неможливість втручання у дискреційні повноваження суб’єкта владних повноважень, не приводять до ефективного захисту прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.
Верховний Суд вказав, що військова адміністрація обмежена рамками імперативних приписів законодавства, які надають їй два можливих варіанти рішення: задовольнити заяву за наявності законних підстав чи надати обґрунтовану відмову. Дискреція в цьому питанні відсутня, оскільки адміністративний орган не має права самостійно ухвалювати рішення діяти чи не діяти або визначити спосіб дій.
Читайте також: Повернення декларанту надміру сплачених податків і зборів (обов’язкових митних платежів)
Дискреція органу державної влади чи місцевого самоврядування можлива лише в тому випадку, коли альтернативне рішення є законним і правомірним. Дискреція не є довільною, вона завжди здійснюється відповідно до закону (права), оскільки згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суди попередніх інстанцій помилково кваліфікували акт віднесення земельної ділянки до певної категорії, як «встановлення пільги», та помилково покликалися на п. 28 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Жодних елементів податку такі дії військової адміністрації не встановлюють і їх окремі характеристики не визначають.
Така «пільга» не стосується ні групи платників податків, ні характеристик об’єкта оподаткування. Крім цього, встановлення такої «пільги» не є нормативним актом, оскільки не містить правила поведінки (норми права), а є актом індивідуальної дії.
У зв’язку з цим, у порядку судового розгляду може бути переглянуте питання законності та правомірності (не)віднесення земельної ділянки до таких, що вважаються потенційно забрудненими вибухонебезпечними предметами.
При цьому ухвалення рішення у справі обумовлене вимогами ефективності судового захисту. Рішення, яке зобов’язує «повторно розглянути заяву», не захищає права і свободи, не привносить правової визначеності. Військова адміністрація може прийняти аналогічне рішення, яке стане предметом нового судового оскарження.
Суди попередніх інстанцій установили, що територія, на якій розташовані земельні ділянки позивача, включена до «Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією», як і весь Куп’янський район Харківської області. Отже, відповідач мав прийняти рішення про надання позивачу податкових пільг. Локальні неточності в цьому питанні не можуть позбавляти права на пільгу за наявності встановлених законом умов.
Отже, Верховний Суд постанову апеляційного адміністративного суду скасував у частині зобов’язання відповідача повторно розглянути заяву з урахуванням висновків суду в даній справі, прийняв у цій частині нову постанову, якою зобов’язав відповідача прийняти рішення про визнання земельних ділянок потенційно забрудненими вибухонебезпечними предметами та надати позивачу пільги з місцевих податків і зборів.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 17 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
