Юридична практика
ДПС – адвокату: службові поїздки за власний кошт
Значна частина професійної діяльності адвоката відбувається по-за межами офісу чи кабінету: участь у судових засіданнях, зустрічі з клієнтами, спілкування з експертами та іншими особами. Тож пересування є невід’ємною складовою цієї діяльності, а отже, наявність власного транспорту — не розкіш, а практична необхідність.
Очевидно, у адвоката, який звернувся до податкової служби, не було сумнівів щодо цього. Тому він не запитував, чи можна вважати витрати, пов’язані із використанням власного електромобіля, витратами на професійну діяльність. Він запитував, як ці витрати нарахувати і документально підтвердити.
І отримав відповідь: ніяк. Чому? І запитання адвоката, і відповідь податківців – у роз’ясненні Державної податкової служби України від 01.09.2025 р. № 4676/ІПК/99-00-24-03-03.
Звісно ж, відповідь починається із нагадування про те, що оподаткування доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, врегульовано ст. 178 Податкового кодексу України. Цією статтею, зокрема, визначено: оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.
Читайте також: Адвокат може найняти бухгалтера. А хто заперечує?
Втім, зауважують податківці, Кодексом не передбачено будь-якого переліку витрат для фізичних осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність. Ну а позаяк не передбачено Кодексом, доцільно скористатися Узагальнюючою податковою консультацією щодо деяких питань оподаткування фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (приватних нотаріусів, адвокатів), затвердженою наказом ДПС України від 24.12.2012 р. № 1185 (далі – Наказ № 1185).
Далі йде перелік деяких витрат, перелічених у Наказі № 1185, і висновок: «Наказом № 1185 не передбачено віднесення до складу витрат адвоката, який провадить незалежну професійну діяльність, витрат на зарядження електромобіля, у разі використання ним власного транспортного засобу при здійсненні адвокатської діяльності». Отже, витрати адвоката «на зарядження власного транспортного засобу (електромобіля) не можуть бути враховані при визначенні сукупного чистого доходу».
Чи варто погоджуватися із висновком податківців? Відповідь на це запитання залежить від готовності адвоката захищати свої інтереси, а також від того, наскільки суттєвими є саме ці витрати у порівнянні із доходами, які він отримує. Іншими словами, чи варта шкірка вичинки?
Слід зазначити, що адвокати, як і нотаріуси, у судовому порядку неодноразово доводили своє право на податкові витрати всупереч заборонам податківців. Тож шанси реабілітувати «електромобільні» витрати досить великі.
Читайте також: Шредер – не розкіш… Податкова служба розвіяла сумнів нотаріуса
Розглядаючи подібні суперечки, суди зазвичай нагадують про правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 28.09.2021 у справі № 809/4194/15, згідно з якою умовою для віднесення самозайнятою особою певних сум до складу витрат є здійснення цих витрат з метою провадження незалежної професійної діяльності. При цьому, визначальною ознакою таких витрат є те, що вони спрямовані саме на забезпечення здійснення такої діяльності, тобто за умови їх здійснення відбуваються певні якісні зміни у провадженні незалежної професійної діяльності (матеріально-технічне забезпечення, охорона, оренда чи ремонт офісу тощо).
Витрати, пов’язані з використанням електромобіля, можна додати до цього переліку.
Безумовно, запитання, поставлені адвокатом у його запиті до податкової служби, є слушними і важливими. Адже потрібно розділити витрати на ті, що пов’язані з адвокатською діяльністю, і не пов’язані із нею. Податкове законодавство не пропонує методик такого розподілу. Тож адвокату доведеться зробити це самостійно, покладаючись на логіку і здоровий глузд. Зафіксувати напрямок поїздок, а також пов’язані із ними технічні характеристики (кілометраж, витрати енергії тощо) у сучасних умовах нескладно, тож і розрахунки виглядатимуть цілком доказово.
Варто також додати, що і податківці не завжди категоричні у своїх висновках. Наприклад, попри відсутність у Наказі № 1185 вони погоджуються із професійним призначенням шредера, придбаного приватним нотаріусом (роз’яснення ДПС від 10.06.2025 р. № 3191/ІПК/99-00-24-03-03), а також не заперечують проти визнання спрямованими на професійну діяльність витрат приватного нотаріуса на придбання генератора і дизельного палива для нього (роз’ясненні від 24.10.2024 № 4952/ІПК/99-00-24-03-03). У цьому роз’ясненні цілком справедливо акцентовано: «…основним критерієм для обґрунтування витрат, що зменшують дохід для визначення об’єкта оподаткування, є їх належність та необхідність для провадження незалежної професійної діяльності».
Ірина Назарбаєва,
консультантка з питань оподаткування й
бухгалтерського обліку ActiveLex
