Connect with us

В Україні

Хмари над суддівською незалежністю. Що насправді ухвалив Верховний Суд у справі судді з російським паспортом?

Опубліковано

Влітку цього року Велика Палата Верховного Суду ухвалила рішення, яке викликало резонанс серед медіа та громадських організацій – вони заговорили про «відновлення на посаді» судді з російським громадянством Аріни Литвинової з правом на довічні виплати. Однак, як відомо, головне криється в деталях. Тож після детального аналізу визначення ВП ВС з’ясувалося, що це далеко не так. Водночас історія А. Литвинової «підсвітила» декілька проблем, що стосуються не лише окремих справ і персоналій, а й незалежності судової влади, загалом.

Читайте також: Судді, призваному на військову службу під час мобілізації, суддівська винагорода в період проходження служби не виплачується

Нагадаємо, суддя Аріна Литвинова працювала в скандально відомому ОАСКу з 2008 року аж до його ліквідації в грудні 2022 року. Потім – повноваження не здійснювала, але статус чинної судді в Литвинової юридично зберігався, разом із суддівською винагородою. Лише за 2023 рік вона заробила 1,6 мільйона гривень. У квітні 2024 року стало відомо, що суддя має російський паспорт ще з 2002 року. Про це громадськість дізналася з розслідування журналіста «Схем» Георгія Шабаєва.

У той же час суддя свідомо приховала цю інформацію. Ще 2018 року вона почала проходити кваліфікаційне оцінювання, і на сайті ВККСУ збереглася анкета з її відповідями. На пряме запитання, чи має вона громадянство іншої держави, екс-суддя ОАСКу відповіла: «Ні». Після оприлюднення розслідування суддя спробувала втекти в почесну відставку – не вдалося. Водночас реакція органів влади не змусила на себе чекати – СБУ підтвердила наявність російського громадянства, подала скаргу на Аріну Литвинову до ВРП, а та – ухвалила рішення про відсторонення – звільнення судді. Здавалося б, хеппі-енд. Та вже в червні 2025-го ВП ВС скасувала це рішення ВРП. В інформаційному просторі Литвинову встигли «повернути в крісло» попри те, що юридично цього не сталося. Верховний Суд поспішив вийти зі спростуванням і поясненням свого рішення: це не означає поновлення на посаді, права на почесну відставку та довічні виплати. Тоді про що ж це рішення насправді?

Чому скасували рішення ВРП? Вища рада правосуддя звільнила Литвинову в рамках дисциплінарного провадження, незважаючи на те, що її повноваження припинилися ще 31 жовтня 2024 року. Це суперечить, на думку ВС, не тільки регламенту ВРП, а й Конституції України (КУ) та Закону про судоустрій.

Стаття 126 Конституція України прямо передбачає: набуття суддею громадянства іншої держави є підставою для припинення його чи її повноважень. Це також не дає змоги судді піти в почесну відставку та отримувати довічне грошове утримання. Цей механізм діє автоматично й не потребує дисциплінарної процедури, адже повноваження вже припинені в іншій процедурі. Тобто ВП ВС відновила правову логіку, але не поновлювала Литвинову й не змінила суті – конституційна норма спрацювала, і вона є обов’язковою. Водночас це рішення привнесло трохи ясності в кейс Богдана Львова – ексголови Касаційного господарського суду. Навколо його російського паспорта, теж виявленого журналістами «Схем» ще у вересні 2022 року, розгорнулася ціла епопея. Львов усіма можливими способами намагався підтвердити своє українство й заперечувати наявність громадянства іншої держави, ба більше – хотів поновитися у Верховному Суді. До речі, йому майже це вдалося – Київський окружний адміністративний суд прийняв рішення на користь Львова. Однак згодом його скасували в Шостому апеляційному адміністративному суді, де СБУ підтвердили факт наявності в Б. Львова паспорта РФ.

Читайте також: Дії депутата державної думи рф, який голосував за визнання самопроголошених республік на території України, що призвело до загибелі людей, утворюють склад злочину, передбаченого ч. 3 ст. 110 КК

Утім, рішення ВП ВС щодо Литвинової лише ще раз підтвердило , що тодішній голова Верховного Суду В. Князєв діяв у межах повноважень. Він відрахував Львова зі штату саме на підставі Конституції – як суддю з іноземним громадянством.

Це означає, що повноваження екс-судді мали б залишитися припиненими, а поновлення на посаді або ж права на почесну відставку з довічними виплатами він не повинен був би отримати. Але, як і у випадку з Литвиновою, у справі Львова крапку теж ставитиме Верховний Суд, який уже понад рік не поспішає це робити.

Але випадки Литвинової та Львова підсвітили куди більшу проблему. Коли дипломатичних відносин з росією немає, єдине джерело інформації про громадянство – довідки СБУ. Юридично Верховний Суд у справі Литвинової захистив право і процедуру. Але при цьому створив іншу дилему: незалежність судової влади (і доля, по суті, будь-якого судді) тепер безпосередньо залежить від того, що напише в своєму листі Служба безпеки України. Тобто фактично в СБУ з’являється новий важіль впливу на кожного суддю – саме вони зможуть визначати, хто може залишатися суддею, а хто – ні? Це створює загрозу не лише для очищення системи від потенційних агентів впливу, а й для незалежності тих суддів, які іноземного громадянства не мають. Непереконливі докази можуть стати основою для маніпуляцій і дискредитації представників судової влади, усунення з посад нелояльних осіб тощо. І те, як Україна поєднуватиме верховенство права з безпековими потребами – є одним із найбільших викликів.

Паралельно з цим у держави немає дієвого механізму не тільки перевірки чиновників на наявність паспорта іншої держави, а й того, що допоможе уникнути поновлення на посадах або їхнього збереження в тих, в кого справді виявлятимуть російське громадянство. Справа Литвинової висвітлює одну з ключових проблем українського правосуддя: відсутність прозорих і зрозумілих процедур. Рішення ВП ВС в цьому випадку фактично підтвердило верховенство Конституції. Але для зовнішньої аудиторії воно прозвучало навпаки – як черговий приклад хаосу в судовій системі. Це демонструє, як брак вчасної комунікації всередині судової системи відбивається на її репутації.

За матеріалами Лабораторії
законодавчих ініціатив
підготував Федір Мороз, ЮВУ

Джерело: Юридичний вісник України

Продовжити читання →

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

Digital-партнер


© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2025
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.