Міфи і страшилки про законопроект № 9055 про адвокатуру: хто їх розповсюджує і чому?

Дмитро Остапенко,
адвокат, випускник програми «Адвокат Майбутнього»

Нещодавнє направлення до Верховної Ради України президентського законопроекту No 9055 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» викликало бурхливу дискусію всередині правничої спільноти і, як це притаманно будь-якому демократичному суспільству, думки з цього приводу розділилися.

Так, Національна асоціація адвокатів України, що наразі займає монопольне становище в системі адвокатури внаслідок визначеного законодавством спеціального статусу, виступила з різкою критикою вказаного законопроекту, застосовуючи різні методи розповсюдження цієї критики серед широкого загалу. Приміром, на одному із семінарів з підвищення кваліфікації адвокатів, який нещодавно проводився в Харкові за участі голови НААУ Л. Ізовітової, критику законопроекту No 9055 було подано у формі коміксів, які роздавали всім присутнім під час реєстрації на вказаний захід. Також у соціальних мережах до Дня юриста деякі з адвокатів взяли участь у флешмобі з хештегом #STOP9055, сценарій та поради щодо проведення якого розповсюджувалися джерелами, наближеними до НААУ.

Оскільки ключові пункти публічної критики противників прийняття президентського законопроекту, що поширюється різними каналами комунікації, здебільшого збігаються, я спробував розібратися, скільки ж правди є в аргументах опонентів реформування адвокатури, і чи не є така критика засобом маніпуляції з боку осіб, зацікавлених у збереженні існуючого впливу за будь-яку ціну?

Наскільки мені це вдалося, ви можете оцінити самі, або ж самостійно порівняти положення законопроекту No 9055 із основними тезами його критиків. Бо обговорювати, насправді, є що.

Отже, про страшилки. Перша: адвоката замість вас обиратиме слідчий.

Законопроектом No 9055 планується змінити положення статті 53 Кримінального процесуального кодексу України, яка визначає випадки, коли прокурор, слідчий або суддя можуть самостійно призначити адвоката підозрюваному або обвинуваченому.

Як це врегульовано сьогодні?

Наразі в частині 1 статті 53 КПК зазначено, що держава самостійно призначає адвоката лише у випадку, коли за його участі з підозрюваним (обвинуваченим) потрібно провести невідкладну процесуальну дію, а вже наявний у такої особи захисник, що був повідомлений завчасно, не може прибути для проведення такої дії, або у випадку, коли сам підозрюваний (обвинувачений) наполягає на участі захисника, але ще не залучив його самостійно, або залучений ним захисник не може прибути.

Що змінює законопроект No 9055?

Пропонується в частині 1 статті 53 КПК залишити лише норму про те, що прокурор, слідчий або суд мають право самостійно призначати підозрюваному (обвинуваченому) захисника для проведення невідкладної слідчої дії, а більш детально таку можливість описано в наступній частині, якою цю статтю планується доповнити. Зокрема, частиною 2 статті 53 КПК буде врегульовано, що у випадку, коли підозрюваний (обвинувачений) вже має власного захисника, то держава може призначити йому іншого адвоката лише в двох випадках: (1) або якщо обраний захисник не може прибути для проведення невідкладної процесуальної дії протягом 24-х годин; (2) або за письмової згоди самого підозрюваного (обвинуваченого) на таку заміну адвоката.

Чому це важливо?

Припустимо, когось із ваших знайомих у п’ятницю затримали за підозрою у вчиненні злочину. На ранок понеділка призначено судове засідання, на якому вирішуватиметься питання щодо застосування до вашого знайомого арешту строком на два місяці. У суді ваш знайомий заявляє, що бажає скористатися допомогою власного адвоката. Але цей адвокат наразі зайнятий в іншій справі (присутній при обшуку) і зможе прибути до суду не раніше ніж через чотири години.

Сьогодні така ситуація дає судді можливість залучити державного адвоката ледь не одразу ж, оскільки наразі законом не встановлено жодних часових рамок, протягом яких адвокат вашого знайомого все ще може прибути до суду та активно відстояти права свого підзахисного. Суддя просто використає норму частини 1 статті 53 КПК, зазначивши, що заздалегідь повідомлений адвокат у призначене судове засідання не прибув, а тому надішле вимогу до відповідного центру про залучення до участі у справі безоплатного адвоката.

Прийняття законопроекту No 9055 повинно мінімізувати подібні випадки, оскільки зміни не дозволять прокурору, слідчому або судді в законний спосіб замінити адвоката вашого знайомого на іншого до спливу двадцяти чотирьох години на прибуття.

Висновок

Розповсюджуваний на семінарах НААУ комікс, в якому зазначено, що із прийняттям законопроекту No 9055 ви будете позбавлені права самостійно обирати адвоката, а за вас це робитиме слідчий, абсолютно не відповідає дійсності.

Аналіз (шляхом порівняння) діючого законодавства та вказаного законопроекту дозволяє стверджувати, що змінами навпаки пропонується вирішити проблему штучного залучення захисників із системи безоплатної правової допомоги слідчими, прокурорами та суддями.

Страшилка друга: адвокат буде боятися захищати вас, бо суд каратиме за надто активний захист.

Законопроектом No 9055 планується доповнити Кримінальний процесуальний кодекс України статтею 22-1 щодо неприпустимості зловживання процесуальними правами з боку учасників кримінального провадження (ними, окрім адвоката та його підзахисного, є також слідчий, прокурор, потерпілий, свідок, експерт і багато хто ще). Норми цієї статті містять вичерпний перелік недобросовісних дій, які суд може визнати зловживаннями, а також наслідки вчинення таких дій.

Як це врегульовано сьогодні?

Разом зі стартом роботи новоствореного Верховного Суду починаючи з грудня 2017 року почали діяти нові редакції процесуальних кодексів, що регулюють порядок розгляду цивільних, господарських та адміністративних справ. У текстах кожного з них прописані норми щодо недопущення зловживань з боку учасників справи, а також визначено розміри грошових штрафів для осіб, які недобросовісно використовують надані їм законом права.

Кримінальний процесуальний кодекс став єдиним, в якому відсутні інструменти для унеможливлення зловживань правами з боку учасників судового розгляду. Зокрема, зараз слідчі та прокурори мають змогу звертатися до суду зі своїми клопотаннями про обшук або арешт майна необмежену кількість разів аж до отримання «необхідного результату». До слова, такої ж можливості не позбавлені й адвокати.

Що змінює законопроект No 9055? Пропонується визнати процесуальними зловживаннями дії, які спрямовані на (1) оскарження судових рішень, що не підлягають оскарженню; (2) подання клопотань (заяв) щодо питань, які вже вирішені судом, якщо відсутні інші підстави або докази; (3) повторне подання скарги чи клопотання до вирішення судом ідентичного клопотання чи скарги; (4) заявлення завідомо безпідставного відводу або відводу з підстав, уже розглянутих судом, якщо відсутні нові обставини чи докази; (5) неявка захисника у судове засідання без поважних причин, якщо обвинувачений заперечує проти продовження розгляду справи без цього захисника; (6) звернення до суду із завідомо безпідставним клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів або накладення арешту на майно.

Як можна бачити, пропоновані зміни не забороняють учасникам справи повторно звертатися до суду з уже раніше вирішених питань, якщо їм вдалося зібрати нові докази, або переглянути підстави для звернення. У випадку ж банального копіювання однотипних скарг, заяв чи клопотань із заміною в них лише дати суду пропонується надати право залишати їх без розгляду або повертати ініціаторам. При цьому нормою проекту статті зазначено, що до недобросовісного учасника суд може застосувати заходи впливу, передбачені цим кодексом, проте жодної норми, яка б надавала можливість суду карати адвокатів, ані чинна редакція КПК, ані законопроект No 9055 не містять.

Разом із тим, уже діюча станом на сьогодні стаття 330 КПК, якою встановлені заходи до порушників порядку судового засідання, передбачає, що до захисника або прокурора, які відмовляються виконувати розпорядження головуючого судді, може бути застосоване попередження, або притягнення до адміністративної відповідальності за неповагу до суду. Норми, яка б дозволяла видалити захисника із зали суду або відсторонити його від ведення справи, ані чинне законодавство, ані законопроект No 9055 не містять.

Також варто відзначити, що проектом пропонується наділити суд правом виносити окремі ухвали щодо процесуальних зловживань правами з боку прокурорів, слідчих, адвокатів та інших учасників (проект ст. 372-1 КПК), які можуть бути оскаржені до суду вищої інстанції. Для порівняння, зараз суддя може скласти дисциплінарну скаргу на адвоката, але ж оскаржити скаргу судді, звісно, неможливо. Більше того, законопроектом No 9055 планується встановити заборону для суду виносити окремі ухвали щодо правової позиції адвоката у справі (п. 11 ч. 1 ст. 24), унеможливити притягнення адвоката до відповідальності за його висловлювання в справі (п. 16 ч. 1 ст. 24), а також забезпечити адвокатів правом на оскарження окремих ухвал суду у випадку їх постановлення (проект ч. 5 ст. 372-1 КПК).

Чи є в цьому трагедія для адвокатури?

Закладені до законопроекту No 9055 доповнення до КПК в частині введення поняття «зловживання правом» не є чимось новим для нашого законодавства. Приміром, господарські суди виробили практику винесення окремих ухвал за процесуальні зловживання ще з 2000-х років, коли національне право взагалі не знало такого поняття, проте воно активно вживається в практиці Європейського суду з прав людини. Норми інших процесуальних кодексів щодо відповідальності за зловживання правами діють уже майже рік, однак вони не були піддані активній критиці НААУ та її прибічників. І це при тому, що в інших процесах за зловживання передбачені суттєві штрафи.

Окрім того, запропоновані законопроектом No 9055 зміни до КПК щодо зловживання правами, розповсюджуються не лише на адвокатів, але й на інших учасників процесу, хоча критика даної норми містить зовсім інший наголос. До речі, неявка захисника у судові засідання без поважних причин уже сьогодні є однією з реальних підстав для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.

Висновок

Розповсюджуваний на семінарах НААУ комікс, в якому зазначено, що із прийняттям даного законопроекту ваш адвокат буде боятися вас захищати, є викривленим тлумаченням запропонованих та діючих норм закону. Аналіз законопроекту No 9055 дозволяє стверджувати, що суд не наділяється додатковими механізмами впливу на адвокатуру, а введення інституту постановлення окремих ухвал у кримінальному провадженні не позбавляє учасників права на їх оскарження.

(Далі буде…)

Джерело: Юридичний вісник України

Поділитися

Твітнути