Connect with us

Судова практика

Питання про зупинення провадження у справі у зв’язку з перебуванням особи в ЗСУ вирішується судом з урахуванням волевиявлення військовослужбовця

Опубліковано

12 листопада 2025 р. Велика Палата Верховного Суду у справі № 754/947/22 залишила без задоволення касаційну скаргу позивачки, вирішивши питання щодо застосування п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України.

Спір у цій справі стосувався реалізації прав користування квартирою.

Суд першої інстанції позов задовольнив, встановивши порядок користування квартирою.

При цьому суд апеляційної інстанції зупинив провадження у справі до припинення перебування відповідача у складі Збройних Сил України.

У касаційній скарзі позивачка зазначала, що суд апеляційної інстанції встановив факт проходження відповідачем військової служби на підставі довідки (форма № 5). Однак суд не врахував, що зазначена довідка сама по собі не є безумовним підтвердженням перебування сторони у складі Збройних Сил України, переведених на воєнний стан, а отже, існування обставини, що перешкоджає розгляду справи.

Читайте також: Додаткова винагорода військовослужбовцям, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану не включається до складу грошового забезпечення для обрахування одноразової допомоги при звільненні зі служби

Велика Палата вказала, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов’язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Під час застосування правил п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України та аналогічних процесуальних норм права, визначених у п. 3 ч. 1 ст. 227 ГПК України та в п. 5 ч. 1 ст. 236 КАС України, судам потрібно виходити з того, що з моменту введення в Україні воєнного стану і до моменту його скасування чи припинення Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування потрібно вважати такими, що «переведені на воєнний стан».

Якщо військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору), права якого захищають положення п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, висловлює власну волю проти зупинення провадження у справі та прагнення продовжувати розгляд справи (особисто або через представника), суд має врахувати його волевиявлення та продовжити здійснювати судочинство у відповідному провадженні.

Читайте також: Позов військової частини до військовослужбовця про відшкодування шкоди, завданої її майну, розглядається за правилами цивільного судочинства

Велика Палата врахувала, що у своїй заяві, поданій до суду апеляційної інстанції, відповідач просив слухати справу без його участі та наголосив, що вимоги апеляційної скарги іншої відповідачки (його дружини) підтримує повністю. У згаданій апеляційній скарзі відповідачка просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким зупинити провадження у справі до припинення перебування відповідача у складі Збройних Сил України, що виконують свої обов’язки в умовах воєнного стану. 

Наведене підтверджує бажання (наміри) відповідача як військовослужбовця вирішити питання про зупинення провадження у справі, а не про здійснення розгляду справи по суті пред’явленого позову без його участі. Підтвердженням зацікавленості відповідача саме у зупиненні провадження у справі є те, що до згаданої заяви він додав копію довідки за формою № 5, виданої командиром військової частини, про його фактичне перебування в лавах Збройних Сил України.

Читайте також: Позов військовослужбовця про визнання права перебувати на квартирному обліку підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства

Ураховуючи, що з 24 лютого 2022 р. в Україні введено правовий режим воєнного стану, внаслідок чого Збройні Сили України як цілісна структура були переведені на організацію і штати воєнного часу, а також беручи до уваги факт проходження відповідачем військової служби в період дії воєнного стану, який є об’єктивною обставиною, що перешкоджає його участі в розгляді справи, і відсутність беззастережної волі військовослужбовця щодо продовження розгляду справи, Велика Палата визнала оскаржувану ухвалу апеляційного суду такою, що відповідає вимогам п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України.

З огляду на викладені вище висновки, Велика Палата погодилася з доводами щодо наявності підстав для відступу від висновків Верховного Суду щодо застосування положень п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України (аналогічні положення містяться в п. 3 ч. 1 ст. 227 ГПК України та п. 5 ч. 1 ст. 236 КАС України), сформульованих у постановах колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 09 листопада 2022 р. у справі № 753/19628/17, від 29 березня 2023 р. у справі № 756/3462/20, від 13 березня 2025 р. у справі № 557/1226/23, колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11 березня 2025 р. у справі № 904/4027/22 та колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 25 квітня 2024 р. у справі № 852/2а-1/24. У наведених справах вирішувалися питання щодо зупинення провадження у справі за участю сторони, яка була військовослужбовцем.

Підготував Леонід Лазебний

Повний текст рішення

З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 19 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.

Продовжити читання →

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

Digital-партнер


© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2025
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.