Судова практика
Річний строк для звернення роботодавця з позовом про стягнення майнової шкоди з працівника обчислюється з дня її виявлення, зокрема з дня підписання акта перевірки чи ревізії
05 листопада 2025 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 211/447/23 задовольнив касаційну скаргу колишнього працівника, який заподіяв шкоду роботодавцю.
АТ «Укрзалізниця» звернулася із позовом до колишнього працівника про відшкодування майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. На обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що відповідач, призначений на посаду начальника станції, неналежно виконував службові обов’язки, що призвело до недобору платежів.
Перевіркою виявлено недоотримання АТ «Укрзалізниця» 9 041 345,40 грн з ПДВ, що підтверджено матеріалами кримінального провадження, яке, своєю чергою, закрито у зв’язку із закінченням строків давності, а цивільний позов залишено без розгляду.
Позивач вважав, що відповідач несе повну матеріальну відповідальність за завдану ним шкоду.
Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову у зв’язку з пропуском позовної давності, мотивуючи рішення тим, що на момент подання цивільного позову в межах кримінального провадження позовна давність відповідно до ст. 267 ЦК України уже сплила. Згідно з ч. 7 ст. 128 КПК України позов може бути поданий у порядку цивільного судочинства, однак позовна давність за цивільним законодавством закінчилася ще до звернення з позовом у кримінальному провадженні, тому спеціальні правила ст. 265 ЦК України не підлягають застосуванню.
Апеляційний суд рішення скасував, ухвалив нове судове рішення про часткове задоволення позову та стягнув майнову шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, у розмірі 7 504 114,30 грн, мотивуючи рішення тим, що перебіг позовної давності у спорах про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, починається з моменту повідомлення особі про підозру (08.07.2021), а не з моменту виявлення факту завдання збитків, а позов подано у січні 2023 року, позовна давність не пропущена. Акт перевірки від 03.08.2017 лише констатував недобір плати без визначення винної особи, тому АТ «Укрзалізниця» не набуло права вимоги до відповідача на той час.
Читайте також: Дотримання релігійних норм не може бути підставою для поновлення строку позовної давності, оскільки вони не є джерелом права для суду
Через особливості ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні може бути пред’явлений лише до підозрюваного або обвинуваченого — саме з цього моменту настає можливість реалізації вимоги і, відповідно, початок перебігу позовної давності. Кримінальне провадження щодо відповідача закрито у зв’язку із закінченням строків давності, що є нереабілітуючою підставою, а завдані ним збитки підтверджено експертизою у розмірі 7 504 117,30 грн та підлягають відшкодуванню.
Верховний Суд, розглянувши касаційну скаргу відповідача, вказав, що строк звернення до суду у справах щодо трудових правовідносин врегульовано положеннями КЗпП України. Для звернення власника або уповноваженого ним органу до суду в питаннях стягнення з працівника майнової шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, ч. 3 ст. 233 КЗпП України такий строк встановлюється в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди. Днем виявлення шкоди, встановленої в результаті інвентаризації матеріальних цінностей, при ревізії або перевірці фінансово-господарської діяльності підприємства, установи, організації, слід вважати день підписання відповідного акта або висновку.
Читайте також: Вчинення нотаріусом виконавчого напису не перериває та не зупиняє перебіг позовної давності для стягнення заборгованості
Реєстрація в ЄРДР повідомлення про кримінальне правопорушення, повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, день ухвалення вироку чи ухвали суду за правилами КК України щодо відповідача не усуває юридичного значення доведених до відома юридичної особи актів, висновків та інших документів, що підтверджують факт завдання шкоди внаслідок порушення покладених на працівника трудових обов`язків.
Суд першої інстанції правильно врахував обставини щодо проведення перевірки позивачем та складення акта перевірки від 03 серпня 2017 р., в ході якої встановлено загальний недобір плати по станції, начальником якої у відповідний період був відповідач, якими підтверджується початок перебігу строку звернення до суду з позовом про стягнення з працівника матеріальної шкоди, та обґрунтовано вважав, що на момент пред`явлення (27.07.2021) позивачем такого цивільного позову в межах кримінального провадження від 05.10.2020 цей строк вже сплив. Однак, суд застосував правила ЦК України і не врахував, що спірні відносини щодо відшкодування шкоди, заподіяної працівником підприємству, врегульовано нормами КЗпП України, ст. 233 якого встановлено строк звернення до суду в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди.
Отже, Верховний Суд ухвалу апеляційного суду скасував, а рішення суду першої інстанції змінив, виклавши його мотивувальну частину в редакції своєї постанови.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 19 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
