Судова практика
Щодо нововиявлених обставин
Велика Палата висловилася щодо повноважень апеляції та касації. Перегляд справи за нововиявленими обставинами часто стає полем для процесуальних дискусій. Тому Велика Палата Верховного Суду у справі № 361/161/13-ц внесла ясність у те, як мають діяти суди вищих інстанцій, щоб забезпечити остаточність судового рішення та уникнути нескінченного розгляду тих самих спорів.
Ключові позиції, на які пропоную звернути увагу. Апеляційний перегляд: відхід від формалізму, адже Апеляційний суд є «судом фактів», тому: якщо суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про наявність чи відсутність нововиявлених обставин, апеляція зобов’язана виправити цю помилку; замість того, щоб просто скасувати рішення, апеляційний суд має повноваження ухвалити власну постанову щодо заяви (згідно зі ст. 374 ЦПК України). Це має сприяти більш швидкому вирішенню справи.
Касаційна інстанція: право на оцінку обставин. Верховний Суд не обмежений роллю пасивного спостерігача у питаннях нововиявлених обставин. Велика Палата чітко розмежувала: суд касаційної інстанції не переоцінює докази, але він зобов’язаний надати правову кваліфікацію самим фактам, тобто перевірити правильність кваліфікації обставин як нововиявлених. І якщо наведені обставини за своєю природою не можуть бути підставою для перегляду справи, Верховний Суд має повноваження самостійно ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви. Такий підхід економить процесуальний час і захищає судове рішення від безпідставних спроб його ревізії.
Практичне значення цієї позиції полягає у зміцненні принципу res judicata (з лат. «вирішена справа»). Таким чином повноваження судів вищих інстанцій у процедурі перегляду за нововиявленими обставинами тепер мають чіткий алгоритм. Суддя О. Ткачук вважає, що зроблено черговий крок до забезпечення правової визначеності.
Джерело: Юридичний вісник України







