Юридична практика

Визначення юрисдикції

⚡ LEXINFORM AI | ОГЛЯД СТАТТІ

ВС КГС визначив, що спір щодо скасування наказу Мін'юсту про анулювання реєстраційних дій щодо зміни керівника та бенефіціара ТОВ, ініційованого БЕБ, є приватноправовим і підлягає розгляду в господарському судочинстві. Суть спору полягає у захисті корпоративних прав, а не у публічно-правових відносинах, оскільки наказ Мін'юсту впливає на корпоративну структуру та управління товариством. Суд скасував рішення попередніх інстанцій та відмовив у позові.

Питання юрисдикції є дуже важливим у судочинстві. Юрисдикція має базуватися на суті спору, характері правовідносин, змісті та юридичній природі обставин справи.

Навіть якщо спір пов’язаний з діями органу державної влади, він може залишатися приватноправовим, якщо предметом оскарження є порушення корпоративних або майнових прав конкретних суб’єктів господарювання. Бюро економічної безпеки України (БЕБ) як орган, уповноважений забезпечувати економічну безпеку держави, має право звертатися до Міністерства юстиції України зі скаргою на реєстраційні дії у разі виявлення ознак порушення або обходу санкцій, застосованих відповідно до Закону України «Про санкції».

Читайте також: Щодо нарахування та виплати надбавки за вислугу років

Такий висновок зробив Верховний Суд у складі палати Касаційного господарського суду для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав і цінних паперів.

Після зміни державним реєстратором відомостей про керівника та кінцевого бенефіціарного власника ТОВ, БЕБ, вважаючи такі дії такими, що могли порушувати санкційне законодавство, звернулося до Мін’юсту, який розцінив це звернення як скаргу, скасував реєстраційні дії та видав наказ про їх анулювання. ТОВ і компанія оскаржили цей наказ у суді, стверджуючи, що БЕБ не мала повноважень подавати скаргу.

Господарський суд, рішення якого апеляційний суд залишив без змін, позов задовольнив, після чого Мін’юст, не погодившись із такими судовими рішеннями, подав касаційну скаргу.

Верховний Суд ухвалою передав справу на розгляд профільної судової палати КГС для можливого відступу від раніше висловленого висновку щодо господарської юрисдикції таких спорів, зазначивши, що вони можуть підлягати розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки пов’язані з процедурними порушеннями Мін’юсту та захистом прав у сфері публічно-правових відносин, а також з огляду на віднесення законодавцем цієї категорії справ до юрисдикції адміністративних судів.

Палата КГС ВС для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав і цінних паперів, розглянувши сутність спору, встановила, що спір щодо скасування наказу Мін’юсту є приватноправовим, оскільки він безпосередньо впливає на корпоративну структуру, управління товариством і реалізацію корпоративних прав його учасників. Участь суб’єкта владних повноважень у таких правовідносинах не змінює природи спору, якщо його суть — захист корпоративних прав. Спір у справі безпосередньо пов’язаний з діяльністю та управлінням юридичною особою, отже позивач правильно звернувся до суду з позовом саме в порядку господарського судочинства.

Читайте також: Цивільна справа за позовом територіальної громади до ТОВ про витребування майна підлягає передачі для продовження розгляду до суду першої інстанції за юрисдикцією

За результатами розгляду КГС ВС скасував рішення судів попередніх інстанцій та ухвалив нове рішення — про відмову в позові. Постанова КГС ВС від 9 лютого 2026 року у справі № 910/10897/24.

Підготувала Ольга Кіяшко

Джерело: Юридичний вісник України