Думка експерта
Конституційність формування складу КСУ
Наталія Сюр, адвокатка, кандидатка юридичних наук
Основоположним правовим актом, що окреслює засади функціонування держави та організації суспільного життя в Україні, є Конституція України. Її значення полягає не лише у визначенні меж влади, а й у забезпеченні прав, свобод і гідності кожної людини. Верховенство Конституції як основоположного джерела національного права забезпечує Конституційний Суд України, що «…є органом конституційної юрисдикції, який забезпечує верховенство Конституції України, вирішує питання про відповідність Конституції України законів України та у передбачених Конституцією України випадках інших актів, здійснює офіційне тлумачення Конституції України, а також інші повноваження відповідно до Конституції України».
Конституційний Суд України відіграє стратегічну роль у розвитку правової держави, забезпечуючи системну узгодженість правового порядку, зміцнюючи конституційну ідентичність та гарантуючи верховенство прав людини як найвищої соціальної цінності. Його рішення формують нормативну і доктринальну базу, на якій ґрунтується сучасна українська модель конституціоналізму, що інтегрується в європейський правовий простір.
Читайте також: Трохи про сутяжництво
Визначальна роль Конституційного Суду України покладає безпрецедентну відповідальність на суддів цього органу. Тому відбір суддів Конституційного Суду України пов’язаний із захистом конституційного ладу, забезпеченням верховенства права. Порядок відбору кандидатур на посаду судді Конституційного Суду визначений Законом України «Про Конституційний Суд України».
Зокрема, у ньому визначено поняття «Дорадча група експертів (далі — ДГЕ)», яка «утворюється з метою сприяння суб’єктам призначення суддів Конституційного Суду в оцінюванні моральних якостей і рівня компетентності у сфері права кандидатів на посаду судді Конституційного Суду».
Дорадча група експертів, створена для здійснення конкурсного відбору на посаду судді Конституційного Суду України, насамперед повинна відповідати принципам конституційності, що зазначено і в пункті 2 статті 10-2 Закону України «Про Конституційний Суд України: «Дорадча група здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, цього Закону та Положення про Дорадчу групу експертів (далі — Положення), яке розробляє та затверджує Дорадча група». Конституція України встановлює вичерпний перелік суб’єктів призначення суддів Конституційного Суду України. Запровадження ДГЕ як обов’язкового етапу конкурсного відбору змінює конституційну процедуру, обмежує повноваження суб’єктів призначення та створює додатковий неконституційний бар’єр. Дорадча група експертів керується Методологією оцінювання моральних якостей і рівня компетентності у сфері права, яка розроблена й ухвалена самою Дорадчою групою експертів.
У тексті методології містяться формулювання, що не мають чітких критеріїв, допускають довільне трактування й суб’єктивне оцінювання, наприклад, у статті 2 «Критерії«: «Кандидат не відповідає показнику дотримання бездоганної поведінки в професійній діяльності та особистому житті, якщо він вчиняв будь-які неналежні дії або веде спосіб життя, що робить його недостойним займати посаду судді Конституційного Суду України, може завдати шкоди авторитету Конституційного Суду України». Положення про Дорадчу групу експертів та Методологія оцінювання моральних якостей і рівня компетентності у сфері права не є законами України, не носять загальнообов’язковий характер, можуть змінюватися самою Дорадчою групою експертів, не забезпечують належної правової визначеності, тому мають виключно допоміжний характер.
Отже, процедури ДГЕ базуються на невизначених критеріях: доброчесність, моральні якості, обґрунтовані сумніви, які не мають чітких юридичних меж, допускають довільне тлумачення та не містять вимірюваних стандартів. Це прямо суперечить статті 8 Конституції України та принципу правової визначеності. Практика Європейського суду з прав людини також вимагає передбачуваності правозастосування, чого не спостерігається в діяльності ДГЕ. Дорадча група експертів не є органом державної влади, не передбачена Конституцією України та не має конституційного статусу. Водночас вона фактично здійснює оцінювання кандидатів, формування обов’язкових висновків та блокування участі кандидатів у конкурсі, що означає здійснення владних функцій суб’єктом, який не наділений відповідними повноваженнями. Таке регулювання суперечить статті 5 Конституції України, статті 6 Конституції України та статті 19 Конституції України.
Читайте також: Процедура перегляду справ у ВСУ не досконала
Фактично створено новий суб’єкт владного впливу, який не передбачений Конституцією України, що є неприпустимим у правовій державі. Дорадча група експертів не здійснила реєстрацію нормативно-правових актів та не затвердила Положення про Дорадчу групу експертів та Методологію оцінювання моральних якостей і рівня компетентності у сфері права в установленому законом порядку відповідно до Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до органів юстиції та проведення їх державної реєстрації та відповідно до вимог Закону України «Про правотворчу діяльність», інших чинних нормативних актів. А отже, діяльність Дорадчої групи експертів здійснюється всупереч установленому порядку діяльності юридичних осіб, застосування зазначених положень здійснюється всупереч Конституції України та не відповідає чинному законодавству України, що регулює правовий порядок діяльності юридичних осіб та застосування нормативно правових актів.
На офіційному сайті Конституційного Суду України зазначений розділ «Дорадча група експертів» та «Нормативні акти» Дорадчої групи експертів, опубліковані Положення про Дорадчу групу експертів та Методологія оцінювання моральних якостей і рівня компетентності у сфері права. Проте на сайті Міністерства юстиції в розділі «Нормативно-правова база» в статусі «зареєстровано» видавник документа Дорадча група експертів (Положення про Дорадчу групу експертів та Методологія оцінювання моральних якостей і рівня компетентності у сфері права) не міститься. Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстрація Дорадчої групи експертів як юридичної особи також відсутня.
Таким чином, у зв’язку з відсутністю правової експертизи Міністерством юстиції України вбачається очевидна невідповідність положень Дорадчої групи експертів і Методології оцінювання моральних якостей і рівня компетентності у сфері права Конституції України та законодавству України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколам до неї, міжнародним договорам України, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, та зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції та праву Європейського Союзу (acquis ЄС), антикорупційної та гендерно-правової експертиз з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Діяльності Дорадчої групи експертів здійснюється з порушенням принципу пропорційності. Відповідно до пункту 1 статті 10-8 Закону України про Конституційний Суд України Дорадча група у строк не більше чотирьох місяців з дня отримання розглядає та вивчає подані документи, результати спеціальної перевірки, іншу інформацію та матеріали, отримані Дорадчою групою в процесі здійснення нею своїх повноважень, а також проводить співбесіду із кандидатами на посаду судді Конституційного Суду.
Така діяльність не передбачає здійснення самостійного пошуку, збору чи витребування будь-якої додаткової, у тому числі закритої, неперевіреної або такої, що не була належним чином долучена до матеріалів кандидата, інформації. Дорадча група експертів виходить за межі визначених законом повноважень, зокрема шляхом самостійного пошуку інформації поза встановленими процедурами, використання недостовірних або неперевірених відомостей, а тим більше інформації з обмеженим доступом без належних правових підстав, що є прямим порушенням принципів законності відповідно до статті 19 Конституції України, правової визначеності та заборони свавільного втручання у права особи.
Правопорядок України ґрунтується, зокрема, на презумпції невинуватості (стаття 62 Конституції України) та презумпції правомірності правочинів, закріпленій у Цивільному кодексі України.
Ці засадничі принципи є невід’ємними складовими верховенства права та поваги до гідності особи, у тому числі кандидата на публічну посаду. Ігнорування зазначених презумпцій у процесі оцінювання кандидатів викликає обґрунтоване занепокоєння з погляду дотримання стандартів справедливості процедур та поваги до людської гідності.
Дорадча група експертів відповідно до ч. 1 статті 10-2 Закону України «Про Конституційний Суд» повинна сприяти, а не здійснювати перешкоджання народові України і її обраним у Конституційний спосіб органам законодавчої влади та органам державної виконавчої влади вчиняти народовладдя і правосуддя в Україні.
Таким чином, Дорадча група експертів не є органом державної влади, не передбачена Конституцією України та не має конституційного статусу. Формування складу Конституційного Суду України та відбір кандидатів на посаду судді Конституційного Суду України здійснюється в неправовий та неконституційний спосіб.
Джерело: Юридичний вісник України
