Судова практика
Не підлягає поверненню під митний контроль примусово відчужене майно для його подальшого митного оформлення на користь попереднього власника
7 квітня 2026 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 160/1242/25 дійшов висновку, що примусове відчуження майна для потреб держави в умовах воєнного стану, здійснене відповідно до Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану», є самостійною і достатньою правовою підставою для відмови митним органом у митному оформленні (випуску у вільний обіг) такого товару. Право державної власності на примусово відчужене майно виникає з моменту підписання Акту про примусове відчуження. Законодавство не встановлює повернення примусово відчуженого майна під митний контроль з метою його подальшого митного оформлення на користь попереднього власника до скасування правового режиму воєнного стану. Належним способом захисту інтересів колишнього власника є звернення після скасування воєнного стану за повною компенсацією вартості майна.
Читайте також: В дохід держави може бути стягнуто все одержане за правочинами, вчиненими всупереч санкціям і з метою обходу блокування активів
У цій справі Товариство уклало з китайською компанією контракт на поставку обладнання – установки для лазерної різки листового металу та труб в розібраному вигляді. Для митного оформлення товару у червні 2024 р. платник подав митну декларацію. Під час митного огляду було встановлено наявність у складі обладнання озоноруйнівної речовини і тому такий товар підлягає ліцензуванню, у зв’язку з чим було складено протокол про порушення митних правил, а товар тимчасово вилучено та поміщено на склад Київської митниці. Судове провадження у справі про порушення митних правил було закрито у зв’язку з відсутністю складу правопорушення та зобов’язано повернути товар у встановленому законом порядку після здійснення митного оформлення.
Проте до моменту повторного звернення позивача для митного оформлення у грудні 2024 р. військова частина на підставі наказу командира, погодженого з військовою адміністрацією, здійснила примусове відчуження спірного обладнання для потреб держави в умовах воєнного стану, склала відповідний акт і вивезла обладнання зі складу митниці. У січні 2025 р. було подано митну декларацію для випуску товару у вільний обіг, однак митний орган відмовив у митному оформленні товару, зазначивши про примусове відчуження майна та перехід права власності до держави.
Читайте також: Електронний журнал митного оформлення «Інспектор» є офіційним документом, а отже може бути предметом службового підроблення
Товариство звернулось до суду з позовом до Київської митниці, військової частини про визнання протиправною та скасування картки відмови, зобов’язання вчинити певні дії.
Рішенням окружного адміністративного суду, залишеним без змін апеляційним судом, позов задоволено з тих мотивів, що митний орган, приймаючи оскаржену картку відмови, діяв поза межами наданих законом повноважень, а передача товару відбулася поза межами системи правового регулювання, а отже, належним способом усунення такого порушення є повернення товару під митний контроль митниці з метою оформлення цього товару.
Задовольняючи касаційну скаргу військової частини, Верховний Суд вказав, що згідно зі ст. 334, 664 Цивільного кодексу України право власності у декларанта виникло з моменту передання товару перевізникові, що підтверджено наявними товарно-транспортними документами. Тому на момент примусового відчуження саме декларант був власником майна.
Примусове відчуження майна в умовах воєнного стану здійснюється на підставі Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану», а право державної власності на таке майно виникає з моменту підписання Акту про примусове відчуження (ч. 3 ст. 7 цього Закону). Оскільки наказ командира військової частини та відповідний акт є чинними і не скасовані, то відповідне майно перебуває в державній власності.
Читайте також: Легітимно вилучене на воєнні потреби майно не підлягає поверненню
Оскільки станом на момент подання митної декларації товар уже був примусово відчужений і перебував у державній власності, декларант звернувся за митним оформленням майна, яке не перебувало у його власності та фактично вибуло з-під митного контролю. За таких умов митний орган обґрунтовано відмовив у митному оформленні.
Стаття 256 Митного кодексу України не містить вичерпного переліку підстав для відмови в митному оформленні, а тому перехід права власності на товар до держави є самостійною та достатньою правовою підставою для відмови в його випуску у вільний обіг на користь декларанта. За таких обставин особа не може вимагати митного оформлення майна, яке їй уже не належить.
При цьому протиправним є застосування ст. 264 МК, яка регулює підстави відмови у прийнятті митної декларації, тоді як спірні правовідносини стосуються відмови в митному оформленні та підпадають під регулювання ст. 256 МК.
Суд зазначив, що Законом України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» не передбачено повернення правомірно відчуженого майна власнику, зокрема під митний контроль з метою завершення митних процедур, до моменту скасування правового режиму воєнного чи надзвичайного стану. Згідно з положеннями ст. 12 цього Закону повернення примусово відчуженого майна, яке збереглося, можливе після скасування правового режиму воєнного чи надзвичайного стану, і колишній власник або уповноважена ним особа наполягає на поверненні майна.
Таким чином, належним способом захисту прав особи у такому випадку є отримання компенсації вартості майна у встановленому законом порядку після скасування воєнного стану.
Тому Верховний Суд рішення окружного адміністративного суду та постанову апеляційного адміністративного суду скасував, ухвалив нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 21 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.







