Законодавство
До 12 років позбавлення волі за протиправне затримання, доставлення чи утримання в ТЦК
У Верховній Раді України зареєстровано проект Закону № 15303 щодо посилення відповідальності за незаконне позбавлення волі або насильницьке викрадання (зникнення) людини під час здійснення заходів з оповіщення та мобілізації.
Новою редакцією ст. 146-1 Кримінального кодексу України запропоновано визначити, що арешт, затримання, викрадення або позбавлення волі людини в будь-якій іншій формі, вчинене представником держави, в тому числі іноземної, за відсутності ознак злочину, передбаченого ст. 146 цього Кодексу, з подальшою відмовою визнати факт такого арешту, затримання, викрадення або позбавлення волі людини в будь-якій іншій формі або приховуванням даних про долю такої людини чи місце перебування – караються позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.
Читайте також: Самовільне залишення солдатом військової частини на 10 діб утворює склад кримінального правопорушення, а не адміністративного
Діяння, передбачені частиною першою цієї статті, а так само примусове утримання особи у приміщеннях органів військового управління, збірних (мобілізаційних) пунктах чи військових частинах за відсутності законних підстав або понад встановлений законом строк адміністративного затримання, проведеного уповноваженими на те особами, або примусове вилучення (обмеження доступу до) засобів зв’язку у затриманої особи, вчинені службовою особою територіального центру комплектування та соціальної підтримки, військової служби правопорядку у Збройних Силах України або іншою військовою службовою особою (у тому числі під час здійснення заходів з мобілізації), – караються позбавленням волі на строк від п’яти до семи років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Видання службовою особою, зазначеною у частині другій цієї статті, завідомо незаконного наказу, розпорядження або вказівки, що призвело до протиправного затримання, доставлення чи утримання особи, або невжиття керівником, якому стало відомо про вчинення дій, зазначених у частині першій цієї статті, його підлеглими заходів для їх припинення та неповідомлення компетентних органів про злочин, – карається позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Діяння, передбачені частинами другою або третьою цієї статті, вчинені щодо неповнолітнього, або щодо кількох осіб, або за попередньою змовою групою осіб, або поєднані з насильством, небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, або під впливом жорстокого, нелюдського чи такого, що принижує гідність, поводження, – караються позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Також зверніть увагу на Правові позиції Верховного Суду щодо кримінальних правопорушень, пов’язаних з війною, та збірник Воєнний стан. Всі нормативні матеріали, алгоритми дій, роз’яснення, корисні ресурси.
