Смерть Ліндсі Грема лишила відкритим питання

Несподівана смерть сенатора Ліндсі Грема лишила відкритим одне питання. Закон, який він просував і якій дай Боже буде ухвалений, чи буде він йменуватися законом Грема. Цей закон демонструватиме підхід, який Грем сповідував із того часу, як йому вдалося встановити близькі дружні й професійні стосунки з Дональдом Трампом.

З одного боку, він віддзеркалює позицію сенатора, який завжди вважав, що з диктатурами треба розмовляти мовою сили, бо дипломатії вони не розуміють. Саме тому ідея закону — значно обмежити енергетичні можливості росії та найголовніше, створити серйозні проблеми для тих, хто продовжує купувати нафту в кремля. На перший погляд, це швидше декларація, ніж реальна загроза. Але саме існування цього інструменту вже діятиме як передвісник паралічу.

Читайте також: Заява про встановлення факту народження особи в іншій державі не підлягає розгляду в судах України, зокрема якщо особа набула громадянство третьої держави

Одна справа — вже запроваджені й заплановані мита, з якими потрібно боротися. Зовсім інша — погроза такі мита запровадити. І чітке розуміння того, у зв’язку з чим ти можеш потрапити в черговий раунд тарифної війни зі Сполученими Штатами.
Причина — закупівля російської нафти. А це означатиме, що нафтопереробні підприємства країн глобального Півдня неухильно позбуватимуться своїх контактів і контрактів з росією.

В Індії це вже відбувається — без усякого закону Грема. І ухвалення такого законопроєкту тільки посилить бажання індійських нафтовиків зменшити свою залежність від російського нафтового ринку. І так майже з кожною країною — за винятком Китаю, для якого закупівля російської нафти має ще й важливий політичний акцент. Але й тут виникає питання: чи буде Пекін наполягати на цьому акценті, якщо з’являться реальні загрози для економіки?

Таким чином, ця схема має тільки посилити проблеми, які складатимуться наступними місяцями на російському нафтовому ринку. Якщо Україні й далі вдаватиметься завдавати ударів по російських нафтопереробних заводах, це збільшить кількість нафти, яку росія захоче продати на світовому ринку. І тут важливо, щоб вона не змогла цю нафту продати. А це означатиме, що доведеться неухильно скорочувати сам видобуток нафти. Зараз ми говоримо про кризу з паливом. Але до кризи нафтопереробки має додатися криза нафтовидобутку. Причому така, щоб росія не могла відновити свою нафтову й нафтопереробну промисловість протягом наступних десятиріч.

Читайте також: Судова практикаСпір про визнання за іноземним товариством права власності на майно в Україні не може розглядатися міжнародним комерційним арбітражем за згодою сторін

Насправді це і є найкраща дорога до миру для людства, а зовсім не якісь перемовини й компроміси. Росія без грошей — країна, з якою можна мати справу. Росія з грошима — це небезпечний агресор, який загрожує людству. Сенатор був одним із тих, хто прекрасно усвідомлював цю закономірність розвитку російської держави й суспільства.

Отже, росію потрібно позбавити її нафтопереробної промисловості — шляхом ударів по російській інфраструктурі. Росію потрібно позбавити можливості продавати нафту — шляхом ударів по нафтових портах і запровадження санкцій для країн, які продовжують купувати цей небезпечний товар, чи, принаймні, шляхом погрози можливого запровадження мит для таких країн.

Треба довести справу до скорочення, а там — і до остаточного припинення нафтовидобутку в російській федерації. Треба примусити росіян займатися проблемами власної країни та її інтенсивного розвитку, а не вирішувати проблеми екстенсивного розвитку росії шляхом агресії, війни, вбивств, пограбування і насилля.

Джерело: Юридичний вісник України

Поділитися

Твітнути