Спосіб упакування наркотичного засобу, поведінка обвинуваченого та відсутність у нього ознак вживання наркотиків можуть беззаперечно свідчити про мету збуту

27 липня 2026 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 442/4171/21 частково задовольнив касаційну скаргу захисника та виключив з вироку посилання на корисливий мотив й додаткове покарання у виді конфіскації майна.

Працівника виправної колонії було засуджено за ч. 2 ст. 307 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років із конфіскацією всього майна, за незаконне придбання та зберігання з метою збуту особливо небезпечного наркотичного засобу, виявленого у чотирьох розфасованих шприцах під час огляду на контрольно-пропускному пункті установи. 

Захист наполягав, що засуджений знайшов наркотик і мав намір передати його оперативним працівникам, а не збувати, та оскаржував кваліфікуючу ознаку зберігання, зазначаючи, що наркотик перебував при ньому лише протягом 40 хвилин поза робочим місцем.

Читайте також: Зміни до Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів не є змінами до закону про кримінальну відповідальність і не мають зворотної дії у часі

Верховний Суд відхилив ці доводи та вказав, що спосіб упакування та розфасування наркотичного засобу, який незаконно придбав та зберігав обвинувачений, поведінка останнього (як під час вчинення злочину, так і після його виявлення), а також те, що він не вживає наркотичні засоби, що вбачається із висновку медичного огляду, можуть беззаперечно свідчити саме про наявність мети направленої на збут виявленого в обвинуваченого наркотичного засобу (що узгоджується з правовою позицією, висловленою у постанові ВС від 4 березня 2020 р. по справі № 464/6797/18). 

Суд зазначив, що на умисел збуту може вказувати й великий розмір наркотику, спосіб пакування, поведінка суб’єкта, факт невживання ним наркотичних засобів – при цьому відповідальність за збут настає незалежно від розміру.

Читайте також: Незаконне переміщення на територію України наркотичних засобів, виявлених під час митного контролю, утворює закінчений склад контрабанди цих засобів

Щодо кваліфікуючої ознаки зберігання Суд вказав, що під незаконним зберіганням потрібно розуміти будь-які умисні дії, пов’язані з фактичним незаконним перебуванням наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів чи прекурсорів у володінні винної особи (при собі, у будь-якому приміщенні, сховищі або в іншому місці). Кримінальна відповідальність за незаконне зберігання наркотичних засобів настає незалежно від його тривалості, тому короткий проміжок часу, протягом якого засуджений тримав наркотик при собі, кваліфікації не змінює.

Водночас Верховний Суд визнав обґрунтованими доводи захисту щодо неправильного застосування ч. 2 ст. 59 КК, дійшовши висновку, що оскільки судами не встановлено корисливого мотиву засудженого під час незаконного придбання та зберігання наркотика з метою збуту, застосування конфіскації майна  (навіть якщо вона передбачена санкцією статті як обов’язкове покарання) є безпідставним. Тому Суд виключив із судових рішень посилання на корисливий мотив і рішення про конфіскацію майна засудженого.

Підготував Леонід Лазебний

Повний текст рішення

З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 22 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.

Поділитися

Твітнути