Жінка у війську: Ізраїль та Україна

Порівняльно-правовий і військово-експертний аналіз моделей комплектування, проходження служби та участі жінок у секторі оборони.

Юридична складова жінок у війську

Порівняння військових моделей Ізраїлю та України є особливо актуальним в умовах тривалої війни України та постійної необхідності пошуку ефективної моделі комплектування Сил оборони. На перший погляд, обидві держави мають багато спільного: постійна загроза національній безпеці, значна роль резерву, висока суспільна увага до військової служби, технологічність армій та активна участь жінок. Однак, юридична природа участі жінок у війську принципово різна.

Читайте також: Право на отримання одноразової грошової допомоги виникає у разі смерті військовослужбовця у зв’язку із пораненням (контузією, травмою чи каліцтвом), отриманими під час захисту Батьківщини

В Ізраїлі жінки є частиною системи загального військового обов’язку, хоча закон передбачає низку винятків. Офіційний ресурс ЦАХАЛ прямо зазначає, що обов’язок військової служби поширюється, зокрема, на громадянок-жінок, які відповідають встановленим критеріям, при цьому існують винятки для релігійних жінок, заміжніх осіб, осіб із медичними підставами тощо.

Українська модель принципово інша: жінки можуть проходити військову службу, перебувати на військовому обліку та бути призваними під час воєнного стану, але призов жінок здійснюється у добровільному порядку. Це прямо встановлено частиною 12 статті 1 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу».

Читайте також: Факт проходження військової служби не є автоматичною та безумовною перешкодою для призначення військовослужбовця опікуном недієздатної особи

30 основних відмінностей

1. Фундаментальна модель. Ізраїль: військова служба є загальним громадянським обов’язком, який поширюється і на значну частину жінок. Україна: щодо жінок діє принцип добровільності. Це головна відмінність двох моделей. В Ізраїлі держава виходить із концепції «громадянин має служити», тоді як Україна щодо жінок — із концепції «громадянка має право служити».
2. Юридична природа призову. В Ізраїлі жінка може отримати законний призовний обов’язок. В Україні навіть перебування жінки на військовому обліку не створює автоматичного права держави примусово її мобілізувати.
3. Військовий облік. В Україні необхідно розрізняти: військовий облік; військовозобов’язана; військова служба. Жінка може перебувати на військовому обліку, але це не означає, що вона повинна бути мобілізована. Для жінок із медичною або фармацевтичною освітою закон встановлює обов’язковість військового обліку при умовах, чітко визначених законом, тоді як для інших споріднених спеціальностей облік здійснюється за бажанням.
4. Загальний призов жінок. В Ізраїлі існує система загального призову, хоча з великою кількістю винятків. В Україні загального призову жінок немає. Саме тому некоректно говорити, що «українські жінки звільнені від військового обов’язку». Правильніше: вони виконують військовий обов’язок, але вступ до служби для них має добровільну основу.
5. Вік. В Ізраїлі основний призов припадає на молодий вік, переважно 18–19 років. Офіційні матеріали ЦАХАЛ вказують, що більшість призовників саме цієї вікової групи. В Україні жінка може прийти до війська значно пізніше: у 25, 35, 45 років і старше, залежно від конкретного виду служби та законодавчих вимог.
6. Освіта та професія. Ізраїльська система активно використовує армію як механізм первинної професійної селекції молоді. Україна значною мірою отримує жінок уже з готовою цивільною професією. Наприклад, до війська приходять юристки, лікарки, психологині, інженерки, IT-фахівчині, викладачки. Для української армії це великий кадровий резерв.
7. Строкова служба. Ізраїль традиційно має систему обов’язкової строкової служби. В Україні після реформування системи військового обов’язку жінки можуть добровільно проходити базову військову службу. Закон прямо передбачає можливість жінки виявити бажання проходити базову військову службу.
8. Тривалість служби. Раніше базовою моделлю Ізраїлю було 24 місяці для жінок і 32 для чоловіків. Але у липні 2026 року Кнесет ухвалив тимчасове продовження строкової служби до 32 місяців, а ЦАХАЛ окремо підтвердив, що це поширюється на жінок, які служать на посадах за принципом «жінка як чоловік». Таким чином, у 2026 році тривалість служби жінки в Ізраїлі дедалі більше залежить від конкретної посади.
9. Принцип «жінка як чоловік». Це одна з найцікавіших особливостей Ізраїлю. Жінка може добровільно погодитися на службу на умовах, за яких її тривалість прирівнюється до чоловічої. Саме така модель використовується для багатьох бойових, технологічних та професійних напрямів. В Україні подібної юридичної конструкції немає: якщо жінка вже є військовослужбовицею, її права та обов’язки визначаються статусом військовослужбовця та конкретною посадою.
10. Бойові професії. Ізраїль поступово розширював доступ жінок до бойових спеціальностей. Сьогодні жінки можуть проходити відбір до бойових підрозділів, якщо відповідають вимогам конкретної посади. Кнесет прямо зазначав, що призначення жінок у бойові підрозділи залежить від потреб армії та фізіологічних вимог конкретної служби. Україна під час повномасштабної війни також значно розширила фактичну участь жінок у бойових спеціальностях.
11. Передова. Для України характерним є те, що жінки не просто служать у війську, а реально виконують завдання безпосередньо в районах бойових дій. Це принципово змінило українське суспільне сприйняття військовослужбовиці.
12. Технологічні спеціальності. Ізраїль традиційно використовує строкову службу як механізм пошуку технологічних талантів. Технологічні підрозділи ЦАХАЛ фактично стали одним із каналів підготовки кадрів для ізраїльського high-tech. Державні матеріали Ізраїлю прямо описують військову технологічну службу як важливий механізм набуття професійного досвіду та контактів для подальшого працевлаштування. Україна після 2022 року також стрімко збільшила роль жінок у технологічних військових професіях, насамперед у сфері БПЛА, зв’язку, розвідки, РЕБ та IT.
13. Резерв. Ізраїльська модель значною мірою побудована навколо переходу зі строкової служби до резерву. Україна також має систему військового резерву, але її практичне значення сформувалося передусім під впливом повномасштабної війни. Чинне законодавство України прямо передбачає проходження жінками служби у військовому резерві.
14. Мобілізація. Ізраїль може призивати резервістів до виконання військового обов’язку відповідно до своєї системи резерву. Україна під час мобілізації призиває військовозобов’язаних та резервістів для доукомплектування військових посад. Але для жінки в Україні ключовим залишається принцип добровільності.
15. Резервістка після служби. В Ізраїлі служба створює довготривалий зв’язок людини з армією. В Україні жінка також може залишатися військовозобов’язаною після служби, але механізм залучення до резерву не є копією ізраїльської системи.
16. Сімейний статус. В Ізраїлі сімейний статус безпосередньо впливає на обов’язок жінки служити. Офіційні матеріали ЦАХАЛ вказують, зокрема, на звільнення заміжніх жінок від обов’язкового призову. В Україні заміжжя жінки саме по собі не створює аналогічного «звільнення від призову», оскільки для жінки базово діє добровільний принцип.
17. Материнство. Українське законодавство передбачає спеціальні гарантії для військовослужбовиць, пов’язані з вагітністю, доглядом за дитиною та іншими сімейними обставинами. Це принципово важливо: рівність військовослужбовців не означає ігнорування біологічних та сімейних обставин.
18. Релігія. Це одна з найбільш суттєвих відмінностей. В Ізраїлі релігійна належність може безпосередньо впливати на обов’язок жінки служити. Офіційний ЦАХАЛ прямо називає релігійних жінок серед категорій, які можуть бути звільнені від обов’язкової служби. В Україні немає аналогічного механізму загального звільнення жінок від призову через релігійний статус.
19. Альтернативна служба. Ізраїль має розвинений інститут національної/цивільної служби для частини осіб, які не проходять військову службу. В Україні альтернативна служба має іншу правову конструкцію і не є аналогом ізраїльської моделі масового заміщення військової служби.
20. Ставлення суспільства. В Ізраїлі військова служба є одним із фундаментальних елементів соціалізації громадянина. В Україні до 2022 року військова служба для значної частини жінок була взагалі відсутня у життєвому досвіді. Повномасштабна війна кардинально змінила цю ситуацію.
21. Армія як соціальний ліфт. В Ізраїлі армія може стати першим професійним середовищем молодої людини. В Україні жінка часто приходить до війська вже після цивільної кар’єри. Тому, українська модель має інший потенціал: вона дозволяє державі залучати до війська вже сформованих професіоналок.
22. Жінка-юрист на військовій службі. Для жінки-адвоката це особливо цікаво. В Ізраїлі юридична освіта може бути інтегрована в систему військової служби ще на ранньому етапі професійної кар’єри. В Україні жінка-юристка може прийти до військової системи вже як сформований адвокат або науковець. Тобто Україна має потенціал залучення висококваліфікованих цивільних правників, а не лише формування їх усередині армії.
23. Командні посади. Ізраїль має тривалу історію просування жінок до офіцерських посад. Офіційні ізраїльські матеріали фіксували значну частку жінок серед офіцерського корпусу, хоча представництво різко зменшувалося на найвищих рівнях командування. Україна також рухається до збільшення кількості жінок-командирів. Однак, тут існує важлива проблема: присутність жінок в армії не автоматично означає їхню присутність у системі прийняття рішень.
24. Рівність прав. Законодавство України прямо встановлює, що жінки виконують військовий обов’язок на рівних засадах із чоловіками, з урахуванням законодавства щодо материнства та заборони дискримінації. Але це потрібно відрізняти від рівності обов’язку вступити до війська. В Україні права після вступу максимально наближені до рівних, тоді як сам вступ для жінки добровільний.
25. Рівність або однаковість. Як адвокат я вважаю принципово важливим розмежовувати три поняття: рівність прав; рівність обов’язків; ідентичність фізичних вимог. Ізраїль дедалі більше використовує принцип однакової тривалості служби для жінок на певних професіях. Україна використовує принцип рівності військового статусу після вступу на службу, одночасно зберігаючи спеціальні гарантії материнства.
26. Відповідальність за невиконання обов’язку. В Ізраїлі невиконання законного призовного розпорядження може мати кримінально-правові наслідки. Міністерство закордонних справ Ізраїлю прямо зазначає, що невиконання законного наказу про військову службу є кримінальним правопорушенням. В Україні питання відповідальності за порушення військового обов’язку та мобілізаційних правил залежить від конкретного правового статусу особи. Для жінки принципово: немає законного механізму примусової мобілізації лише на тій підставі, що вона перебуває на військовому обліку.
27. Медичний відбір. Ізраїльська система проводить медичну селекцію ще до призову. Україна також використовує військово-лікарську оцінку придатності. Однак українська жінка може потрапити до війська вже в дорослому віці та після тривалої цивільної кар’єри. Тому українська модель має іншу проблему: необхідність оцінювати не тільки фізичну придатність молодої людини, а й можливість служби людей із великим життєвим та професійним досвідом.
28. Економічний ефект. В Ізраїлі загальна військова служба означає, що значна частина молодих громадян тимчасово виходить із цивільного ринку праці. Ізраїльські державні дослідження прямо оцінюють військову службу як фактор, що має істотну альтернативну економічну вартість. Українська модель щодо жінок не створює аналогічного ефекту масового вилучення молодих жінок із цивільної економіки.
29. Основна сила ізраїльської моделі. Її головна перевага — масовість підготовленого резерву. Держава заздалегідь знає, хто пройшов військову підготовку, які спеціальності отримав громадянин та до якої системи резерву він належить. Це дає величезну перевагу при швидкій мобілізації.
30. Основна сила української моделі. Її головна перевага — добровільна мотивація та можливість залучення дорослого професійного ресурсу. Жінка може прийти до армії не тому, що їй 18 років і її призвали, а тому, що вона має конкретну професію, життєву позицію, мотивацію та бажання служити. Це особливо важливо для таких спеціальностей, як право, медицина, психологія, IT, управління, комунікації, аналітика та фінанси.

Читайте також: Довідка про обставини травми є обов’язковою підставою для виплати додаткової винагороди у зв’язку з пораненням військовослужбовця

Головний порівняльний висновок

Якщо дивитися на дві системи очима жінки-адвоката та військового експерта, я б сформулювала різницю так: – Ізраїль: «Громадянин, військова служба, професійна спеціалізація, резерв». – Україна: «Громадянка, добровільне рішення, військова служба, професійна реалізація, резерв».

Тобто, Ізраїль спочатку формує військового громадянина, а потім він повертається до цивільного життя. Україна сьогодні значною мірою залучає вже сформованого цивільного професіонала до військової системи.

Чи варто Україні копіювати Ізраїль?

На мою думку — ні, копіювати повністю не варто. Але окремі елементи ізраїльської системи Україні надзвичайно корисно вивчати.

Варто запозичити:

1. Систему підготовленого резерву.
2. Ранню військову підготовку громадян.
3. Максимальне використання професійних талантів.
4. Технологічний відбір молоді.
5. Систему військово-професійної орієнтації.
6. Підготовку жінок до командних посад.
7. Систему повернення резервістів до цивільного життя.
8. Механізми поєднання військової та цивільної професії.
9. Визнання військової служби як професійного капіталу.
10. Систему швидкого повернення підготовленого резервіста до виконання військових завдань.

Що не варто механічно переносити: Найважливіше: загальний примусовий призов жінок. Українське суспільство, правова система та демографічна ситуація відрізняються від ізраїльських. Крім того, Україна вже має величезний ресурс жінок, які добровільно приходять до війська. Тому питання, на мою думку, повинно звучати не: «Як змусити більше жінок служити?», а: «Як створити такі умови, щоб мотивована жінка могла максимально ефективно служити державі, не втрачаючи своїх основних прав?».

Читайте також: Грошове забезпечення військовослужбовця, який був у полоні, виплачене його колишній дружині понад розмір аліментів, підлягає стягненню як безпідставно набуте майно

Особливо важливий юридичний парадокс: Українське законодавство містить дуже цікаву конструкцію. З одного боку: «Жінки виконують військовий обов’язок на рівних засадах із чоловіками». З іншого: призов жінок під час воєнного часу здійснюється у добровільному порядку. Отже, рівність військового статусу після вступу до армії не встановлює однаковість механізму вступу до армії. І саме це, на мою думку, є одним із найцікавіших питань для сучасного українського військового права.

Експертна позиція

Україна не повинна ставити перед собою завдання «зробити українських жінок ізраїльськими солдатками». Україна має створити власну модель жінки у секторі безпеки та оборони. Ця модель повинна поєднати: професіоналізм; добровільність; військову підготовку; рівність прав; реальну можливість кар’єрного зростання; захист материнства; підготовлений резерв. Ізраїль створив суспільство, де військова служба є частиною громадянства. Україна ж створює суспільство, де військова служба дедалі більше стає усвідомленою професійною формою захисту держави. І тут не потрібно порівнювати, а запитати для себе: «Які елементи ізраїльської системи можуть посилити українську модель, не руйнуючи принцип добровільності та прав людини?».

Це вже питання сучасного військового права, гендерної рівності, національної безпеки та майбутньої моделі української держави.

Наталія ПАВЛОВСЬКА, юристка, доцентка, адвокатка, д.ю.н.

Джерело: Юридичний вісник України

Поділитися

Твітнути