Чи містить законодавство про працю певні обмеження за віком?

Громадянам похилого віку гарантовано рівні з іншими громадянами можливості в економічній, соціальній та політичній сферах, а також сприятливі умови для повноцінного способу життя.

Держава гарантує кожному ветерану праці та громадянину похилого віку належний рівень життя, задоволення різноманітних життєвих потреб, надання різних видів допомоги шляхом реалізації права на працю відповідно до професійної підготовки, трудових навичок та з урахуванням стану здоров’я.

Читайте також: Поновлення працівника на роботі можливе виключно на його колишню посаду, змінювати штатний розпис чи надавати іншу рівнозначну посаду роботодавець не зобов’язаний

Дискримінація у сфері праці, зокрема порушення принципу рівності прав і можливостей, пряме або непряме обмеження прав працівників залежно від віку заборонено.

Так, при скороченні чисельності чи штату працівників у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам із вищою кваліфікацією і продуктивністю праці.

За рівних умов продуктивності праці та кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається, зокрема працівникам, яким залишилося менше трьох років до настання пенсійного віку, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат.

Отже, працівники, яким залишилося менше трьох років до досягнення пенсійного віку, за умови рівної кваліфікації та продуктивності праці з іншими працівниками, мають перевагу в залишенні на роботі у разі скорочення штату або чисельності працівників.

Відповідно до законодавства для працівників похилого віку застосовується загальновстановлена тривалість робочого часу.

На прохання працівників похилого віку власник або уповноважений ним орган може встановити неповний робочий день або неповний робочий тиждень. Оплата праці в цих випадках здійснюється пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.

Залучення громадян похилого віку до роботи в нічний час, а також до надурочних робіт та до роботи у вихідні дні допускається тільки за їхньою згодою і за умови, коли це не протипоказано їм за станом здоров’я. Відповідно до законодавства пенсіонери за віком мають право на відпустку без збереження заробітної плати тривалістю до 30 календарних днів щорічно, яка надається в обов’язковому порядку за бажанням працівника.

Читайте також: Відповідальність за неоформленого працівника (якщо в приміщенні кілька ФОП) несе той, на кого він фактично працював і чий товар продавав

Ветерани праці (громадяни, які працювали на підприємствах, в установах, організаціях, об’єднаннях громадян, у фізичних осіб, мають стаж роботи 40 років — для чоловіків і 35 років — для жінок і вийшли на пенсію) мають право використовувати щорічну відпустку у зручний для них час.

До категорій громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню, належать, зокрема, особи, яким до настання права на пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» залишилося 10 і менше років.

Відповідно до законодавства громадянами похилого віку визнаються особи, які досягли пенсійного віку, а також особи, яким до досягнення зазначеного пенсійного віку залишилося не більш як півтора року.

Читайте також: Відсутність підприємства в Реєстрі об’єктів критичної інфраструктури, який на момент загибелі працівника ще не існував, не позбавляє членів його сім’ї права на одноразову грошову допомогу

Згідно з частиною першою статті 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком мають особи за наявності відповідного страхового стажу після досягнення віку 60 років.

Отже, особами похилого віку в Україні можна вважати громадян, які досягли віку 58,5 років і більше.

Джерело: Юридичний вісник України

Поділитися

Твітнути