Судова практика
Поновлення працівника на роботі можливе виключно на його колишню посаду, змінювати штатний розпис чи надавати іншу рівнозначну посаду роботодавець не зобов’язаний
7 вересня 2026 р. Верховний Суд у складі ОП КЦС у справі № 308/9220/21 частково задовольнив касаційну скаргу ліцею, змінивши судові рішення щодо поновлення на роботі.
Позивачка зазначала, що її незаконно звільнили з посади заступника завідувача з навчально-виховної роботи гімназії через відмову від роботи в змінених істотних умовах праці. Після зміни типу закладу освіти її посаду фактично скорочено. Вона просила поновити її на роботі та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Суди визнали звільнення незаконним і зобов’язали роботодавця поновити позивачку на рівнозначній посаді або внести зміни до штатного розпису, ввівши скорочену посаду.
У касаційній скарзі ліцей наголошував на помилковості висновків судів щодо реорганізації закладу та скорочення штату. Фактично спір зводиться до зміни формулювання та підстави звільнення. Позивачка не бажає працювати та безпідставно вважає поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку належним способом захисту прав.
Верховний Суд визнав звільнення незаконним, оскільки відбулося скорочення посади, а не зміна істотних умов праці. Роботодавець мав застосувати процедуру за п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП із наданням працівникові всіх гарантій. Водночас Суд визначив конкретний спосіб поновлення порушених прав позивача.
При цьому Верховний Суд на підставі змісту ч. 1 ст. 235 КЗпП виснував, що поновлення на роботі означає повернення працівника в той стан, що існував до незаконного звільнення, – на ту саму роботу, яку він виконував раніше, поновлення незаконно звільненого працівника на іншій рівнозначній посаді не відповідає способу захисту, передбаченому ч. 1 ст. 235 КЗпП.
Крім того, такий спосіб захисту може викликати новий спір щодо визначення «рівнозначної» посади та відповідного структурного підрозділу, в якому така посада передбачена.
Внесення змін до штатного розпису, створення посади чи визначення організаційної структури є виключною компетенцією роботодавця, у яку суд не може втручатися. Водночас створення посади або іншої організаційної передумови для поновлення працівника може стосуватися порядку виконання судового рішення, а не способу захисту порушеного права.
Забезпечуючи єдність судової практики, Верховний Суд відступив від висновку в постанові ВС від 15 листопада 2023 р. у справі № 308/9448/21, за яким у разі скорочення посади працівника суд міг зобов’язати роботодавця поновити його на рівнозначній посаді або внести відповідні зміни до штатного розпису.
Отже, Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу, судові рішення змінив, виключивши з їх мотивувальних частин посилання на поновлення позивачки саме на рівнозначній посаді або шляхом внесення відповідних змін до штатного розпису та введення скороченої посади.
Підготувала Тетяна Романенко
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 23 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
