Думка експерта
Огляд економічної, соціальної та політичної ситуації в росії за вересень 2026 року
Світ потребує проактивної стратегії щодо росії — ініціативного підходу, що передбачає розроблення та чітку комунікацію стратегічного бачення для України, а також плану зі стримування та протидії російському впливу.
Економіка
У вересні 2026 року дедалі виразніше проявляються ознаки бюджетної, монетарної та банківської напруги. Мінфін рф підвищив оцінку дефіциту федерального бюджету на 2026 рік до рекордних із початку війни 7,3 трлн рублів — замість запланованих 3,8 трлн і навіть вище за дефіцит 2025 року (5,7 трлн). Розрив покриють за рахунок 459 млрд рублів із Фонду національного добробуту та нарощування запозичень на 1 трлн, наближаючи держборг до безпечної, на думку влади, межі у 20% ВВП.
Паливна криза через удари безпілотників по нафтопереробних заводах поглиблюється: виробництво влітку було на 20% нижче сезонної норми, а в серпні постачання бензину на внутрішній ринок скоротилося вдвічі, дизеля — на чверть. Імпорт із Білорусі, Єгипту, Південної Кореї, Марокко та Казахстану покриває лише близько 5% місячного споживання, тож уряд готує порядок пріоритетного постачання, де звичайні АЗС опиняться в кінці черги.
Інфляційні очікування населення зросли у вересні до 14,2% — вище діапазону 2024– 2025 років, а спостережувана інфляція — до 15,1%, тож Рада директорів Банку росії, найімовірніше, 23 жовтня збереже ключову ставку на рівні 14%. Рівень інфляції при цьому суттєво різниться між регіонами — від 5,1% у Центральному окрузі до майже 7% на Півдні, оскільки жорстка монетарна політика, орієнтована на найбагатший регіон, на периферії, де інфляція має переважно немонетарний характер, впливає значно слабше.
Посилюються ознаки недовіри до банків: банкам бракує рублів для виплати депозитів, які населення знімає пришвидшеними темпами, а посадовці «Сбербанку» та «Генбанку» готуються до можливої «кризи». Прогноз дефіциту ліквідності банків на грудень підвищено на 1,6 трлн — до 4,0– 5,2 трлн рублів, що наближається до кризового рівня лютого–березня 2022 року, однак цього разу ЦБ свідомо не нарощує підтримку банків, аби зберегти жорсткі монетарні умови.
Реальний сектор також слабшає: один із найбільших забудовників країни, компанія «Самолет», допустив технічний дефолт за облігаціями, а кількість росіян, які не можуть знайти роботу понад рік, зросла у 1,5 раза — до 226 тисяч осіб. Загалом вересень підтверджує перехід економіки до системного напруження, а заборона Путіна вивозити з країни понад 1 млн рублів готівкою до країн ЄАЕС посилює контроль влади над фінансовою системою.
Суспільство та політика
Політичні процеси в росії у вересні 2026 року відображають посилення мілітаризації держави та розширення репресивного контролю над інформацією і людьми — усередині країни й за кордоном. Путін збільшив чисельність Збройних сил рф до 2 441 630 осіб (1 550 500 — військовослужбовці); із 2023 року армія зросла майже на 400 тисяч осіб, що підтверджує курс на довгострокову мілітаризацію попри економічні труднощі.
Держава посилює контроль над інформацією, не допускаючи навіть експертних прогнозів, що суперечать офіційній риториці: видання «Абзац» і його головного редактора оштрафували за публікацію коментаря економіста про можливе підвищення пенсійного віку у майбутньому, визнавши матеріал «завідомо недостовірним». Паралельно Міністерство культури усно заборонило кінокомпаніям знімати за державний кошт фільми, у яких співробітників МВС, ФСБ чи прокуратури зображено корупціонерами.
Репресивна риторика поширюється й на росіян за кордоном: ФСБ публічно назвала опозиціонерів-емігрантів «власовцями 2.0», відкрила кримінальну справу проти громадянки Сполученого Королівства Ксенії Максімової за участь у «терористичній організації» та заявила, що «долі» тих, хто «бажає росії поразки», «вирішені наперед», — що є продовженням погроз на адресу перебіжчиків, частину яких було вбито чи отруєно за кордоном.
На тлі чуток про нову мобілізацію зростають настрої щодо виїзду з країни: проєкт «Ідіть лісом» отримує по 160–180 звернень на день — у півтора раза більше, ніж навесні, хоча масштаб явища значно менший, ніж одразу після мобілізації 2022 року; зростає інтерес до Сербії, куди в’їзд росіян за липень збільшився на 30,4% порівняно з минулим роком.
Розширюється й практика державного втручання у власність іноземного бізнесу: услід за переданням 17 вересня під тимчасове управління активів Auchan, Nestlé та FM Logistic (попри публічні заяви цих компаній про намір залишитися на російському ринку) указом президента так само передано 100% часток трьох структур, пов’язаних із німецькою мережею Metro Cash & Carry, — новоствореній компанії «УК Торг РУС» на чолі з чинним гендиректором російського підрозділу Metro Йоганнесом Толаєм. Це продовжує логіку серпневого указу №604 про «тимчасове управління» критичною інфраструктурою, поширюючи інструмент і на приватний іноземний бізнес.
Бюджетна економія обертається соціальними й екологічними втратами: улітку на Ямалі вигоріло близько 800 тисяч га тундри після того, як губернатор Дмитро Артюхов продав підприємство для гасіння пожеж, а тарифи ЖКГ, на думку голови профільної асоціації, відстають від інфляції на 39,1%, через що понад 62% теплопостачальних підприємств є збитковими. Загалом вересень підтверджує модель керованої мобілізаційної держави: нарощування армії й репресій супроводжується погрозами росіянам за кордоном, а скасування з 1 жовтня заборони на мітинги в Санкт-Петербурзі виглядає радше винятком.
Ігор Крупка, керівник аналітичного відділу
Мережі захисту національних інтересів «АНТС»
Джерело: Юридичний вісник України
