Наші військові консультанти працюватимуть тільки за межами України

Леонід Лазебний

21 січня 2019 р. у прес-центрі «ЛІГАБізнесІнформ» відбувся круглий стіл з обговорення законопроекту «Про військово-консалтингову діяльність» № 8093 від  5 березня 2018 р., який організатори заходу – співавтори проекту вважають реальною можливістю законодавчого врегулювання цієї діяльності в Україні.

Ставлення і наміри основних стейкхолдерів щодо військового консалтингу в Україні доволі виразно окреслилися в кількох основних тезах учасників.

Проблема, яку вирішує законопроект, не другорядна, а просто недооцінена

Валерій Карунцов, народний депутат України, заслужений юрист України доктор юридичних наук

Законопроект лежить у Верховій Раді з 5 березня 2018 р. і досі не розглянутий профільним комітетом всупереч регламентним вимогам. Причина не в тому, що проблема, на вирішення якої він спрямований, якась другорядна, а в тому, що її значення ще належно не оцінили.

Історично українські вояки завжди були вправними. Зараз, коли вони знову змушені стати на захист країни та вже набули бойового досвіду, попит на їхній хист і напрацьовану в реаліях війни бойову кваліфікацію почав відчутно зростати. Ветеранів АТО та ООС запрошують як консультантів в різні країни світу зазвичай іноземні суб’єкти надання військово-консультаційних послуг. Цей ринок за оцінками спеціалістів складає близько 200 мільярдів доларів річно, а в Україну нічого не потрапляє.

Валерій Карпунцов (праворуч)

Набувши бойового досвіду, наші воєнні спеціалісти можуть скласти серйозну конкуренцію іншим учасникам ринку. Така адаптація здібних ветеранів із спеціальними знаннями і набутим практичним бойовим досвідом дасть їм можливість приносити користь державі і своїм сім’ям, знайти гідне місце в суспільстві, а не шукати занятості в кримінальних структурах і іноземних приватних військових компаніях.

Наші військові спеціалісти за кордоном мусять мати належний захист держави

Анатолій Селіванов, постійний представник ВР у Конституційному Суді України, доктор юридичних наук, професор, академік НАПрН України

Військово-консалтингової діяльності в нашому законодавстві немає, тому немає можливості спиратися на засади і умови, передбачені нашим законодавством. Натомість така діяльність передбачена міжнародними правовими актами.

Суб’єктами законопроекту є учасники АТО і він спрямований на захист прав тих, хто повернувся з війни. Водночас ми бачимо в ньому господарську діяльність, яку можна здійснювати тільки за межами України. Причому її особливістю є те, що участь у ній можуть брати тільки громадяни України. Не особи без громадянства чи громадяни інших країн.

Отже, громадяни України виїжджатимуть в інші країни, а тому повинні легітимізуватися там, як суб’єкти здійснення певної діяльності, і тільки тоді наша держава зможе виконати свої обов’язки із захисту свого громадянина, де б він не перебував.

В законі треба передбачити формули, які дають можливість суб’єкту отримати відповідний статус – легалізуватися. Такого механізму проект не містить, а це – дуже складна матерія.

Також слід передбачити випадки, коли держави, де здійснюватиметься діяльність, не визнаватимуть юрисдикцію міжнародних договорів (якщо не приєдналися до договорів), але зацікавлені приймати наших військових спеціалістів високого рівня.

Олександр Дудка (праворуч)

Українці – воїни по крові

Олександр Дудка – співзасновник ГО «Рада активістів Майдану», організатор та керівник ГО «Український самозахист», співзасновник Благодійного фонду розвитку України

Ми в першу чергу бачимо в цьому законопроекті соціальну складову, яка стосується людей, що мають бойовий досвід, часом досвід кривавий. Їм дуже складно адаптуватися до нормального життя, адже й після виконання свого військового обов’язку та повернення додому, вони й далі переживають те, що випало на їхню долю. Не секрет, що ці люди  часом потрапляють під вплив нелегальних структур, які прагнуть скористатися з їхніх навичок та вмінь, а також із тієї скрутної ситуації, в якій вояки перебувають після повернення.

Те, що на них полюють різні приватні воєнні організації, тим самим наражаючи на покарання за найманство, також не секрет. А тому держава просто зобов’язана дати ветеранам можливість працювати легально за військовою спеціальністю.

Віктор Толочко

Зараз з України вимивають висококваліфіковані військові ресурси

Віктор Толочко – комбат батальйону оперативного призначення Національної гвардії України імені Героя України генерал-майора Сергія Кульчицького, керівник ГО “Комітет учасників антитерористичної операції волонтерів та ветеранів війни”

Питання прийняття такого закону визріло давно. Він буде прийнятий однозначно, рано чи пізно, і від держави залежить чи буде це своєчасно. Певні правові відносини й обставини  для його прийняття уже виникли. Приватні військові компанії вже діють на території України. Питання лише в тому, наскільки інтенсивно вони залучатимуть до своїх лав наших висококласних військових спеціалістів, створюючи таким чином загрозу вимивання цінного кадрового ресурсу у доволі складній для країни безпековій ситуації.

Вони наймають громадян України для охорони об’єктів, супроводження транспорту за кордоном, тренування службовців силових структур, розмінування і т. ін. Причому ніхто з наших спеціалістів не захищений українським законом, бо здійснює діяльність, ним не передбачену. Отже треба зробити все можливе, аби привернути увагу депутатів до цього закону і прискорити роботу над його прийняттям.

Сергій Лапутько

Прийняття закону знекровить армію?

Сергій Лапутько –  адвокат, ветеран АТО, учасник бойових дій

Чому законопроект і досі лежить в комітеті без руху? Спілкуючись час від часу із посадовцями Міноборони,  Генштабу, я зрозумів, що ці відомства не зацікавлені в прийнятті законопроекту, оскільки бояться, що в армії на контракті нікого не залишиться, а всі підуть у військовий консалтинг, де платять 2-3 тисячі доларів. Тому від них підтримки очікувати не варто, і затягування із законопроектом є наслідком такого ставлення до проблеми.

Водночас, якщо не організувати цю силу добре навчених і загартованих в бою вояків, вони зорганізуються самі, і такі процеси вже розпочалися. Організовуються на примітивному рівні, просто гуртуються і шукають замовників, які оцінять їхні здібності, досвід і не лише це. Знаходяться замовники, які радше зацікавлені використати здатність учасників бойових дій «виходити за рамки» цивільного життя.

Вони буквально за мізерну оплату залучають ветеранів до незаконних силових заходів, діянь, що мають ознаки злочинів, а ті не розуміють, що опинилися в мирних реаліях і те, що вони вчора робили в зоні ООС, виявляється кримінально караним в місті Києві.

Якщо ігнорувати згадані процеси, то невдовзі вони створять нові виклики для держави.

Віталій Голота (праворуч)

Питання соціального захисту «притягнуто за вуха»

Віталій Голота, полковник Генштабу ЗСУ

В законопроекті немає ніякого соціального захисту, працевлаштування, пенсійного чи іншого забезпечення.

Не за самі тільки гроші воюють наші військовослужбовці. Після їх повернення з війни проводиться передбачена законом соціальна адаптація, яких би оцінок не давали якості такої адаптації. Уведення військово-консалтингової діяльності не зашкодить Збройним силам. Якщо закон буде прийнятий, напевне доведеться піднімати оплату праці за контрактом в армії.

Думка щодо проекту закону підписана першим заступником Міноборони і направлена ініціаторам проекту в порядку взаємодії.

Невдовзі систему адаптаційних заходів буде істотно поліпшено, адже військові комісаріати буде перетворено на центри комплектування та соціальної підтримки.

А от в законопроекті питання соціального захисту «притягнуто за вуха» і ніякої допомоги для ветеранів він не передбачає.

* * *

Суто світоглядні налаштування учасників дискусії, яких умовно можна розділити на посадовців і не посадовців, спонукали одних обґрунтовувати своє ставлення до законопроекту з погляду ст.  65 (Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов’язком громадян України), а інших – ст. 3 Конституції (Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю). Довкола аргументованого цитування цих норм відбувся обмін доволі суперечливими умовиводами.

В підсумку обговорення більшість учасників утвердилися в думці, що законопроект може зрушити вирішення цілої низки проблем, які наростають пропорційно збільшенню армії ветеранів. Зокрема, їх соціальна адаптація, професійна доля, по великому рахунку – достойне місце в суспільстві. Не кажучи вже про гостру потребу належного підтримання навичок та підвищення кваліфікації за військовою спеціальністю в умовах постійної загрози безпеці України, чого обмеження оборонного бюджету ніколи не давали змоги забезпечити.

Частину цих проблем держава може зняти із своїх плечей і перекласти на бізнес до обопільної користі. А головне – на користь ветеранів, які зможуть легально працювати й повноцінно реалізувати себе, отримати право на страхування, в тому числі пенсійне, та інші гарантії, можливість легально отримувати оплату і сплачувати податки без необхідності вимушено вдаватися до сумнівних фінансових схем.

Не до кінця зрозуміли це лише ті учасники дискусії, що за посадою не можуть собі дозволити доходити певних, навіть очевидних, висновків.

Повний запис круглого столу – на сайті  LigaBusinessinform

Текст законопроекту – на сайті Верховної Ради

Поділитися

Твітнути