Вищий антикорупційний суд: фінішна пряма…

Юрій Котнюк, ЮВУ

Сьомого березня у Вищій кваліфікаційній комісії суддів України відбувся брифінг на честь завершення конкурсного відбору кандидатів на посади суддів Вищого антикорупційного суду (ВАКС). Попри бравурний настрій цього дійства не покидало відчуття, що дана подія запізнилася в часі років на два. Щиро шкода було очільника ВККСУ Сергія Козьякова, який разом зі своїми співробітниками дійсно в поті чола працював задля того, аби встигнути завершити роботу до президентських виборів, але в світлі останніх, пов’язаних з оборонкою, подій народ у більшості своїй розчарувався у всіх новостворених антикорупційних органах, і ВАКС, за відсутності політичної волі з боку найвищого керівництва держави, стане п’ятим колесом до воза української кримінальної юстиції.

Суд створювався під фінансовим тиском Заходу

Нагадаємо, що Вищий анти корупційний суд з’явився на юридичній мапі України 2 червня 2016 року, коли Верховною Радою одночасно з поправками до Конституції була прийнята й нова редакція Закону «Про судоустрій і статус суддів». А от конкретних обрисів цей об’єкт набув аж через два роки, коли 7 червня 2018 р. парламент ухвалив Закон «Про Вищий антикорупційний суд», а ще через два тижні — 21 червня — суто процедурний Закон «Про утворення Вищого антикорупційного суду».

Народження цієї інституції було продиктоване більше вимогою міжнародних кредитно-фінансових організацій, аніж соціальним запитом українського суспільства чи міркуваннями службової доцільності. Іноземцям попервах здавалося, що спеціалізоване антикорупційне бюро, укомплектоване детективами, буде переслідувати хабарників і казнокрадів набагато жвавіше ніж оперуповноважені МВС і СБУ. Але згодом у них почалося складатися враження, що НАБУ не зможе ефективно працювати без, спочатку, спеціалізованої антикорупційної прокуратури, а потім спеціалізованого антикорупційного суду. Дотримуючись тієї ж логіки, в майбутньому можна очікувати, що кредиторами буде поставлене питання про створення спеціалізованої пенітенціарної і антикорупційної виконавчої служб.

Що стосується Президента України Петра Порошенка, то він протягом цих двох років, між червнем 2016-го і червнем 2018-го, кілька разів міняв свою позицію, то однозначно декларуючи свою згоду з необхідністю запуску такого суду, то кидаючи репліки, мовляв, кожен суд повинен бути антикорупційним. Проте сутужне становище з грошима і наполегливість донорів таки змусила главу держави дотримати слова й подати відповідний законопроект до парламенту, який депутати ухвалили конституційною більшістю голосів. А вже в серпні ВККСУ запустила процедуру конкурсного відбору.

Комісія не приховувала поспішності в завершенні конкурсу до виборів Президента. Хто займе місце глави держави, — невідомо, а відбір до обіцяного Заходу спеціалізованого суду міг бути під загрозою зриву, або принаймні тривалого відтермінування. Та й самі представники країн-кредиторів не соромилися наполягати під час зустрічей за закритими дверима (за участі, в тому числі, ВККСУ і представників громадськості), що роботу суду треба запустити до 31 березня. Мовляв, такою була обіцянка саме нинішнього глави держави.

Міжнародний контроль конкурсу

Особливістю конкурсу до ВАКС стала Громадська рада міжнародних експертів (ГРМЕ). Шестеро її членів вибрала ВККСУ зі списку, запропонованого міжнародними організаціями, з якими Україна співпрацює в сфері запобігання та протидії корупції, як написано в законі, відповідно до міжнародних договорів. Роль ГРМЕ зводилася до того, що експерти аналізували досьє усіх кандидатів на посади суддів і могли ініціювати спільне засідання з ВККСУ щодо недоброчесності окремих із них. Єдина вимога — згода на це трьох їхніх членів.

Засідання ГРМЕ транслювалися в режимі прямого ефіру. Дехто з її членів був присутній по скайп-зв’язку. У підсумку комісія провела шість засідань протягом місяця — з 27 грудня по 28 січня — й висловила сумніви щодо недоброчесності 49 кандидатам. Троє з них згодом знялися з конкурсу самі, 39 не набрали необхідної кількості голосів членів ВККСУ і ГРМЕ, і лише семеро пройшли далі. До слова, Громалська рада міжнародних експертів мала доступ до всіх досьє кандидатів, отримала довідки НАБУ про кожного з них (в тому числі про членів їх сімей) й активно листувалася з претендентами до Вищого антикорупційного Суду. Розібратися в українському законодавстві та шукати інформацію про кандидатів ГРМЕ допомагав секретаріат, в тому числі за участі перекладачів та юристів.

Здебільшого, кандидати приходили на спільні засідання ВККСУ і ГРМЕ з кіпами документів, аби дати відповідь на будь-які питання. Щоправда, дехто скаржився, що міжнародники пред’являли якусь нову претензію незадовго до самого засідання, а тому часу на отримання документів від державних відомств чи банків, щоб підтвердити той чи інший факт з їхньої декларації, було обмаль. Спілкування з кандидатами на спільному засіданні Вищої кваліфкомвсії суддів і ГРМЕ нагадувало, скоріше, допит ніж дискусію. Жорстку позицію, зокрема, проявляли міжнародники..

Говорячи ж офіційною мовою, підсумки конкурсу виглядають так: документи на участь у конкурсі подали 343 кандидати, допущено до участі 270; 156 осіб успішно склали тестування, 113 — практичне завдання, з них 81 — до Вищого антикорупційного суду, та 32 — до апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Як уже зазначалося, до 49 кандидатів (43%) виникли питання у членів ГРМЕ щодо доброчесності та професійності, тоді як до 64 кандидатів (57%) таких питань не було і вони одразу перейшли до наступного етапу конкурсу — співбесід за результатами дослідження досьє. У фінальному рейтингу взяв участь 71 кандидат.

Як зазначив заступник голови ВККСУ Станіслав Щотка, «до фінального рейтингу потрапили найдостойніші кандидати, які успішно пройшли всі етапи конкурсу та до яких не було питань з боку ГРМЕ, або вони змогли їх пояснити настільки переконливо, що всі питання були зняті. Це означає, що всі переможці конкурсу отримали «зелене світло» від міжнародних експертів, які ретельно перевірили деталі їх біографії, а Україна стала першою країною, яка запросила до добору суддів міжнародних експертів. Найближчим часом рекомендації щодо призначення суддів будуть передані до Вищої ради правосуддя».

Результат

У ході конкурсу кандидати на посади суддів Вищого антикорупційного суду та його апеляційної палати пройшли випробування в публічному режимі. Зокрема, вони склали анонімне письмове тестування на знання норм права, виконали практичне завдання, пройшли психологічне тестування, їх досьє були проаналізовані членами ВККСУ та ГРМЕ на предмет доброчесності (моралі, чесності, непідкупності), а також наявності знань та практичних навичок для розгляду відповідних справ. У прохідний рейтинг до апеляційної палати Вищого антикорупційного суду увійшли 12 переможців конкурсу, серед яких 50% — судді, 50% — адвокати та науковці. У рейтинг до першої інстанції Вищого антикорупційного суду увійшло 27 переможців конкурсу, 40% з яких мають досвід роботи адвокатами та науковцями, 60% — суддями. Середній вік переможців — 30—39 років 40 відсотків — жінки. Найбільше переможців з Полтавської та Харківської областей. З відібраних за рейтинговим списком кандидатів 27 працюватимуть суддями Вищого антикорупційного суду, 12 — суддями апеляційної палати цього суду.

«Ми вже передали до Вищої ради правосуддя повні пакети документів щодо переможців на посади суддів Вищого антикорупційного суду», — сказав голова ВККСУ Сергій Козьяков. За його словами, у ВРП є певний час на вивчення матеріалів та ухвалення рішення, а це «точно не менше десяти днів». Вказаний вище орган, згідно положень Конституції України, ухвалює остаточне рішення щодо кандидатів, а потім подає на підпис Президенту список претендентів на посади суддів Вищого антикорупційного суду. «Документи будуть передані Президенту на підпис, відтак — видання ним указу. Скільки для цього потрібно часу? Нам так видається, що Президент захоче видати указ до голосування в першому турі», — припустив Сергій Козьяков.

Голова ВККСУ також зазначив, що приміщення для роботи Вищого антикорупційного суду вже є, як і виконувач обов’язків керівника апарату цього суду. Після остаточного затвердження главою держави складу суду всі відібрані служителі Феміди проходитимуть тритижневий тренінг у Національній школі суддів, де слухатимуть лекції кращих світових фахівців із боротьби з корупцією. Й лише після цього вони зможуть приступити до слухання перших справ.

Як зазначив голова Громадської ради міжнародних експертів британський суддя апеляційного суду у відставці сер Ентоні Хупер, на його думку, «це була дуже успішна спільна робота, і в нас, членів ГРМЕ, була всебічна співпраця з членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Ми не могли отримати більше співпраці, розуміння й допомоги ніж ми отримали від них». Торкнувшись теми відкритості конкурсу для представників громадськості й засобів масової інформації, цей іноземний експерт відзначив: «Я не знаю жодної країни в світі, яка б досягла такого рівня прозорості в процедурах призначення на посади такого рівня. У моїй країні призначення суддів має абсолютно нульову прозорість. Я сподіваюсь, ви дивились на каналі «Ютуб» співбесіди, які проводилися тут, у комісії. Україну можна привітати з величезними досягненнями в створенні принципово нової та унікальної для світового досвіду системи призначення суддів».

Насамкінець зазначимо, що позитивно оцінив результат робити Вищої кваліфкомісії суддів навіть експерт із судової реформи Реанімаційного пакету реформ, член Громадської ради доброчесності Михайло Жернаков, який є відомим критиком ВККСУ і системи вітчизняного правосуддя загалом. За його словами, конкурс з відбору суддів до Вищого антикорупційного суду вдався краще ніж конкурс до Верховного Суду, оскільки в ньому брала участь Громадська рада міжнародних експертів. На думку М. Жернакова, завдяки міжнародним експертам у переважній більшості вдалося заблокувати участь у конкурсі до антикорупційного суду недоброчесних кандидатів. «Попри те кілька сумнівних кандидатів все ж залишилося. Зокрема, суддя Майдану Білоус, якого не зрозуміло чому пропустила Рада міжнародних експертів. Утім, двоє—троє сумнівних суддів із 39-и, це не 16 недоброчесних із 78-ми, як було в першому конкурсі до Верховного суду», — наголосив експерт.

Джерело: Юридичний вісник України

Поділитися

Твітнути