Connect with us

В Україні

Вищий антикорупційний суд: фінішна пряма…

Юрій Котнюк, ЮВУ

Сьомого березня у Вищій кваліфікаційній комісії суддів України відбувся брифінг на честь завершення конкурсного відбору кандидатів на посади суддів Вищого антикорупційного суду (ВАКС). Попри бравурний настрій цього дійства не покидало відчуття, що дана подія запізнилася в часі років на два. Щиро шкода було очільника ВККСУ Сергія Козьякова, який разом зі своїми співробітниками дійсно в поті чола працював задля того, аби встигнути завершити роботу до президентських виборів, але в світлі останніх, пов’язаних з оборонкою, подій народ у більшості своїй розчарувався у всіх новостворених антикорупційних органах, і ВАКС, за відсутності політичної волі з боку найвищого керівництва держави, стане п’ятим колесом до воза української кримінальної юстиції.

 

Суд створювався під фінансовим тиском Заходу

Нагадаємо, що Вищий анти корупційний суд з’явився на юридичній мапі України 2 червня 2016 року, коли Верховною Радою одночасно з поправками до Конституції була прийнята й нова редакція Закону «Про судоустрій і статус суддів». А от конкретних обрисів цей об’єкт набув аж через два роки, коли 7 червня 2018 р. парламент ухвалив Закон «Про Вищий антикорупційний суд», а ще через два тижні — 21 червня — суто процедурний Закон «Про утворення Вищого антикорупційного суду».

Народження цієї інституції було продиктоване більше вимогою міжнародних кредитно-фінансових організацій, аніж соціальним запитом українського суспільства чи міркуваннями службової доцільності. Іноземцям попервах здавалося, що спеціалізоване антикорупційне бюро, укомплектоване детективами, буде переслідувати хабарників і казнокрадів набагато жвавіше ніж оперуповноважені МВС і СБУ. Але згодом у них почалося складатися враження, що НАБУ не зможе ефективно працювати без, спочатку, спеціалізованої антикорупційної прокуратури, а потім спеціалізованого антикорупційного суду. Дотримуючись тієї ж логіки, в майбутньому можна очікувати, що кредиторами буде поставлене питання про створення спеціалізованої пенітенціарної і антикорупційної виконавчої служб.

Що стосується Президента України Петра Порошенка, то він протягом цих двох років, між червнем 2016-го і червнем 2018-го, кілька разів міняв свою позицію, то однозначно декларуючи свою згоду з необхідністю запуску такого суду, то кидаючи репліки, мовляв, кожен суд повинен бути антикорупційним. Проте сутужне становище з грошима і наполегливість донорів таки змусила главу держави дотримати слова й подати відповідний законопроект до парламенту, який депутати ухвалили конституційною більшістю голосів. А вже в серпні ВККСУ запустила процедуру конкурсного відбору.

Комісія не приховувала поспішності в завершенні конкурсу до виборів Президента. Хто займе місце глави держави, — невідомо, а відбір до обіцяного Заходу спеціалізованого суду міг бути під загрозою зриву, або принаймні тривалого відтермінування. Та й самі представники країн-кредиторів не соромилися наполягати під час зустрічей за закритими дверима (за участі, в тому числі, ВККСУ і представників громадськості), що роботу суду треба запустити до 31 березня. Мовляв, такою була обіцянка саме нинішнього глави держави.

Міжнародний контроль конкурсу

Особливістю конкурсу до ВАКС стала Громадська рада міжнародних експертів (ГРМЕ). Шестеро її членів вибрала ВККСУ зі списку, запропонованого міжнародними організаціями, з якими Україна співпрацює в сфері запобігання та протидії корупції, як написано в законі, відповідно до міжнародних договорів. Роль ГРМЕ зводилася до того, що експерти аналізували досьє усіх кандидатів на посади суддів і могли ініціювати спільне засідання з ВККСУ щодо недоброчесності окремих із них. Єдина вимога — згода на це трьох їхніх членів.

Засідання ГРМЕ транслювалися в режимі прямого ефіру. Дехто з її членів був присутній по скайп-зв’язку. У підсумку комісія провела шість засідань протягом місяця — з 27 грудня по 28 січня — й висловила сумніви щодо недоброчесності 49 кандидатам. Троє з них згодом знялися з конкурсу самі, 39 не набрали необхідної кількості голосів членів ВККСУ і ГРМЕ, і лише семеро пройшли далі. До слова, Громалська рада міжнародних експертів мала доступ до всіх досьє кандидатів, отримала довідки НАБУ про кожного з них (в тому числі про членів їх сімей) й активно листувалася з претендентами до Вищого антикорупційного Суду. Розібратися в українському законодавстві та шукати інформацію про кандидатів ГРМЕ допомагав секретаріат, в тому числі за участі перекладачів та юристів.

Здебільшого, кандидати приходили на спільні засідання ВККСУ і ГРМЕ з кіпами документів, аби дати відповідь на будь-які питання. Щоправда, дехто скаржився, що міжнародники пред’являли якусь нову претензію незадовго до самого засідання, а тому часу на отримання документів від державних відомств чи банків, щоб підтвердити той чи інший факт з їхньої декларації, було обмаль. Спілкування з кандидатами на спільному засіданні Вищої кваліфкомвсії суддів і ГРМЕ нагадувало, скоріше, допит ніж дискусію. Жорстку позицію, зокрема, проявляли міжнародники..

Говорячи ж офіційною мовою, підсумки конкурсу виглядають так: документи на участь у конкурсі подали 343 кандидати, допущено до участі 270; 156 осіб успішно склали тестування, 113 — практичне завдання, з них 81 — до Вищого антикорупційного суду, та 32 — до апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Як уже зазначалося, до 49 кандидатів (43%) виникли питання у членів ГРМЕ щодо доброчесності та професійності, тоді як до 64 кандидатів (57%) таких питань не було і вони одразу перейшли до наступного етапу конкурсу — співбесід за результатами дослідження досьє. У фінальному рейтингу взяв участь 71 кандидат.

Як зазначив заступник голови ВККСУ Станіслав Щотка, «до фінального рейтингу потрапили найдостойніші кандидати, які успішно пройшли всі етапи конкурсу та до яких не було питань з боку ГРМЕ, або вони змогли їх пояснити настільки переконливо, що всі питання були зняті. Це означає, що всі переможці конкурсу отримали «зелене світло» від міжнародних експертів, які ретельно перевірили деталі їх біографії, а Україна стала першою країною, яка запросила до добору суддів міжнародних експертів. Найближчим часом рекомендації щодо призначення суддів будуть передані до Вищої ради правосуддя».

Результат

У ході конкурсу кандидати на посади суддів Вищого антикорупційного суду та його апеляційної палати пройшли випробування в публічному режимі. Зокрема, вони склали анонімне письмове тестування на знання норм права, виконали практичне завдання, пройшли психологічне тестування, їх досьє були проаналізовані членами ВККСУ та ГРМЕ на предмет доброчесності (моралі, чесності, непідкупності), а також наявності знань та практичних навичок для розгляду відповідних справ. У прохідний рейтинг до апеляційної палати Вищого антикорупційного суду увійшли 12 переможців конкурсу, серед яких 50% — судді, 50% — адвокати та науковці. У рейтинг до першої інстанції Вищого антикорупційного суду увійшло 27 переможців конкурсу, 40% з яких мають досвід роботи адвокатами та науковцями, 60% — суддями. Середній вік переможців — 30—39 років 40 відсотків — жінки. Найбільше переможців з Полтавської та Харківської областей. З відібраних за рейтинговим списком кандидатів 27 працюватимуть суддями Вищого антикорупційного суду, 12 — суддями апеляційної палати цього суду.

«Ми вже передали до Вищої ради правосуддя повні пакети документів щодо переможців на посади суддів Вищого антикорупційного суду», — сказав голова ВККСУ Сергій Козьяков. За його словами, у ВРП є певний час на вивчення матеріалів та ухвалення рішення, а це «точно не менше десяти днів». Вказаний вище орган, згідно положень Конституції України, ухвалює остаточне рішення щодо кандидатів, а потім подає на підпис Президенту список претендентів на посади суддів Вищого антикорупційного суду. «Документи будуть передані Президенту на підпис, відтак — видання ним указу. Скільки для цього потрібно часу? Нам так видається, що Президент захоче видати указ до голосування в першому турі», — припустив Сергій Козьяков.

Голова ВККСУ також зазначив, що приміщення для роботи Вищого антикорупційного суду вже є, як і виконувач обов’язків керівника апарату цього суду. Після остаточного затвердження главою держави складу суду всі відібрані служителі Феміди проходитимуть тритижневий тренінг у Національній школі суддів, де слухатимуть лекції кращих світових фахівців із боротьби з корупцією. Й лише після цього вони зможуть приступити до слухання перших справ.

Як зазначив голова Громадської ради міжнародних експертів британський суддя апеляційного суду у відставці сер Ентоні Хупер, на його думку, «це була дуже успішна спільна робота, і в нас, членів ГРМЕ, була всебічна співпраця з членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Ми не могли отримати більше співпраці, розуміння й допомоги ніж ми отримали від них». Торкнувшись теми відкритості конкурсу для представників громадськості й засобів масової інформації, цей іноземний експерт відзначив: «Я не знаю жодної країни в світі, яка б досягла такого рівня прозорості в процедурах призначення на посади такого рівня. У моїй країні призначення суддів має абсолютно нульову прозорість. Я сподіваюсь, ви дивились на каналі «Ютуб» співбесіди, які проводилися тут, у комісії. Україну можна привітати з величезними досягненнями в створенні принципово нової та унікальної для світового досвіду системи призначення суддів».

Насамкінець зазначимо, що позитивно оцінив результат робити Вищої кваліфкомісії суддів навіть експерт із судової реформи Реанімаційного пакету реформ, член Громадської ради доброчесності Михайло Жернаков, який є відомим критиком ВККСУ і системи вітчизняного правосуддя загалом. За його словами, конкурс з відбору суддів до Вищого антикорупційного суду вдався краще ніж конкурс до Верховного Суду, оскільки в ньому брала участь Громадська рада міжнародних експертів. На думку М. Жернакова, завдяки міжнародним експертам у переважній більшості вдалося заблокувати участь у конкурсі до антикорупційного суду недоброчесних кандидатів. «Попри те кілька сумнівних кандидатів все ж залишилося. Зокрема, суддя Майдану Білоус, якого не зрозуміло чому пропустила Рада міжнародних експертів. Утім, двоє—троє сумнівних суддів із 39-и, це не 16 недоброчесних із 78-ми, як було в першому конкурсі до Верховного суду», — наголосив експерт.

Джерело: Юридичний вісник України

В Україні

Суди припиняють повідомляти сторони про призначені засідання

Уперше з 2010 р. через брак коштів на марки, папір, засоби зв’язку та розхідні матеріали національні суди припиняють повідомляти сторони про засідання.

Врятувати ситуації допоміг би довгоочікуваний повноцінний запуск Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), яка сьогодні працює лише частково.

«Сподіваюсь, що найближчим часом Державна судова адміністрація України допрацює підсистему ЄСІТС «Електронний суд», щоб у ній можна було ознайомлюватися з матеріалами судової справи, брати повноцінну участь у судових засіданнях – проводити письмові засідання, подавати клопотання, заяви, сплачувати судові збори, отримувати матеріали і знайомитися з ними, подавати апеляційні, касаційні скарги. Наразі можна розв’язати питання з обміном файлами, налагодити роботу з персональним кабінетом та запустити систему у тестовому режимі, а згодом – додавати новий функціонал», – заявив заступник Голови Вищої ради правосуддя Олексій Маловацький.

Створення та запуск Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи перебуває на контролі Вищої ради правосуддя.

Читати далі

В Україні

Мінімальна зарплата 5 000 грн з вересня 2020 р.

Уряд планує підвищення мінімальної заробітної плати вже з 1 вересня – до 5 000 грн, з 1 січня 2021 р. – до 6 000 грн, з 1 липня 2021 року – 6 500 грн.

«Додаткові надходження до Пенсійного фонду України від підвищення мінімальної заробітної плати лише до кінця цього року можуть скласти майже 1 мільярд гривень», – повідомила Міністр соціальної політики Марина Лазебна.

Також Міністр нагадала, що з 1 липня відбулося підвищення прожиткового мінімуму на 4,5%, відповідно збільшились розміри державних соціальних гарантій та допомог згідно з Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік».

Так, відбулося збільшення пенсій: у зв’язку зі зміною прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, зросли мінімальні пенсії з 1638 до 1712 гривень, а також надбавки та підвищення до пенсій, які залежать від прожиткового мінімуму. Цього року планується ще одне таке підвищення, зокрема, мінімальний розмір пенсії з 1 грудня 2020 р. становитиме 1769 гривень. Для непрацюючих пенсіонерів зросли мінімальна пенсія за віком, доплати за понаднормовий стаж.

Незалежно від того, працює особа чи ні, збільшився розмір встановлених до пенсії надбавок, підвищень, пенсій за особливі заслуги перед Україною, інших доплат, які базуються на величині прожиткового мінімуму, зокрема, для таких категорій: шахтарів, осіб з інвалідністю внаслідок Чорнобильської катастрофи, осіб з інвалідністю внаслідок війни та учасників бойових дій, у тому числі, постраждалих учасників Революції Гідності.

З 1 липня 2020 р. також збільшено рівень забезпечення для дітей, які виховуються у малозабезпечених сім’ях, з 85% до 130% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Читати далі

В Україні

Інвесторам нададуть «інвестиційних нянь»

Заступниця керівника Офісу Президента України представила проект Закону «Про підтримку та стимулювання інвестицій».

Основою стала ідея, яку Президент назвав «інвестиційними нянями». У проекті йдеться про підтримку українських та іноземних інвесторів, сума інвестицій яких перевищує 30 мільйонів євро і які створюють понад 150 робочих місць із середньою зарплатою на 15% більшою, ніж у регіоні, де така інвестиція буде здійснена. Ці інвестори отримають прямий договір з урядом.

«Це дає гарантію кожному конкретному проекту інвестора, що вони мають не лише податкові пільги. Вони отримують десятирічну перспективу та гарантію стабільності», – зазначила заступниця керівника Офісу Президента Юлія Ковалів.

Окрім того, ці інвестори одержать інвестиційного менеджера, який супроводжуватиме їх від початку проекту до його закінчення. Інвестори також отримають до 30% вартості інвестицій з різними наборами стимулів. Наприклад, це можуть бути фіскальні стимули.

«Ці інструменти будуть доступні і для українських, і для закордонних інвесторів», – повідомила Юлія Ковалів.

Законопроект вже готовий до винесення на розгляд парламенту.

Читати далі

В тренді