Юридична практика
Штраф за пост у Facebook. За які порушення заплатять українці під час виборів?
Єлизавета КУЗЬМЕНКО, правозахисник
Через зростаючу роль соціальних мереж у повсякденному житті виборчий процес також став предметом публікацій. Що є порушеннями при цьому та як реагує на це суд?
Згадуються вибори в Україні, коли Володимир Зеленський та Олег Ляшко стали учасниками скандалу, показавши журналістам свої виборчі бюлетені під час президентських перегонів.
Дійсно, відповідно до законодавства про вибори голосування є таємним, а контроль за волевиявленням виборців забороняється. Це означає, що фотографування або відеофіксація в будь-який спосіб результатів голосування, а також демонстрація виборцем бюлетеня в приміщенні для голосування забороняються і є порушенням таємниці голосування.
Однак через зростаючу роль соціальних мереж у повсякденному житті виборчий процес також став предметом публікацій. Зокрема, українці почали демонструвати у «Фейсбуці» свої бюлетені з позначкою навпроти того чи іншого кандидата. Чи є це порушенням та як реагує на це суд?
Судові штрафи за публікацію бюлетеня в соцмережах
Як пригадується, щойно закінчилася президентська виборча кампанія в Україні, як з’явилися судові рішення стосовно порушень правил агітації в мережі інтернет. Так, за даними моніторингу порушення цифрових прав в Україні, що проводився Коаліцією «За вільний Інтернет» за підтримки Counterpart International у травні цього року, в реєстрі судових рішень опубліковано аж сім таких справ. Дві з них закінчилися для порушників штрафами. Зокрема, в своєму судовому рішенні суддя Жовтневого районного суду м. Дніпро встановив, що 21 квітня 2019 року о 13 годині 40 хвилин громадянин опублікував на своїй сторінці у Facebook фото, де зображено виборчий бюлетень, чим здійснив агітацію в день виборів. Ймовірно, у рішенні йшлося про голову Дніпропетровської обласної ради Гліба Пригунова, який сфотографувався із бюлетенем та виклав його у Facebook. Згодом він видалив світлину зі своєї сторінки, про що повідомляв місцевий сайт Depo.Дніпро.
За рішенням суду від 26 квітня 2019 року порушник, проголосувавши в кабіні, вийшов та направився до виборчої скриньки, однак зупинився, оскільки на його шляху було багато представників преси, які його фотографували. Пізніше йому в месенджер надіслали одне із зазначених вище фото, і він виклав його у Fecebook на своїй сторінці, однак згодом видалив через тиск громадських активістів, які у коментарях повідомляли, що такими діями він порушує виборче законодавство.
Попри невизнання своєї провини головою Дніпропетровської облради суд визнав його винним у скоєнні адміністративного правопорушення та наклав штраф 850 гривень на користь держави, а також 384 гривні судового збору. Разом — 1 234 гривні.
І цей випадок непоодинокий – у травні було ще щонайменше одне судове рішення про притягнення до відповідальності й стягнення штрафу в розмірі 510 гривень у Дніпровському районному суді м. Києва за публікацію фото виборчого бюлетеня в соціальній мережі Facebook.
Водночас аналіз Коаліції «За вільний Інтернет» дає змогу зробити висновок про відсутність сталої судової практики в цій сфері. Зокрема, провадження в аналогічних справах закривалися в Лубнах Полтавської області через відсутність необхідних відомостей у матеріалах, які передавалися до суду поліцією. У Херсоні суд повернув матеріали органам поліції на доопрацювання, хоча Кодекс України про адміністративні правопорушення не передбачає такої процедури. А в Запоріжжі суд взагалі дійшов висновків, що подібна демонстрація бюлетенів не є правопорушенням.
Що думають з цього приводу медіаюристи?
Коаліція «За вільний Інтернет» звертає увагу, що в держави є позитивні обов’язки врегульовувати правовідносини таким чином, щоб запобігати порушенням будь-яких цифрових прав з боку приватних осіб. «Законодавство та практика його застосування мають дати більш чітку відповідь щодо демонстрації в мережі Інтернет результатів власного волевиявлення. Чи це просто демонстрація волевиявлення, чи все ж таки протиправна поведінка у сфері виборчого законодавства, — коментує медіаюрист, виконавчий директор ГО «Платформа прав людини» Олександр Бурмагін. — Якщо це є правопорушення, то вони повинні припинитися, а практика притягнення до відповідальності має бути більш сталою й однозначною».
Натомість Віта Володовська, юристка ГО «Лабораторія цифрової безпеки» звертає увагу на те, що українське виборче законодавство на сьогодні не містить спеціальних правил щодо висвітлення виборів чи агітації в Інтернеті. «Дійсно, є загальні правила, що стосуються заборони агітувати в день виборів, які діють незалежно від способу поширення інформації (ТБ, радіо, онлайн, зовнішня реклама тощо). Проте не всяка публікація результатів власного волевиявлення може вважатися такою агітацією. До прикладу, якщо особа публікує фото зіпсованого бюлетеня («проти всіх») чи коли і без публікації зрозуміло, що кандидат голосуватиме сам за себе», — говорить експерт.
Таким чином, до уваги мають братися як особа «агітатора» та його вплив, так і текст, який супроводжує фото бюлетеня, та ще низка факторів, які дозволяють виключити малозначність порушення. Інакше, на думку юристів, формальне застосування такої норми лише створить зайве навантаження на суди та правоохоронців.
Джерело: Юридичний вісник України
