Судова практика
Не є публічно-правовим спір, в якому оскаржуються управлінські дії суб’єкта владних повноважень, спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної особи
Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень, які мають майновий характер або пов’язані з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень (дій) є способом захисту цивільних прав та інтересів.
10 квітня 2019 р. Велика Палата розглянула касаційну скаргу у справі № 806/5356/15 за позовом фізичної особи до районної державної адміністрації, треті особи: покупець, забудовник, – про визнання неправомірними дій щодо прийняття в експлуатацію одноповерхового житлового будинку, визнання протиправним і скасування акта про прийняття об’єкта в експлуатацію.
За матеріалами справи, фізична особа звернулася до адміністративного суду з позовом, який мотивувала тим, що оскаржуваний акт державної приймальної комісії складено й затверджено з порушенням Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2004 р. № 1243, та Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом приватних житлових будинків садибного типу, дачних та садових будинків, затвердженого розпорядженням голови Житомирської РДА від 22 березня 2005 р. № 44, внаслідок чого порушено право позивачки на частку у згаданому вище будинку. Адже вона та її чоловік будували спільно, а зазначення в оскаржуваному акті забудовником лише чоловіка було здійснено умисно, щоб цей будинок не підлягав визнанню спільною сумісною власністю позивачки та її чоловіка. Унаслідок таких дій позивачку та трьох її малолітніх дітей позбавлено права власності на будинок.
Житомирський окружний адміністративний суд постановою від 18 січня 2017 р. в задоволенні позову відмовив, пославшись на те, що позивачка обрала неправильний спосіб захисту порушеного права, оскільки після оформлення державної реєстрації права власності на згаданий вище будинок між нею та третіми особами виник спір про право.
Житомирський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 20 березня 2017 р. рішення суду першої інстанції скасував, а провадження у справі закрив, вказавши, що оскаржуваний акт реалізовано, він вичерпав свою дію внаслідок його виконання, і це підтверджується фактом державної реєстрації у подальшому права власності на житловий будинок на підставі договору купівлі-продажу за покупцем, а тому спір у цій справі стосується цивільного права і його вирішення в порядку адміністративного судочинства є неможливим.
Позивачка подала касаційну скаргу, у якій вказувала на помилковість висновків суду апеляційної інстанції про непоширення юрисдикції адміністративного суду на цю справу через наявність спору про право, адже у позові вона оскаржувала неправомірні дії та акт саме суб’єкта владних повноважень, якими було порушено її інтереси та створено перешкоди для реалізації права спільної сумісної власності на згаданий вище будинок.
Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов’язані з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень (дій) є способом захисту цивільних прав та інтересів.
Не є публічно-правовим спір між суб’єктом владних повноважень та суб’єктом приватного права – фізичною особою чи юридичною особою, в якому управлінські дії суб’єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної чи юридичної особи.
У такому випадку це спір про право цивільне, незважаючи на те, що у спорі бере участь суб’єкт публічного права, а спірні правовідносини врегульовано нормами цивільного та адміністративного права.
Зі змісту позову та установлених судами обставин справи вбачається, що спірні правовідносини пов’язані із захистом права власності на частину нерухомого майна, яке, за твердженням позивачки, є об’єктом спільної сумісної власності подружжя та відчужене третій особі, тому Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що цей спір не є публічно-правовим і має вирішуватися судами за правилами цивільного судочинства.
Таким чином, суд апеляційної інстанції обґрунтовано дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі.
Підготував Леонід Лазебний
