Судова практика
Рішення про відмову в реєстрації знака для товарів і послуг має оскаржуватися в порядку господарського судочинства
Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
29 травня 2019 р. Велика Палата Верховного Суду розглянула касаційну скаргу у справі № 826/15263/18 за позовом приватного підприємства «Курорти Приазов`я» до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про скасування рішення.
ПП «Курорти Приазов`я» звернулося до суду з позовом, у якому просило скасувати рішення Апеляційної палати Міністерства про відмову в задоволенні заперечення ПП «Курорти Приазов`я» на рішення Міністерства від 26 липня 2017 р. про відмову в реєстрації знака для товарів і послуг «Artek-Berdyansk» за заявкою № m 2016 20704, та повернути заявку № m 2016 20704 до ДП «Український інститут інтелектуальної власності» для продовження проведення експертизи.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив із того, що позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, оскільки він стосується правомірності відмови у реєстрації знака для товарів і послуг, тобто стосується прав інтелектуальної власності.
Позивач у касаційній скарзі доводив, що спір у справі належить розглядати за правилами адміністративного судочинства та стверджував, що спірне рішення є індивідуальним актом суб’єкта владних повноважень, прийняття якого є одним із способів реалізації відповідачем повноважень у сфері інтелектуальної власності (щодо знаків, товарів та послуг). Крім того позивач наполягав, що до прийняття рішення про реєстрацію знака для товарів і послуг, не виникає права інтелектуальної власності, тому спір не підсудний Вищому суду з питань інтелектуальної власності.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач доводив, що спір не належить розглядати у порядку адміністративного судочинства, бо справи у спорах щодо речового права на майно, зокрема, набуття прав інтелектуальної власності, реєстрації права на яке є предметом спору, а також визнання недійсними актів, які порушують таке право, підлягають розгляду господарським або цивільним (загальним) судами.
Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що спір про скасування рішення про відмову в реєстрації знака для товарів і послуг безпосередньо стосується охорони права інтелектуальної власності останнього.
Неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, а предметом перегляду – його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Між позивачем та відповідачем виник спір, пов`язаний із захистом прав інтелектуальної власності, тому з огляду на склад учасників цього спору та предмет позову його вирішення належить до юрисдикції господарського суду.
Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 жовтня 2018 р. у справі № 910/18195/17(провадження № 12-159гс18).
Підготував Леонід Лазебний