Перехідне правосуддя на Донбасі: що придумали в робочій групі з реінтеграції ОРДЛО?

До чергових переговорів у Нормандському форматі й другої зустрічі Володимира Зеленського з Путіним залишається два місяці. Україна вже напрацювала пропозиції та концепції, з якими наш Президент вирушить на ці переговори. Одна з них — принцип перехідного правосуддя. Про те, як він працює, журналісти розпитали заступника голови робочої групи з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, виконавчого директора ГО «Українська Гельсінська спілка з прав людини» Олександра ПАВЛИЧЕНКА.

Концепція перехідного правосуддя була запропонована для сторін, які переживали збройний конфлікт (це відбувалося на різних континентах, у різних державах або між різними державами), щоб подолати його наслідки, досягти примирення й унеможливити повторення такого конфлікту. Для цього й застосовуються принципи перехідного правосуддя, — пояснює О. Павличенко.

За його словами, перехідне правосуддя ґрунтується на врахуванні чотирьох критеріїв: відновлення справедливості; компенсація жертвам збройного конфлікту; визначення історичної правди; інституційне посилення державних механізмів із тим, щоб унеможливити повторення такого конфлікту. «Першою основою перехідного правосуддя є відновлення справедливості: притягнення або непритягнення до відповідальності, пошук відповіді на питання, як буде здійснюватися процедура амністії, хто це робитиме — або це буде судовий орган, або якась інша організація? Наприклад, це може бути комісія правди. У концепції української моделі перехідного правосуддя необхідно розробити й передбачити, зокрема, якими будуть умови здійснення амністії, кого вона торкнеться, чи буде це «прощенням», відповідно, повинен бути розроблений окремий закон», — говорить Олександр Павличенко.

Наразі по факту ми маємо взаємне звільнення великих груп людей, а це також фактор, який впливає на питання амністії. Адже досить велика кількість людей, які скоювали злочини в результаті цієї збройної агресії, вже отримали вироки й були звільнені від відбування покарання за процедурою помилування. Оскільки без цього не відбулося б звільнення й повернення в Україну захоплених Росією українських політичних заручників, військовослужбовців, що потрапили в полон під час бойових дій на сході країни. При цьому українська сторона звільняла дійсно кримінальних злочинців, в яких руки в крові, які були або найманцями, або мали відношення до вчинення дійсно тяжких злочинів. Разом із тим, на сьогоднішній день ці особи вже повністю захищені від подальшого кримінального переслідування. Вироки по них були прийняті, вони отримали амністію, були помилувані. Тому я б сказав так: перша сотня знакових злочинців уже не буде притягнута до відповідальності, оскільки була помилувана. Це стало результатом домовленості під час проведення процедури взаємного звільнення. Тобто, ці чинники також впливають на оцінку ситуації й розуміння, яким чином повинен будуватися діалог між сторонами при досягненні певного консенсусу та згоди, щоб ці території були повернуті разом із людьми, — пояснює О. Павличенко.

Також концепція перехідного правосуддя передбачає відшкодування шкоди й уніфікацію поглядів на події, які відбулися. «Кожна зі сторін бачить мотиви і підстави конфлікту по-своєму. Російська пропаганда розповідає про нацистів і бандерівців, які хочуть знищити російську мову на Донбасі тощо. Це прояв того ж цинізму, притаманного СРСР, який напав на Фінляндію, розповідаючи, що це Фінляндія напала на Радянський Союз, називаю чи це «визвольною війною», — говорить експерт.

Нагадаємо, останнє засідання Нормандської четвірки відбулося на початку грудня в Парижі. На ньому сторони узгодили питання про обмін полоненими й розведення військ, а ще попередньо домовилися зустрітися навесні.

Підготував Ілля МОРОЗ,
спеціально для ЮВУ

Джерело: Юридичний вісник України

Поділитися

Твітнути