Сумнівними є доводи обвинуваченого, який ніде не працює, про перебування на його утриманні малолітньої дитини

26 липня 2018 р. Верховний Суд своєю постановою у справі № 686/11589/16-к залишив без задоволення касаційну скаргу, оскільки касаційним судом перевіряється лише вірність застосування правових положень.

Вироком місцевого суду, залишеним без змін апеляцією, обвинуваченого (щодо якого проводився перегляд судових рішень) засуджено до 3 років позбавлення волі.

У касаційній скарзі він вказував на невірну кваліфікацію злочину, неврахування при постановленні вироку того, що він щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю злочину.

Верховний Суд вказав, що згідно з ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Окрім того, Суд послався на ст. 438 КПК, за якою предметом перегляду справи в касаційному порядку можуть бути істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

Також колегія ВС наголосила, що відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Отже, ВС визнав висновки суду першої та апеляційної інстанції мотивованими та обґрунтованими, оскільки було враховано ступінь тяжкості вчинених злочинів, ставлення обвинуваченого до вчиненого, дані про особу, зокрема і ті, про які він зазначає у касаційній скарзі, обтяжуючу обставину – стан алкогольного сп’яніння, та обставини, що пом’якшують покарання, – щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

У зв’язку з наведеним, Верховний Суд, виходячи з обставин кримінального провадження (вчинення 2 умисних злочинів, один з яких є тяжким, у короткий проміжок часу), даних про особу засудженого (який не працює, а тому доводи щодо перебування на його утриманні малолітньої дитини є сумнівними), також не знайшов підстав для зміни судових рішень та звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням.

Верховний Суд залишив у силі рішення нижчих інстанцій.

Повний текст рішення

Поділитися

Твітнути