Судова практика
Cтрок не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано на пошту до закінчення такого строку
15 лютого 2018 р. Верховний Суд у справі № 199/8622/16-к скасував ухвалу суду другої інстанції, який помилково встановив, що скарга прокурора надійшла з порушенням встановленого строку.
Ухвалою районного суду кримінальне провадження по обвинуваченню особи у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 КК, закрито на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК у зв’язку з відмовою потерпілої від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
На зазначену ухвалу суду першої інстанції прокурором подано апеляційну скаргу, в якій порушувалося питання про скасування зазначеного судового рішення та про призначення нового розгляду у суді першої інстанції.
Ухвалою апеляційного суду апеляційну скаргу прокурора повернуто на підставі п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК, оскільки апеляційну скаргу подано поза межами строку на апеляційне оскарження.
У касаційній скарзі прокурор, вказував, що не порушив передбачених законом строків, що підтверджується, у тому числі і даними Укрпошти, однак апеляційний суд вказані дані не перевірив і при постановленні ухвали про повернення належних мотивів та підстав для повернення апеляційної скарги не навів.
Верховний Суд зазначив, що за змістом положень п. 2 ч. 2 ст. 395 КПК апеляційна скарга на інші ухвали суду першої інстанції може бути подана протягом семи днів з дня її оголошення.
Відповідно до вимог ст. 116 КПК строк не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до закінчення строку на пошту або передано особі, уповноваженій їх прийняти, а для осіб, які тримаються під вартою або перебувають у медичному чи психіатричному стаціонарі, спеціальній навчально-виховній установі, – якщо скаргу або інший документ подано службовій особі відповідної установи до закінчення строку.
Приймаючи рішення про повернення апеляційної скарги прокурора, апеляційний суд вказаних вимог кримінального процесуального закону не дотримався. Так, ухвалу суду першої інстанції було проголошено 4 квітня 2017 р. і, виходячи з вимог п. 2 ч. 2 ст. 395 КПК, строк на її апеляційне оскарження закінчився 11 квітня 2017 р.
Як вбачається з матеріалів, долучених прокурором на підтвердження доводів касаційної скарги (копії реєстру відправлень, які здані на Головпоштамт, від 11 квітня 2017 р., копії списку № 9462 згрупованих поштових відправлень, інформації Укрпошти щодо відправлення № 4900051768944), апеляційна скарга була здана на пошту 11 квітня 2017 р., тобто в межах семиденного строку на апеляційне оскарження, передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 395 КПК, та отримана судом 12 квітня 2017 р.
Однак, апеляційний суд, не перевіривши належним чином, чи дотримані прокурором строки при подачі апеляційної скарги, дійшов помилкового висновку, що вказана апеляційна скарга була подана до апеляційного суду 13 квітня 2017 р., тобто тоді, коли ця апеляційна скарга була зареєстрована в суді.
За викладених обставин, висновок апеляційного суду щодо пропуску прокурором встановленого кримінальним процесуальним законом строку на апеляційне оскарження ухвали є безпідставним і таким, що не ґрунтується на положеннях ст.116 КПК.
Верховний Суд скасував ухвалу суду апеляційної інстанції та призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Підготував Леонід Лазебний
