Судова практика
Відповідачами у спорах про призначення додаткового строку для прийняття спадщини є не органи місцевого самоврядування, а інші спадкоємці, якщо вони є
15 липня 2020 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 759/3515/19 задовольнив касаційну скаргу спадкоємця за законом, який доводив, що спадкоємець за заповітом подав позов про визначення додаткового строку для прийняття спадщини до неналежного відповідача.
Міністерство внутрішніх справ України звернулося до суду із позовом до Київської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що після смерті особи відкрилася спадщина на все належне йому майно. З листа Дванадцятої КДНК, МВС України стало відомо, що померлий залишив заповіт, належну йому на праві власності 1/3 частину квартири та все його майно, де б воно не було і з чого б не складалося і взагалі все те, що буде йому належати на день смерті та на що він за законом матиме право, заповів Центральній житлово-побутовій комісії МВС України. Проте МВС у встановлений законом строк не звернулосяь до нотаріального органу за отриманням свідоцтва про право на спадщину, оскільки останньому не було відомо про існування заповіту.
Рішенням районного суду, залишеним без змін апеляційним судом, позов задоволено, визначено МВС України додатковий строк для прийняття спадщини строком два місяці з моменту набрання рішенням суду законної сили.
У касаційній скарзі син померлого наполягав, що відповідачами у справі про визначення додаткового строку для прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину. В разі відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Отже, Київська міська рада не є належним відповідачем у справі, оскільки саме скаржник у встановлений законом строк звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.
Задовольняючи касаційну скаргу, Верховний Суд зазначив, що для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у Київської міської ради обов’язку відповідати за цим позовом.
Установлення цієї умови – підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов’язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, – належного відповідача.
Особа, яка не прийняла спадщини в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України.
Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (ч. 2 ст. 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. В разі відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом чи усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Позивач у цій справі клопотань про заміну первісного відповідача належним відповідачем чи про залучення до участі у справі іншої особи як співвідповідача не заявляв.
Пред’явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.
У встановлений законом строк спадщину прийняв син спадкодавця, який залучений до розгляду справи як третя особа, тож у цьому випадку Київська міська рада як орган місцевого самоврядування не є належним відповідачем у справі.
Підготував Леонід Лазебний
