Судова практика
Недоотримана через смерть особи сума пенсії входить до складу спадщини у розмірі, на який мав право спадкодавець, за останні три роки
6 липня 2020 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 750/8819/19 залишив без задоволення касаційну скаргу спадкоємиці, яка обстоювала право на отримання невиплаченої пенсії покійної тітки за період понад три роки.
Особа звернулася до суду з позовом до ГУ ПФУ в Чернігівській області про стягнення грошових коштів, набутих у порядку спадкування за законом.
Позовну заяву мотивувала тим, що в грудні 2018 р. померла її тітка, яка отримувала пенсію у Срібнянському відділі Прилуцького об`єднаного управління ПФУ.
Виплата пенсії була призупинена з 1 серпня 2015 р., оскільки пенсіонерка не проживала на території Срібнянського району.
Відповідно до листа Срібнянського відділу Прилуцького ОУ ПФУ сума невиплаченої пенсії за період часу з 1 серпня 2015 р. до 30 вересня 2018 р. становила 152 567,58 грн.
2 липня 2019 р. приватним нотаріусом Волноваського районного нотаріального округу Донецької області позивачці було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на недоотриману пенсію померлої тітки у розмірі 118 028,13 грн за період часу з 1 червня 2016 р. до 30 вересня 2018 р.
26 липня 2019 р. вона отримала поштовий переказ від відповідача на недоотриману тіткою пенсію у розмірі 114 140,43 грн. На її звернення до ГУ ПФУ в Чернігівській області останнє повідомило, що виплатило недоотриману пенсію померлої за період часу з 1 жовтня 2016 р. до 30 вересня 2018 р. відповідно до положень ч. 1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням районного суду, залишеним без змін апеляційним судом, позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивачки 3 887,20 грн. Суд першої інстанції виходив з різниці загального розміру належної позивачці суми недоотриманої пенсії померлої тітки відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом та фактично виплачених їй грошових коштів цієї пенсії.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог щодо визнання за позивачкою права власності на набуті в порядку спадкування за законом грошові кошти недоотриманої пенсії у зв’язку зі смертю тітки за період з 1 серпня 2015 р. до 1 червня 2016 р. у розмірі 34 539,45 грн, місцевий суд вказав, що право на спадщину позивачки після смерті тітки підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 2 липня 2019 р., яке не є предметом спору в цій справі.
У касаційній скарзі позивачка вказувала, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права та порушили норми процесуального права за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (п. 3 ч. 2 ст. 389 ЦПК України).
Залишаючи без задоволення касаційну скаргу, Верховний Суд зазначив, що відповідно до ч. 1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії.
У справі встановлено, що позивач успадкувала належні спадкоємцю суми пенсії відповідно до ст. 1227 ЦК України у тому розмірі, у якому спадкодавець мав право на їх отримання на момент своєї смерті, за останні три роки. Дата звернення спадкоємиці до органу ПФУ з вимогою про виплату нарахованої за життя спадкодавця пенсії не впливає на розмір виплат.
Отже, колегія суддів погодилась з висновками судів попередніх інстанцій щодо відмови в задоволенні позову в частині визнання за позивачем права власності на набуті в порядку спадкування за законом грошові кошти недоотриманої пенсії у зв’язку зі смертю тітки за період з 1 серпня 2015 р. до 1 червня 2016 р.
Підготував Леонід Лазебний
