Судова практика
Дата реєстрації вхідної кореспонденції адресатом не засвідчує дату отримання рішення суду
3 грудня 2020 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 826/6756/18 залишив без задоволення касаційну скаргу контролюючого органу, який пропустив строк на апеляційне оскарження.
Приватне підприємство звернулося до суду з позовом до ГУ ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування наказу та податкового повідомлення-рішення, визнання протиправними дій.
Окружний адміністративний суд позов задовольнив.
Апеляційний суд відмовив у відкритті апеляційного провадження за скаргою відповідача на підставі п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України, дійшовши висновку, що той не усунув недоліки апеляційної скарги в установлений строк, не надав належних доказів поважності підстав пропуску строку на апеляційне оскарження.
У касаційній скарзі відповідач зазначив, що повний текст рішення суду першої інстанції отримав 24 лютого 2020 р., а тому останнім днем строку на його апеляційне оскарження, з урахуванням положень ч. 2 ст. 295 КАС України, є 25 березня 2020 р., а апеляційну скаргу було направлено 24 березня 2020 р.
Натомість, на думку скаржника, суд апеляційної інстанції помилково визначив, що копію оскаржуваного рішення суду першої інстанції відповідачем було отримано 21 лютого 2020 р., адже відповідно до даних сервісу відстеження рекомендованих листів Укрпошти, рішення було отримане 21 лютого 2020 р. (у п`ятницю) о 19:55, хоча відповідач згідно з опублікованим графіком його роботи в п`ятницю працює з 9:00 до 16:45. Отже відповідач не міг отримати оскаржуване рішення суду першої інстанції в зазначений день і час, а отримав його (відповідно до звіту Укрпошти (ф. 8)) 24 лютого 2020 р..
Верховний Суд критично оцінив доводи скаржника про фактичне отримання копії рішення суду першої інстанції 24 лютого 2020 р. з посиланням на дату штемпеля вхідної кореспонденції на копії зазначеного рішення, бо номер і дата реєстрації вхідної кореспонденції, проставленої адресатом в односторонньому порядку, не свідчать про дату отримання рішення суду, а лише фіксують факт реєстрації кореспонденції суду при надходженні до адресата.
За наявності повідомлення про вручення поштового відправлення, дані в якому також відповідають відомостям офіційного сайту «Укрпошта» про відстеження поштового відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором, штамп вхідної кореспонденції адресата – контролюючого органу не може вважатися належним доказом дати отримання копії судового рішення.
Стаття 44 КАС України чітко визначає характер процесуальної поведінки, який зобов’язує учасників справи діяти сумлінно. Це виявляється в добросовісному ставленні до наявних прав і їх реалізації таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок і зайвих зволікань) виконання обов’язків, установлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена в поданні апеляційної скарги, має вчиняти всі можливі та залежні від неї дії, використовувати в повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Отже, колегія суддів ВС погодилася з висновками суду апеляційної інстанції про те, що апеляційну скаргу у цій справі було подано з пропуском строку на апеляційне оскарження. Доводи касаційної скарги зазначених висновків апеляційного суду не спростували.
Підготував Леонід Лазебний
