Судова практика
Наведення недостовірних відомостей у декларації про готовність об’єкта є адміністративним правопорушенням, а не злочином
15 лютого 2021 р. Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у справі № 727/5768/18 залишила без задоволення касаційну скаргу прокурора, вказавши, що наведення недостовірних даних у декларації про готовність об’єкта до експлуатації утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 13 ст. 96 КУпАП (у редакції Закону від 9 квітня 2015 р. № 320-VІІІ), однак не містить ознак складу злочину, передбаченого ст. 366 КК.
Вироком місцевого суду, залишеним без змін апеляційним судом, голову обслуговуючого кооперативу визнано невинуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366 та ч. 1 ст. 364-1 КК, та на підставі п. 1 ч. 1 ст. 373 КПК виправдано за недоведеністю вчинення кримінальних правопорушень.
У касаційній скарзі прокурор посилався на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, яке полягало в неправильному тлумаченні положень ст. 366 КК і примітки до ст. 358 КК.
Об`єднана палата ККС ВС вказала, що предметом кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366 КК, є офіційний документ, визначення якого передбачається у примітці до ст. 358 КК. Якщо документ не відповідає хоча б одній ознаці, передбаченій у вказаній примітці, то це унеможливлює його віднесення до офіційних документів.
З матеріалів провадження вбачається, що декларація, у підробленні та видачі якої обвинувачувався голова обслуговуючого кооперативу як службова особа, відповідає ознакам офіційного документа, оскільки судом першої інстанції встановлено, що останній станом на момент подачі ним декларації був службовою особою юридичної особи приватного права, мав повноваження представляти інтереси ЖБТ. Він підписав і завірив печаткою ЖБТ декларацію, заповнену за формою, затвердженою Порядком
Відповідно до п. 3 Порядку (в редакції постанови КМУ № 880 від 21 жовтня 2015 р.) прийняття в експлуатацію об’єктів, що належать до І-ІІІ категорії складності, та об’єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органами державно-будівельного контролю поданої замовником декларації про готовність об’єкта до експлуатації.
Тобто цей документ (декларація) був доказом готовності до експлуатації об’єкта будівництва. Подання цього документа стало приводом для реалізації Інспекцією ДАБК однієї із своїх функцій, а також підставою для вирішення питання про прийняття юридично значущого рішення – реєстрації декларації, тобто засвідчення прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта, що у свою чергу є необхідною умовою для оформлення права власності на новозбудований об’єкт будівництва та вчинення інших дій, направлених на його функціонування.
Водночас, недотримання вимог законодавства щодо повноти та достовірності наведених у декларації даних зумовлює наслідки правового характеру, у тому числі притягнення особи до юридичної відповідальності.
З огляду на викладене, декларація мала юридичне значення для того органу, якому вона подавалася (Інспекція ДАБК), породила права та обов’язки для цього органу і замовника (ЖБТ).
За таких обставин декларація є офіційним документом, а протилежний висновок судів першої та апеляційної інстанцій є помилковим.
Разом з тим апеляційний суд правильно погодився з твердженням місцевого суду про те, що наведення недостовірних відомостей у декларації є адміністративним правопорушенням. Відповідно до ч. 10 ст. 39 Закону від 17 лютого 2011 р. № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об’єкта до експлуатації, та за експлуатацію об’єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.
Законом від 14 жовтня 1994 р. № 208/94-ВР «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» передбачено, що вчинення суб’єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами. Цим Законом також визначено, що суб’єкти містобудування, які є замовниками будівництва об’єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за правопорушення, зокрема і за наведення недостовірних даних у декларації про готовність об’єкта до експлуатації чи в акті готовності об’єкта до експлуатації.
Статтею 96 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил під час будівництва, у тому числі за наведення недостовірних даних у декларації про готовність об’єкта до експлуатації, вчинені щодо певних видів об’єктів будівництва.
За таких обставин при вирішенні питання про кваліфікацію відповідного протиправного діяння з огляду на ознаки предмета правопорушення з урахуванням принципу правової визначеності Верховний Суд дійшов висновку, що наведення недостовірних даних у декларації про готовність об’єкта до експлуатації за наведених у вироку обставин свідчить про відсутність у діях голови обслуговуючого кооперативу складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК, і наявність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 13 ст. 96 КУпАП (у редакції Закону від 9 квітня 2015 р. № 320- VІІІ).
Підготував Леонід Лазебний
Рішення в ЄДРСР – https://reyestr.court.gov.ua/Review/95042465
