Забезпечення єдності судової практики

У Херсонському апеляційному суді відбувся семінар для суддів першої та апеляційної інстанцій щодо забезпечення єдності судової практики.

Під час семінару було обговорено проблемні питання застосування кримінального та кримінального процесуального законодавства з наведенням останніх правових висновків об’єднаної палати Касаційного кримінального суду та практики Європейського суду з прав людини.

«Єдність судової практики, яка досягається не лише врахуванням судами першої та апеляційної інстанцій висновків щодо застосування відповідних норм права, викладених у постановах Верховного Суду, але і єдиним розумінням та баченням загальних підходів до застосування матеріального та процесуального права», — зазначила заступниця голови Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду (далі — ККС ВС) Валентина Щепоткіна.

Спільне обговорення проблемних питань застосування норм матеріального і процесуального права, останніх законодавчих новел та обмін досвідом сприяють забезпеченню єдності й сталості судової практики, підвищенню рівня якості та ефективності здійснення правосуддя. Продовжуючи цю гарну традицію зустрічей на базі Херсонського апеляційного суду нещодавно в рамках надання методичної допомоги суддям першої та апеляційної інстанцій відбувся семінар на тему «Окремі питання здійснення Верховним Судом повноважень щодо забезпечення єдності судової практики: матеріально-правовий та процесуальний аспекти».

Модерувала навчальний захід, який проводився за участю голови Херсонського апеляційного суду Олександра Коровайка, голови Миколаївського апеляційного суду Миколи Міняйла, суддів місцевих та апеляційних судів Херсонської та Миколаївської областей, уже згадана Валентина Щепоткіна. Спілкування відбулося з дотриманням усіх вимог, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Відкриваючи семінар, очільник Олександр Коровайко, привітавши колег та побажавши всім плідної роботи, звернув увагу на те, що в світлі динамічного оновлення кримінального та кримінального процесуального законодавства необхідним є систематичне вдосконалення та поглиблення знань, отримання нового досвіду в сфері практичного застосування норм права, спільне обговорення спірних питань правозастосування, а тому завжди особливо цінною для суддів місцевих та апеляційних судів є нагода безпосереднього спілкування із суддями касаційних судів. Під час навчання було обговорено останні правові позиції об’єднаної палати Касаційного кримінального суду, питання здійснення слідчими суддями судового контролю за досудовим розслідуванням, зокрема, застосування кримінального процесуального законодавства під час розгляду клопотань про проведення обшуку, тимчасового доступу до речей і документів, оскарження невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, а також акцентовано увагу на особливостях розгляду заяв про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та інших питаннях із наведенням судової практики, звернення до практики Європейського суду з прав людини.

Так, одним із актуальних стало питання щодо процедури визначення прокурора, групи прокурорів чи слідчої групи в конкретному кримінальному провадженні. З цього приводу об’єднана палата Касаційного кримінального суду дійшла висновку, що постанова про призначення прокурора чи групи прокурорів у кримінальному провадженні має відповідати передбаченим кримінальним процесуальним законом вимогам до процесуального рішення у формі постанови, в тому числі бути підписаною службовою особою, яка її прийняла. Відсутність зазначеної постанови в матеріалах досудового розслідування або її непідписання керівником відповідного органу прокуратури має наслідком недопустимість доказів, зібраних під час досудового розслідування, як таких, що зібрані під наглядом і процесуальним керівництвом прокурора (прокурорів), який не мав на те законних повноважень (постанова об’єднаної палати ККС ВС від 22.02.2021 р. у справі № 754/7061/15).

У ході семінару йшлося й про те, чи може підозрюваний, обвинувачений, засуджений відмовитися від апеляційної, касаційної скарги захисника. З цього приводу Валентина Щепоткіна звернула увагу на той факт, що згідно зі статтями 403,432 КПК особа, яка подала апеляційну/касаційну скаргу, має право відмовитися від неї до закінчення апеляційного/касаційного розгляду. Це питання було предметом розгляду об’єднаної палати ККС ВС, яка дійшла висновку, що право відмови від апеляційної/ касаційної скарги захисника, поданої в інтересах підозрюваного, обвинуваченого чи засудженого. належить виключно тій особі, яка її подала, тобто захиснику. Підозрюваний, обвинувачений, засуджений не мають права відмовитися від апеляційної чи касаційної скарги захисника. В разі незгоди підозрюваного, обвинуваченого чи засудженого з апеляційною/касаційною скаргою захисника (обґрунтуванням, мотивами, вимогами скарги тощо) вони мають право заявити про це до або під час судового засідання й суд має право врахувати їх позицію під час вирішення скарги (справа № 481/1754/18, постанова від 22.02.2021 р.).

В подальшому розглядалися питання щодо застосування закону про кримінальну відповідальність. Інші питання від учасників семінару стосувалися особливостей застосування норм кримінального законодавства щодо перебігу строків давності, окремі випадки призначення покарання за сукупністю вироків та за сукупністю кримінальних правопорушень, а також застосування нещодавно запровадженої ст. 255-1 КК України, яка передбачає кримінальну відповідальність за встановлення або поширення злочинного впливу. Окрім того було обговорено одне зі спірних питань щодо обчислення перебігу диференційованих строків давності та застосування інституту звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності, зокрема, учасники навчання звернули увагу на висновки об’єднаної палати Касаційного кримінального суду щодо питання про застосування ч. 2 ст. 49 КК України, викладені в постанові від 05.04.2021 р. у справі № 328/1109/19.

Після завершення семінару багато учасників продовжили спілкування з Валентиною Щепоткіною, судді зокрема подякували за можливість отримати нові знання та перейняти цінний досвід суддів вищих інстанцій у складних питаннях правозастосування. У відповідь представниця ККС ВС подякувала колегам за участь у заході та старанність у виконанні своїх професійних обов’язків, зазначивши, що лише спільними зусиллями суддів усіх інстанцій, завдяки обміну професійним досвідом забезпечуватиметься єдність судової практики, яка досягається не лише врахуванням судами першої та апеляційної інстанцій висновків щодо застосування відповідних норм права, викладених в постановах Верховного Суду, але і єдиним розумінням та баченням загальних підходів до застосування матеріального та процесуального права, шляхів вирішення спірних питань, які постають перед суддями під час здійснення судочинства.

Підготував Ілля МОРОЗ,
спеціально для ЮВУ

Джерело: Юридичний вісник України

Поділитися

Твітнути