У ВС обговорили особливості адаптації земельного законодавства України до вимог ЄС та гарантії прав на землю | LexInform: Правові та юридичні новини, юридична практика, коментарі
Connect with us

Події

У ВС обговорили особливості адаптації земельного законодавства України до вимог ЄС та гарантії прав на землю

Дата публікації:

На початку червня Верховний Суд разом із проектом ЄС «Право-Justice» в онлайн-форматі провели Міжнародну науково-практичну конференцію «Адаптація земельного законодавства України до вимог Європейського Союзу. Гарантії прав на землю», яка стала четвертим завершальним спеціалізованим заходом, ініційованим Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду до 30-річчя створення господарських (арбітражних) судів України.

Під час трьох сесій («Адаптація земельного законодавства України до вимог ЄС»; «Земельна реформа та децентралізація: новели законодавства і судова практика» та «Європейські стандарти і практика ВС при розгляді справ у земельних спорах») учасники конференції сфокусували увагу на реалізації ідей та цінностей верховенства права в контексті адаптації земельного законодавства України до вимог ЄС, обговорили гарантії прав на землю, їх практичну реалізацію та обмінялися досвідом і кращими практиками.

LEX.ЮРИСТ

Сучасна онлайн-платформа для юриста.
Оновлення щоденно.

ДОКЛАДНІШЕ

Вітальними промовами відкрили дискусію Голова Верховного Суду Валентина Данішевська, заступник Голови Верховного Суду, голова КГС ВС Богдан Львов, заступник секретаря ЄСПЛ Абель де Кампос, перший заступник міністра юстиції України Євгеній Горовець та суддя-секретар судової палати з розгляду справ щодо земельних відносин та права власності КГС ВС Тетяна Дроботова.

Так, Валентина Данішевська привітала суддів, працівників апаратів судів, колег із суміжних професій та правників-науковців, що опікуються питаннями господарського права та процесу, з 30-річчям створення господарських (арбітражних) судів і подякувала їм за внесок у розбудову господарської юрисдикції: «Ми разом створили сильну, професійну судову спеціалізацію, якою можна пишатися. Тому дякую вам усім за ці 30 років». Очільниця ВС також висловила вдячність партнерам Верховного Суду, які сприяли організації низки тематичних заходів, зокрема, проєкту ЄС «Право-Justice», Офісу Ради Європи в Україні, Німецькому фонду міжнародного правового співробітництва, Національній школі суддів України. «Сьогоднішній захід присвячений дуже актуальній темі для нашого суспільства – земельним відносинам та земельному законодавству. Як відомо, 1 липня відкривається ринок землі в Україні. Й хоча наразі ще триває реформування земельного законодавства, проте нам, як судовій владі, вже зараз слід готуватися до таких змін, формувати своє бачення щодо регулювання тих чи інших земельних правовідносин», – наголосила Валентина Данішевська.

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

За її словами, земельна реформа в Україні нині стартує, але потужним поштовхом до цих історичних змін стало рішення Європейського суду з прав людини щодо України, а саме у справі «Зеленчук і Цицюра проти України». У цьому рішенні ЄСПЛ дійшов висновку, що держава-відповідач вийшла за межі своєї широкої свободи розсуду в цій сфері мораторію на відчуження земель сільськогосподарського призначення та не забезпечила справедливого балансу між загальним інтересом суспільства й майновими правами заявників. Водночас ЄСПЛ відзначив, що його рішення не слід розуміти як таке, що зобов’язує невідкладно запровадити необмежений ринок земель сільськогосподарського призначення в Україні. В цьому контексті було ухвалено Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення», який скасував мораторій на відчуження земель сільськогосподарського призначення та запровадив ринок землі.

На думку очільниці ВС, не лише вказане рішення ЄСПЛ стало поштовхом для відповідних змін у законодавстві, а й вітчизняна судова практика, зокрема практика Верховного Суду. Як було заявлено, при ухваленні рішень Велика Палата ВС надає вагоме значення застосуванню загальних принципів справедливості, розумності й добросовісності. Водночас розподіл землі є особливо чутливим до вказаних принципів. Виходячи з цього, ВП ВС дійшла висновку, що неконкурентне надання землі в користування за наявності двох або більше бажаючих не відповідає зазначеним принципам. Тому ВП ВС сформулювала підхід, що законодавство слід тлумачити таким чином, що за наявності двох або більше бажаючих отримати земельну ділянку державної чи комунальної власності в оренду право оренди такої земельної ділянки підлягає продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) (постанова ВП ВС від 29 вересня 2020 р. у справі № 688/2908/16-ц (провадження № 14-28 цс 20)).

Валентина Данішевська зупинилася й на праві постійного користування землею, зміст якого, на її думку, також є предметом дискусій. У цьому контексті вона звернула увагу на позицію ВП ВС, згідно з якою до відносин щодо права постійного користування землею, наданою для забудови, за аналогією закону слід застосовувати норми глави 34 «Право користування чужою земельною ділянкою для забудови» ЦК України, тобто правила про суперфіцій (постанова ВП ВС від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18 (провадження № 12-140гс19)).

У свою чергу заступник Голови Верховного Суду, голова КГС ВС Богдан Львов нагадав, що в ці дні в Україні святкують 30-ту річницю створення господарських (арбітражних) судів України, проте досвід та історія госпсудів не обмежується цим періодом: «Перший комерційний суд був заснований ще в 1807 році в Одесі. У подальшому перехід від комерційних до арбітражних судів та комісій не змінив їх функціонального призначення. Стрімкі економічні перетворення наприкінці XX століття вимагали створення спеціального судового органу для розгляду господарських спорів. Таким інститутом судової влади став арбітражний суд, який згодом трансформувався у господарський».

Очільник КГС ВС підкреслив, що за час свого існування господарські суди України зарекомендували себе як ланка, що найбільше відповідає принципам професійного судочинства. Її існування забезпечує оперативний та якісний захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання шляхом судового розгляду й вирішення спорів, що виникають у сфері здійснення господарської діяльності. «Понад 80 % справ, розглянутих судами першої інстанції, взагалі не оскаржуються на апеляційному та касаційному рівнях. Відсоток скасованих і змінених рішень від загальної кількості розглянутих справ судами першої інстанції за останні два роки становить 3,6–3,7 %. Це – свідченням того, що ми на належному шляху, проте завжди залишаються моменти, які підлягають удосконаленню», – зазначив Богдан Львов. При цьому він переконаний, що «спеціалізація в українському вимірі підтвердила своє право на існування, адже вона є запорукою якості судових рішень». Усьому світу відомі спеціалізовані суди з розгляду земельних, фінансових спорів, банкрутства, інтелектуальної власності тощо, й лише в Україні всі ці спеціалізації поєднані господарськими судами. Підсумовуючи, заступник Голови ВС, голова КГС ВС висловив переконання, що подальше навчання, посилення взаємодії і співробітництва з іноземними колегами сприятиме підвищенню якості правосуддя. І поточний захід є кроком саме в цьому напрямку.

Натомість заступник секретаря Європейського суду з прав людини Абель де Кампос, привітавши присутніх із 30-ю річницею створення системи господарських судів України, підкреслив важливість її функціонування: «Діалог між юрисдикціями та судами різних інстанцій є ключовим для належного функціонування всієї судової системи. Також дуже важливими є відносини між європейськими та національними судами, які не повинні носити ієрархічний характер, а мають сприяти посиленню правового діалогу та захисту прав людини у відповідних країнах». Наостанок він побажав плідної роботи організаторам та учасникам, зазначивши, що подібні заходи корисні для поглиблення міжнародної співпраці, знань і навичок.

Наступний виступаючий – перший заступник міністра юстиції України Євгеній Горовець (в минулому юрист-практик з багаторічним адвокатським досвідом) підтвердив тезу, що система арбітражних (господарських) судів завжди на загальному тлі дуже вигідно вирізнялася тим, що переважна більшість спорів розглядалися вчасно з дотриманням процесуальних строків і мала порівняно високий якісний мотивувальний рівень. На його думку, такий успіх складається з безлічі чинників, і саме тому він висловив слова подяки суддям, зокрема суддям у відставці, які своєю невтомною працею сприяли таким позитивним результатам. «Хоча 30-річчя – це поважний вік, проте це лише перший ювілей, і надалі ми будемо йти дорогою вдосконалення і розвитку судової практики для того, щоб порушені інтереси громадян були належним чином захищені» – зазначив Євгеній Горовець.

Вітаючи учасників конференції, ректор Національної школи суддів України Микола Оніщук, у свою чергу, наголосив, що темою конференції обрано найбільш актуальні питання правозастосування, які стосуються речових та неречових прав, зокрема прав на землю, адже сьогодні є величезний обсяг правовідносин, які стосуються землі як товару.

Підсумовуючи все сказане вище, модератор заходу – суддя-секретар судової палати КГС ВС Тетяна Дроботова підкреслила, що курс на європейську інтеграцію ставить перед нашою державою комплексне завдання – здійснення ефективних економічних реформ та створення реально дієвої ринкової економіки. Й роль суду в цьому процесі є досить важливою. Саме тому у фокусі уваги конференції – обговорення стану реалізації ідей та цінностей верховенства права в контексті адаптації земельного законодавства України до вимог Європейського Союзу, гарантій прав на землю та їх практичної реалізації, обмін досвідом та кращими практиками.

Зазначимо, що організатори конференції прагнули залучити до обговорення та конструктивного діалогу максимально широкі кола зацікавленої аудиторії. Тому учасниками дискусії стали міжнародні експерти, судді Верховного Суду, місцевих та апеляційних господарських судів, юристи-практики та відомі науковці, позиції яких є цінні і важливі у правозастосовній практиці.

Так, суддя КГС ВС Віталій Уркевич детально висвітлив тему «Земельні спори за участю фермерських господарств: практика Верховного Суду», у якій він охарактеризував критерії юрисдикційності спору та підходи до визначення юрисдикційності спорів за участю фермерських господарств.

Його колега суддя-спікер КГС ВС Юрій Чумак у межах доповіді «Право постійного користування земельною ділянкою в аспекті земельної реформи: практика Верховного Суду» детально зупинився на правових позиціях ВП ВС та КГС ВС, навівши приклади актуальних питань судової практики, пов’язаних із правом постійного користування земельною ділянкою.

Тем продовжив суддя КГС ВС Іван Міщенко («Способи захисту прав на землю: практика ВС»), який зупинився на питаннях захисту прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки, відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та ін.

У роботі конференції також узяли участь представники наукової та юридичної спільноти: завідувач кафедри господарського права і процесу Національного університету «Одеська юридична академія», професор Олег Подцерковний («Проблемні питання правового режиму права постійного користування земельною ділянкою»); керівник відділу Департаменту з питань виконання рішень Європейського суду з прав людини Генерального директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи Павло Пушкар («Виконання рішень Європейського суду з прав людини у рішенні у справах Зеленчука і Цицюри: вимоги практики суду та рішень Комітету Міністрів Ради Європи»); завідувач сектору проблем аграрного і земельного права Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, професор Павло Кулинич («Земельна реформа як напрям і стимул гармонізації земельного законодавства України із законодавством ЄС»); радник міністра економіки України Віталій Черепаха («Земельна реформа у ракурсі законодавчої та виконавчої влади України»); член Комітету земельного, аграрного та довкіллєвого права Національної асоціації адвокатів України Ян Білоголовий («Право оренди земель для ведення фермерського господарства»); доцент кафедри цивільного права № 1 Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Богдан Карнаух («Відшкодування екологічної шкоди: європейська практика»); голова Комітету земельного, аграрного та довкілевого права Національної асоціації адвокатів України Олександр Поліводський («Електронна форма договору про землю та іншу нерухомість. Проблеми та перспективи застосування. Огляд практики Верховного Суду, впровадження законодавства ЄС та міжнародного досвіду. Перспективні позиції»).

До обговорення актуальних та важливих питань долучилися й іноземні колеги. Зокрема, заступник секретаря Європейського суду з прав людини Абель де Кампос («Забезпечення прав, передбачених конвенцією: Особлива роль національних судів у забезпеченні права на мирне користування майном»); президент суду землі у м. Бонні, доктор юридичних наук Штефан Вайсманн («Повноваження та компетенції німецьких судів у сфері земельних спорів»); Уповноважений за двостороннє співробітництво з Україною, представник Федерального міністерства продовольства та сільського господарства (Німеччина) Крістоф Конрад Гільген («Забезпечення прав власності як передумова розвитку дієздатного та прозорого ринку земель сільськогосподарського призначення»); експерт Ради Європи, експерт Керівного комітету з прав людини (CDDH) та Департаменту з питань виконання рішень ЄСПЛ Фредрік Сундберг («Захист права власності та власності на землю у прецедентній практиці ЄСПЛ та практика Комітету Міністрів стосовно виконання рішень»).

У своєму заключному слові суддя-секретар судової палати КГС ВС Тетяна Дроботова подякувала учасникам заходу за цікаві і змістовні доповіді та активну участь у конструктивному обговоренні порушених питань, висловивши сподівання, що отримана інформація буде корисною як для суддів, юристів-практиків, науковців, так і для всіх присутніх.

Підготував Максим БОНДАР,
спеціально для ЮВУ

Джерело: Юридичний вісник України

Advertisement

Події

Асоціація адвокатів України розпочала прийом документів кандидатів на посади Президента, Віцепрезидента та членів Правління ААУ

Опубліковано

on

От

Асоціація адвокатів України оголошує про початок висунення кандидатур на посади Президента, Віцепрезидента і членів Правління, та запрошує талановитих і амбітних адвокатів долучитися до нашої команди.

Ми шукаємо активних, ініціативних, наполегливих, впевнених в собі адвокатів, з чіткою громадською позицією, які мають бажання реалізувати себе не тільки в адвокатській діяльності, але й в громадській, задля розвитку адвокатури України.

LEX.ЮРИСТ

Сучасна онлайн-платформа для юриста.
Оновлення щоденно.

ДОКЛАДНІШЕ

ААУ – це організація, яка відкриває нові можливості та об’єднує навколо себе активних і цілеспрямованих адвокатів.

Якщо у вас є пропозиції стосовно розвитку ААУ, ідеї щодо нових проєктів, заходів, організації тощо, будемо раді бачити вас у нашій команді.

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

Що необхідно, щоб увійти до активу ААУ?

  1. Бути дійсним членом ААУ та не мати заборгованості (для кандидатів на посаду Президента ААУ та Віцепрезидента ААУ термін членства 5 та 3 років відповідно).
  2. Відправити необхідну інформацію до 5 вересня 2021 р. (включно) на e-mail: butok@uaa.org.ua заяву, мотиваційний лист, автобіографію, фото та план роботи.

Вибори до керівних органів ААУ відбудуться 05 листопада 2021 р., у м. Київ, на черговому З’їзді ААУ.

За додатковою інформацією звертайтеся до виконавчої директорки ААУ Буток Тетяни за телефоном: (067) 501 56 10, e-mail: butok@uaa.org.ua

Детальна інформація на сайті

Приєднуйтеся до наших соцмереж, щоб не пропустити головні новини та події

Читати далі

Події

Роль помічника судді в забезпеченні ефективного правосуддя

Опубліковано

on

От

27 липня Національна школа суддів України провела онлайн–засідання групи розробників тренінгу «Роль помічника судді в забезпеченні професійної діяльності суддів».

Читайте також: Спори про призначення на посаду та звільнення помічника судді, ініційовані до 30.04.2016 та після 15.12.2017, мають розглядатися в адміністративних судах

LEX.ЮРИСТ

Сучасна онлайн-платформа для юриста.
Оновлення щоденно.

ДОКЛАДНІШЕ

Відкрили онлайн–засідання керівниці відділів Наталія Тимощук та Олена Мілієнко, які відмітили потребу в розробленні тренінгу для помічників суддів і повідомили порядок денний засідання. У свою чергу суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Сергій Уханенко окреслив провідну роль помічника судді в забезпеченні ефективного відправлення правосуддя суддею, а керівниця апарату Волинського апеляційного суду Оксана Підгайна поінформувала про посадові обов’язки та правовий статус помічників суддів. Натомість суддя Авдіївського суду Олена Панченко зосередила увагу на етичних аспектах діяльності помічників суддів. Далі голова Бахмацького районного суду Павло Пархоменко підкреслив актуальність внутрішньої та зовнішньої комунікації, а також звернув увагу на важливість взаємодії помічників суддів із суддями та працівниками апаратів судів як на невід’ємний елемент побудови позитивного іміджу судді та судової влади.

Читайте також: Осіб зі стажем судді чи помічника звільнять від проходження стажування у адвоката

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

В обговоренні та плануванні наступних етапів розроблення тренінгу взяли активну участь працівниці тестологічного центру Галина Прокопанич та Катерина Слюсарева. Було внесено корективи щодо структури тренінгу, форми і змісту практичних завдань, визначено строки доопрацювання матеріалів і дату проведення наступного засідання.

Читайте також: Помічники суддів не зобов’язані подавати декларації

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

Події

Судді обговорили питання єдності судової практики в кримінальній юрисдикції

Опубліковано

on

От

Відбулася робоча нарада керівництва Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду з головами, заступниками голів та секретарями судових палат з розгляду кримінальних справ апеляційних судів.

Відкриваючи нараду голова ККС ВС Станіслав Кравченко наголосив на важливості проведення таких зустрічей та обговоренні питань, що стосуються судової практики, задля забезпечення її єдності. Він нагадав про механізми забезпечення єдності судової практики — розгляд кримінальних проваджень палатою та об’єднаною палатою.

LEX.ЮРИСТ

Сучасна онлайн-платформа для юриста.
Оновлення щоденно.

ДОКЛАДНІШЕ

Читайте також: Кримінальному кодексу України — 20 років

Утім не у всіх питаннях ККС ВС має можливість забезпечити єдність судової практики, адже деякі судові рішення не підлягають касаційному перегляду. Зокрема, оскарження ухвал слідчих суддів здійснюється лише в апеляційному порядку. «У цьому випадку судову практику формують апеляційні суди, і важливо, щоб така практика була однаковою», — зазначив Станіслав Кравченко.

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

У свою чергу, заступниця голови ККС ВС, секретар Другої судової палати ККС ВС Валентина Щепоткіна висвітлила судову практику ККС ВС, сформовану в постановах об’єднаної палати, які були ухвалені в першому півріччі 2021 року. Як прозвучало, в першому півріччі цього року на розгляді ОП ККС ВС перебувало 19 кримінальних проваджень, 14 із яких розглянуто по суті з формуванням відповідних висновків. П’ять кримінальних проваджень було повернуто, оскільки ОП не знайшла підстав для їх розгляду.

За словами Валентини Щепоткіної, в 7 із 14 ухвалених ОП ККС ВС постанов сформовані висновки щодо застосування норм процесуального права, а в інших 7 — норм матеріального права. Також вона розповіла про практику розгляду кримінальних проваджень за новоявленими обставинами. Зокрема, доповідачка звернула увагу на постанову ОП ККС ВС від 3 лютого 2020 року у справі № 522/14170/17 (провадження № 51-1836кмо19), в якій сформульовано висновок про те, що положення ч. 1 ст. 459 КПК України слід розуміти як такі, що передбачають можливість перегляду за нововиявленими обставинами судових рішень, що набрали законної сили та якими завершено розгляд кримінального провадження по суті в суді відповідної інстанції. Перегляд за нововиявленими обставинами ухвал слідчого судді, а також рішень суду апеляційної інстанції щодо таких ухвал кримінальним процесуальним законодавством не передбачений. Положення ч. 2 ст. 464 КПК України про те, що «суддя … вирішує питання про відкриття кримінального провадження за нововиявленими або виключними обставинами», надають йому повноваження перевірити наявність підстав для відкриття провадження за нововиявленими обставинами та ухвалити рішення про відкриття такого провадження або відмову у його відкритті.

А секретар Третьої судової палати ККС ВС Герман Анісімов акцентував увагу на основних аспектах судової практики, сформованої судами України щодо розгляду кримінальних проступків. Інститут кримінальних проступків працює тільки рік (із 1 липня 2020 року), тому в суддів виникає багато запитань щодо застосування його на практиці. Він розповів, зокрема, про те, хто має складати обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку; чи може дізнавач звертатися до слідчого судді з клопотанням про арешт майна у кримінальних провадженнях щодо кримінальних проступків; чи можна об’єднувати матеріали щодо кримінального проступку в будь-якому провадженні (загальному чи спрощеному) з матеріалами щодо злочину (ч. 1 ст. 334 КПК України); чи вправі суд, розглядаючи кримінальне провадження щодо кримінального проступку в спрощеному провадженні, надати іншу кваліфікацію діям обвинуваченого в разі незгоди з правовою кваліфікацією дій, наданою органом досудового розслідування; в яких випадках здійснюється касаційний перегляд кримінальних проваджень щодо кримінальних проступків.

Крім того, учасники наради обговорили проблемні питання, що виникають у суддів місцевих та апеляційних судів під час розгляду кримінальних проваджень, в тому числі й тих, які стосуються повноважень слідчих суддів, застосування ст. 69 (призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом) і ст. 75 (звільнення від відбування покарання з випробуванням) КК України. Йшлося також про кадрові негаразди судової системи, зокрема щодо неможливості в деяких апеляційних судах сформувати колегію для розгляду кримінального провадження та необхідності в зв’язку з цим вирішення питання про направлення кримінального провадження з одного апеляційного суду до іншого (у порядку ст. 34 КПК України).

У нараді також взяли участь секретар Першої судової палати Василь Огурецький, судді ККС ВС Вячеслав Наставний, Юрій Луганський та Віктор Остапук.

Підготував Ілля МОРОЗ,
спеціально для ЮВУ

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

В тренді

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2021
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.

Вже йдете? Перш ніж Ви підете ...

Запрошуємо до нашого каналу Telegram

Не варто пропускати жодної актуальної новини ;)
close-link