У ВС обговорили особливості адаптації земельного законодавства України до вимог ЄС та гарантії прав на землю - LexInform: Правові та юридичні новини, юридична практика, коментарі
Connect with us

Події

У ВС обговорили особливості адаптації земельного законодавства України до вимог ЄС та гарантії прав на землю

Дата публікації:

На початку червня Верховний Суд разом із проектом ЄС «Право-Justice» в онлайн-форматі провели Міжнародну науково-практичну конференцію «Адаптація земельного законодавства України до вимог Європейського Союзу. Гарантії прав на землю», яка стала четвертим завершальним спеціалізованим заходом, ініційованим Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду до 30-річчя створення господарських (арбітражних) судів України.

Під час трьох сесій («Адаптація земельного законодавства України до вимог ЄС»; «Земельна реформа та децентралізація: новели законодавства і судова практика» та «Європейські стандарти і практика ВС при розгляді справ у земельних спорах») учасники конференції сфокусували увагу на реалізації ідей та цінностей верховенства права в контексті адаптації земельного законодавства України до вимог ЄС, обговорили гарантії прав на землю, їх практичну реалізацію та обмінялися досвідом і кращими практиками.

Вітальними промовами відкрили дискусію Голова Верховного Суду Валентина Данішевська, заступник Голови Верховного Суду, голова КГС ВС Богдан Львов, заступник секретаря ЄСПЛ Абель де Кампос, перший заступник міністра юстиції України Євгеній Горовець та суддя-секретар судової палати з розгляду справ щодо земельних відносин та права власності КГС ВС Тетяна Дроботова.

Так, Валентина Данішевська привітала суддів, працівників апаратів судів, колег із суміжних професій та правників-науковців, що опікуються питаннями господарського права та процесу, з 30-річчям створення господарських (арбітражних) судів і подякувала їм за внесок у розбудову господарської юрисдикції: «Ми разом створили сильну, професійну судову спеціалізацію, якою можна пишатися. Тому дякую вам усім за ці 30 років». Очільниця ВС також висловила вдячність партнерам Верховного Суду, які сприяли організації низки тематичних заходів, зокрема, проєкту ЄС «Право-Justice», Офісу Ради Європи в Україні, Німецькому фонду міжнародного правового співробітництва, Національній школі суддів України. «Сьогоднішній захід присвячений дуже актуальній темі для нашого суспільства – земельним відносинам та земельному законодавству. Як відомо, 1 липня відкривається ринок землі в Україні. Й хоча наразі ще триває реформування земельного законодавства, проте нам, як судовій владі, вже зараз слід готуватися до таких змін, формувати своє бачення щодо регулювання тих чи інших земельних правовідносин», – наголосила Валентина Данішевська.

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

За її словами, земельна реформа в Україні нині стартує, але потужним поштовхом до цих історичних змін стало рішення Європейського суду з прав людини щодо України, а саме у справі «Зеленчук і Цицюра проти України». У цьому рішенні ЄСПЛ дійшов висновку, що держава-відповідач вийшла за межі своєї широкої свободи розсуду в цій сфері мораторію на відчуження земель сільськогосподарського призначення та не забезпечила справедливого балансу між загальним інтересом суспільства й майновими правами заявників. Водночас ЄСПЛ відзначив, що його рішення не слід розуміти як таке, що зобов’язує невідкладно запровадити необмежений ринок земель сільськогосподарського призначення в Україні. В цьому контексті було ухвалено Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення», який скасував мораторій на відчуження земель сільськогосподарського призначення та запровадив ринок землі.

На думку очільниці ВС, не лише вказане рішення ЄСПЛ стало поштовхом для відповідних змін у законодавстві, а й вітчизняна судова практика, зокрема практика Верховного Суду. Як було заявлено, при ухваленні рішень Велика Палата ВС надає вагоме значення застосуванню загальних принципів справедливості, розумності й добросовісності. Водночас розподіл землі є особливо чутливим до вказаних принципів. Виходячи з цього, ВП ВС дійшла висновку, що неконкурентне надання землі в користування за наявності двох або більше бажаючих не відповідає зазначеним принципам. Тому ВП ВС сформулювала підхід, що законодавство слід тлумачити таким чином, що за наявності двох або більше бажаючих отримати земельну ділянку державної чи комунальної власності в оренду право оренди такої земельної ділянки підлягає продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) (постанова ВП ВС від 29 вересня 2020 р. у справі № 688/2908/16-ц (провадження № 14-28 цс 20)).

Валентина Данішевська зупинилася й на праві постійного користування землею, зміст якого, на її думку, також є предметом дискусій. У цьому контексті вона звернула увагу на позицію ВП ВС, згідно з якою до відносин щодо права постійного користування землею, наданою для забудови, за аналогією закону слід застосовувати норми глави 34 «Право користування чужою земельною ділянкою для забудови» ЦК України, тобто правила про суперфіцій (постанова ВП ВС від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18 (провадження № 12-140гс19)).

У свою чергу заступник Голови Верховного Суду, голова КГС ВС Богдан Львов нагадав, що в ці дні в Україні святкують 30-ту річницю створення господарських (арбітражних) судів України, проте досвід та історія госпсудів не обмежується цим періодом: «Перший комерційний суд був заснований ще в 1807 році в Одесі. У подальшому перехід від комерційних до арбітражних судів та комісій не змінив їх функціонального призначення. Стрімкі економічні перетворення наприкінці XX століття вимагали створення спеціального судового органу для розгляду господарських спорів. Таким інститутом судової влади став арбітражний суд, який згодом трансформувався у господарський».

Очільник КГС ВС підкреслив, що за час свого існування господарські суди України зарекомендували себе як ланка, що найбільше відповідає принципам професійного судочинства. Її існування забезпечує оперативний та якісний захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання шляхом судового розгляду й вирішення спорів, що виникають у сфері здійснення господарської діяльності. «Понад 80 % справ, розглянутих судами першої інстанції, взагалі не оскаржуються на апеляційному та касаційному рівнях. Відсоток скасованих і змінених рішень від загальної кількості розглянутих справ судами першої інстанції за останні два роки становить 3,6–3,7 %. Це – свідченням того, що ми на належному шляху, проте завжди залишаються моменти, які підлягають удосконаленню», – зазначив Богдан Львов. При цьому він переконаний, що «спеціалізація в українському вимірі підтвердила своє право на існування, адже вона є запорукою якості судових рішень». Усьому світу відомі спеціалізовані суди з розгляду земельних, фінансових спорів, банкрутства, інтелектуальної власності тощо, й лише в Україні всі ці спеціалізації поєднані господарськими судами. Підсумовуючи, заступник Голови ВС, голова КГС ВС висловив переконання, що подальше навчання, посилення взаємодії і співробітництва з іноземними колегами сприятиме підвищенню якості правосуддя. І поточний захід є кроком саме в цьому напрямку.

Натомість заступник секретаря Європейського суду з прав людини Абель де Кампос, привітавши присутніх із 30-ю річницею створення системи господарських судів України, підкреслив важливість її функціонування: «Діалог між юрисдикціями та судами різних інстанцій є ключовим для належного функціонування всієї судової системи. Також дуже важливими є відносини між європейськими та національними судами, які не повинні носити ієрархічний характер, а мають сприяти посиленню правового діалогу та захисту прав людини у відповідних країнах». Наостанок він побажав плідної роботи організаторам та учасникам, зазначивши, що подібні заходи корисні для поглиблення міжнародної співпраці, знань і навичок.

Наступний виступаючий – перший заступник міністра юстиції України Євгеній Горовець (в минулому юрист-практик з багаторічним адвокатським досвідом) підтвердив тезу, що система арбітражних (господарських) судів завжди на загальному тлі дуже вигідно вирізнялася тим, що переважна більшість спорів розглядалися вчасно з дотриманням процесуальних строків і мала порівняно високий якісний мотивувальний рівень. На його думку, такий успіх складається з безлічі чинників, і саме тому він висловив слова подяки суддям, зокрема суддям у відставці, які своєю невтомною працею сприяли таким позитивним результатам. «Хоча 30-річчя – це поважний вік, проте це лише перший ювілей, і надалі ми будемо йти дорогою вдосконалення і розвитку судової практики для того, щоб порушені інтереси громадян були належним чином захищені» – зазначив Євгеній Горовець.

Вітаючи учасників конференції, ректор Національної школи суддів України Микола Оніщук, у свою чергу, наголосив, що темою конференції обрано найбільш актуальні питання правозастосування, які стосуються речових та неречових прав, зокрема прав на землю, адже сьогодні є величезний обсяг правовідносин, які стосуються землі як товару.

Підсумовуючи все сказане вище, модератор заходу – суддя-секретар судової палати КГС ВС Тетяна Дроботова підкреслила, що курс на європейську інтеграцію ставить перед нашою державою комплексне завдання – здійснення ефективних економічних реформ та створення реально дієвої ринкової економіки. Й роль суду в цьому процесі є досить важливою. Саме тому у фокусі уваги конференції – обговорення стану реалізації ідей та цінностей верховенства права в контексті адаптації земельного законодавства України до вимог Європейського Союзу, гарантій прав на землю та їх практичної реалізації, обмін досвідом та кращими практиками.

Зазначимо, що організатори конференції прагнули залучити до обговорення та конструктивного діалогу максимально широкі кола зацікавленої аудиторії. Тому учасниками дискусії стали міжнародні експерти, судді Верховного Суду, місцевих та апеляційних господарських судів, юристи-практики та відомі науковці, позиції яких є цінні і важливі у правозастосовній практиці.

Так, суддя КГС ВС Віталій Уркевич детально висвітлив тему «Земельні спори за участю фермерських господарств: практика Верховного Суду», у якій він охарактеризував критерії юрисдикційності спору та підходи до визначення юрисдикційності спорів за участю фермерських господарств.

Його колега суддя-спікер КГС ВС Юрій Чумак у межах доповіді «Право постійного користування земельною ділянкою в аспекті земельної реформи: практика Верховного Суду» детально зупинився на правових позиціях ВП ВС та КГС ВС, навівши приклади актуальних питань судової практики, пов’язаних із правом постійного користування земельною ділянкою.

Тем продовжив суддя КГС ВС Іван Міщенко («Способи захисту прав на землю: практика ВС»), який зупинився на питаннях захисту прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки, відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та ін.

У роботі конференції також узяли участь представники наукової та юридичної спільноти: завідувач кафедри господарського права і процесу Національного університету «Одеська юридична академія», професор Олег Подцерковний («Проблемні питання правового режиму права постійного користування земельною ділянкою»); керівник відділу Департаменту з питань виконання рішень Європейського суду з прав людини Генерального директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи Павло Пушкар («Виконання рішень Європейського суду з прав людини у рішенні у справах Зеленчука і Цицюри: вимоги практики суду та рішень Комітету Міністрів Ради Європи»); завідувач сектору проблем аграрного і земельного права Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, професор Павло Кулинич («Земельна реформа як напрям і стимул гармонізації земельного законодавства України із законодавством ЄС»); радник міністра економіки України Віталій Черепаха («Земельна реформа у ракурсі законодавчої та виконавчої влади України»); член Комітету земельного, аграрного та довкіллєвого права Національної асоціації адвокатів України Ян Білоголовий («Право оренди земель для ведення фермерського господарства»); доцент кафедри цивільного права № 1 Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Богдан Карнаух («Відшкодування екологічної шкоди: європейська практика»); голова Комітету земельного, аграрного та довкілевого права Національної асоціації адвокатів України Олександр Поліводський («Електронна форма договору про землю та іншу нерухомість. Проблеми та перспективи застосування. Огляд практики Верховного Суду, впровадження законодавства ЄС та міжнародного досвіду. Перспективні позиції»).

До обговорення актуальних та важливих питань долучилися й іноземні колеги. Зокрема, заступник секретаря Європейського суду з прав людини Абель де Кампос («Забезпечення прав, передбачених конвенцією: Особлива роль національних судів у забезпеченні права на мирне користування майном»); президент суду землі у м. Бонні, доктор юридичних наук Штефан Вайсманн («Повноваження та компетенції німецьких судів у сфері земельних спорів»); Уповноважений за двостороннє співробітництво з Україною, представник Федерального міністерства продовольства та сільського господарства (Німеччина) Крістоф Конрад Гільген («Забезпечення прав власності як передумова розвитку дієздатного та прозорого ринку земель сільськогосподарського призначення»); експерт Ради Європи, експерт Керівного комітету з прав людини (CDDH) та Департаменту з питань виконання рішень ЄСПЛ Фредрік Сундберг («Захист права власності та власності на землю у прецедентній практиці ЄСПЛ та практика Комітету Міністрів стосовно виконання рішень»).

У своєму заключному слові суддя-секретар судової палати КГС ВС Тетяна Дроботова подякувала учасникам заходу за цікаві і змістовні доповіді та активну участь у конструктивному обговоренні порушених питань, висловивши сподівання, що отримана інформація буде корисною як для суддів, юристів-практиків, науковців, так і для всіх присутніх.

Підготував Максим БОНДАР,
спеціально для ЮВУ

Джерело: Юридичний вісник України

Події

Проблемні питання допустимості електронних доказів на досудовому слідстві та судовому розгляді обговорять під час заходу ААУ

Опубліковано

on

От

Комітет ААУ з валютного регулювання проведе зустріч, присвячену проблемним питанням допустимості електронних доказів на досудовому слідстві та судовому розгляді.

Дата: 27 жовтня 2021 р.
Час: 10.00-13.00
Місце зустрічі: IQ Business center (Болсуновська 13-15)
Формат: Online & Offline

Захід відбудеться за підтримки AMBER Law Firm

Під час зустрічі обговоримо такі теми:

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram
  • Аналогово-цифрове перетворення при створенні електронних документів;
  • Двійкове подання електронних документів;
  • Низькорівневий доступ до електронних документів;
  • Проблема порівняння електронних документів. Закон «Про електронні документи», п. 4 ст. 99 КПК України;
  • Проблемні питання використання GSM телефонії, месенджерів, записів аудіо-відео фіксації, смартфонів, гаджетів;
  • Суперечлива практика III кримінальної палати і об’єднаної кримінальної палати ВСУ практика адміністративної юрисдикції по електронним доказам;
  • Судова практика Касаційного кримінального суду ВС щодо допустимості електронних доказів;
  • Електронні докази у кримінальному провадженні: легіслативний аспект

За участі:

  1. Зої Ярош – Президентки ААУ;
  2. Ольги Дмитрієвої – Голови Наглядової ради ААУ;
  3. Олега Маліневського – Віцепрезидента ААУ;

Доповідачі:

1. Ханін Семен – Керуючий партнер ЮК «Amber Law Company», член Правління ААУ, кандидат економічних наук
2. Кравченко Станіслав Іванович – Голова Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду України;
3. Яновська Олександра Григорівна – Суддя Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду;
4. Бущенко Аркадій Петрович – Суддя Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду;
5. Стефанів Надія Іванівна – Суддя Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду;
6. Бондаренко-Легких Ганна Павлівна – Суддя Господарського суду. міста Києва;
7. Кузьменко Олександр – Керуючий Адвокатським Бюро “Олександр Кузьменко”

До участі запрошуються судді, юристи, адвокати та представники юридичних департаментів.
Асоціація адвокатів України запрошує долучитися до нашого круглого столу та отримати цінні поради від експертів.

Поспішай, кількість місць офлайн обмежена!

Форма для реєстрації

Для довідки звертайтесь:
+38 067 327-53-32
plotnikova@uaa.org.ua

До зустрічі!

Читати далі

Події

Міжнародна конференція «МАЙБУТНЄ ВІДНОВНОГО ПРАВОСУДДЯ В УКРАЇНІ»

Опубліковано

on

26 жовтня у Києві відбудеться міжнародна конференція «МАЙБУТНЄ ВІДНОВНОГО ПРАВОСУДДЯ В УКРАЇНІ». Захід організований  ГО “Інститут миру і порозуміння” (ІМіП) у партнерстві з Верховним Судом та за підтримки Фонду демократії ООН (ФДООН/UNDEF).

Конференція пройде у змішаному офлайн/онлайн форматі: з трансляцією на Facebook сторінці Інститут миру і порозуміння та на офіційному YouTube-каналі.

Її мета – проаналізувати стан впровадження відновного правосуддя (ВП) та медіації в Україні, існуючі ризики та загрози впровадження ВП в сучасних умовах, а також окреслити нагальні кроки щодо виконання Рекомендацій ООН та Ради Європи щодо впровадження ВП в Україні.

До участі запрошуються: члени Координаційної Ради проєкту “Впровадження відновного правосуддя в Україні”, судді Верховного Суду та інших органів судової влади, члени Вищої ради правосуддя, Офісу Генерального прокурора та регіональних прокуратур, народні депутати України, медіатори у кримінальних справах, правозахисники, а також інші представники системи юстиції України, медіаторської спільноти та громадського сектору.

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

Чому присвячена конференція?

Вже близько 20 років в Україні тривають пілотні проєкти з впровадження відновного правосуддя. Проте попри численні міжнародні та декілька вітчизняних досліджень, що беззаперечно доводять високу ефективність відновного правосуддя у вирішенні завдань профілактики злочинності, попередження повторних злочинів та кращого задоволення потреб потерпілих від злочинів, Україна досі не спромоглася виконати Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи щодо впровадження відновного правосуддя у вітчизняну систему кримінального судочинства. А відтак – і виконати вимоги Угоди про асоціацію з ЄС у сфері захисту прав людини і забезпечення доступу до правосуддя.

Останній пілотний проєкт*, підтриманий Фондом демократії ООН в Україні та реалізований Інститутом миру і порозуміння у партнерстві з Верховним Судом, довів, що ситуація гірша, ніж нам здавалося. На сьогодні існує багато перешкод в Україні для запровадження дієвого механізму реагування на злочинність у відновний спосіб і багато питань потребують негайного вирішення. Неспроможність прийняти вже багато років законодавство щодо медіації загалом, і у кримінальному судочинстві, відображає неготовність системи та суспільства до дотримання кращих практик з захисту прав людини.

В рамках конференції відбудеться презентація дослідження щодо впровадження відновного правосуддя в Україні, а також низка панельних дискусій та обговорень, в яких візьмуть участь українські та іноземні спікери, зокрема:

  • Роман Романов – директор програми «Права людини і правосуддя» МФ «Відродження»
  • Д-р. Девід Л. Гастафсон – виконавчий директор Асоціації «Громадські ініціативи правосуддя регіону Фрейзер» (Fraser Region Community Justice Initiatives Association, Canada) (уточнюється)
  • Андрій Костін, голова комітету ВРУ з правової політики (уточнюється)
  • Надія Стефанів – суддя Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, Голова координаційної Ради проєкту ”Впровадження відновного правосуддя в Україні”
  • Роман Коваль – Голова правління ГО «Інститут миру і порозуміння», експерт з відновного правосуддя, медіатор
  • Альона Горова – член правління ГО «Інститут миру і порозуміння», експертка з відновного правосуддя, медіаторка
  • Наталія Крестовська – медіаторка, член Української академії медіації
  • Тетяна Кисельова – кандидат юридичних наук, доктор філософії (PhD) в галузі права (Оксфордський університет)
  • Катерина Капраль – прокурор Заводського відділу Миколаївської місцевої прокуратури № 1
  • Олександр Баранов – директор координаційного центру з надання безоплатної правової допомоги
  • Віктор Лобач – експерт Міжвідомчої Координаційної Ради та КР проєкту «Впровадження ВП в Україні»
  • Ірина Федорич – юристка, медіаторка, член «Львівський центр медіації»

Модератором конференції виступить Андрій Куликов – відомий журналіст та ведучий, Голова правління Громадського радіо.

Реєстрація на конференцію за посиланням: https://forms.gle/NoKjBd1ruqtaYYGj8

Детальна програма вже незабаром буде доступна на сайті https://rj.org.ua/

Довідково:

Проєкт «Впровадження відновного правосуддя в Україні» реалізується ГО “Інститут миру і порозуміння” (ІМіП) у партнерстві з Верховним Судом та за підтримки Фонду демократії ООН (ФДООН/UNDEF).

Відновне правосуддя (ВП) – це підхід до реагування на протиправну поведінку та вчинення злочинів, який враховує баланс інтересів потерпілої особи, правопорушника та громади. ВП запрошує обидві сторони конфлікту до діалогу, дає можливість усім учасникам інциденту досягти спільного рішення та відновити справедливість. Відновне правосуддя доповнює офіційну форму правосуддя та є альтернативою судовому вирішенню кримінальних ситуацій. Однією з найпоширеніших форм реалізації ВП є Медіація. Медіація між потерпілим і правопорушником (медіація у кримінальних справах) – це програма відновного правосуддя, в якій потерпілий і правопорушник і, якщо доцільно, інші особи, на яких вплинула ця ситуація, разом беруть активну участь у визначенні наслідків правопорушення та шляхів їх виправлення за допомогою спеціально підготовленої та неупередженої сторони – медіатора.

З додаткових питань звертайтеся: pr@ipcg.org.ua або (097) 144 144 5

Читати далі

Події

Реалізація ідеї людиноорієнтованого суду в українських реаліях

Опубліковано

on

От

П’ятого жовтня Вінницький навчальний центр Національної школи суддів України провів офлайн/онлайн круглий стіл «Людиноорієнтований суд», який об’єднав суддів та працівників апаратів місцевих загальних, адміністративних, господарських та апеляційних судів, а ще співробітників Служби судової охорони і навіть представників виконавчої влади області.

Читайте також: База правових позицій Верховного Суду: візія креаторів

Відкрили дискусію ректор НШСУ Микола Оніщук, голова Ради суддів України Богдан Моніч та очільники Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Михайло Смокович, Сьомого апеляційного адміністративного суду Віталій Кузьмишин, Вінницького апеляційного суду Сергій Медвецький і заступник голови Служби судової охорони Юрій Зернов. Круглий стіл складався з чотирьох сесій. Під час першої з них «Реалізація суддями концепції людиноорієнтованого суду» заступник голови Сьомого апеляційного адміністративного суду Тетяна Драчук та голова Бахмацького районного суду Чернігівської області Павло Пархоменко на прикладах продемонстрували, що людиноорієнтований суд — це реальність. Вони довели, що в кожному суді можливо створити умови для того, аби громадяни почувалися тут комфортно.

У ході другої сесії «Роль працівників апаратів судів у забезпеченні реалізації концепції людиноорієнтованого суду» керівник апарату Вінницького апеляційного суду Наталія Король та керівник апарату Запорізького апе л яційн о г о суду Інна Пругло наголосили на важливості для правосуддя бути відкритим для громадян, у чому ключову роль відіграє комунікація, зокрема через офіційний сайт суду та соціальні мережі.

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

Під час третьої сесії до дискусії долучилися й представники виконавчої влади — міський голова Вінниці Сергій Моргунов, голови Вінницької обласної ради та облдержадміністрації Вячеслав Соколовий та Сергій Борзов, які наголосили на тому, що важливо не лише втілювати ідею людиноорієнтованого суду, а й розвивати концепцію людиноорієнтованої держави в цілому.

Думками щодо клієнтоорієнтованості суду очима працівників Служби судової охорони поділився заступник начальника ТУ ССО у Вінницькій області Сергій П’ятак, який зазначив, що Службу судової охорони передусім створено як сервісну, а тому вона має розвиватися в одному напрямку із судами, а кожен її працівник повинен розуміти мету й завдання судової влади та поділяти її цінності й усвідомлювати місію.

У підсумку учасники круглого столу дійшли висновку, що повна реалізація ідеї людиноорієнтованого суду дозволить українським судам стати відкритішими, доступнішими та налагодити зв’язок з громадянами. А це сприятиме росту довіри до правосуддя.

Підготував Ілля МОРОЗ,
спеціально для ЮВУ

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

В тренді

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2021
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.

Вже йдете? Перш ніж Ви підете ...

Запрошуємо до нашого каналу Telegram

Не варто пропускати жодної актуальної новини ;)
close-link