Думка експерта
Правила віднесення апеляційних скарг до підсудності апеляційної палати вищого спеціалізованого суду
Кілька слів про те, рішення яких судів переглядає Апеляційна палата ВАКС.
У статтях «ВАКС vs місцеві загальні суди: критерії розмежування юрисдикції» і «Тяжкі наслідки» як складова умови віднесення кримінального провадження до підсудності Вищого антикорупційного суду», які вийшли в попередніх номерах ЮВУ № 24 (1353) і № 25-26 (1354-1355), йшлося про критерії віднесення кримінальних проваджень до підсудності Вищого антикорупційного суду. У цій публікації її автори зосередять увагу на компетенції Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з перегляду в апеляційному порядку рішень Вищого антикорупційного суду (далі — ВАКС), а також на випадках, в яких цей суд апеляційної інстанції наділений повноваженнями переглядати рішення місцевих загальних судів.
Микола ГЛОТОВ суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду |
Дмитро МИХАЙЛЕНКО суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, доктор юридичних наук, доцент |
Стаття спрямована на формування в читачів, котрі цікавляться питаннями застосування Кримінального процесуального кодексу України (далі — КПК), розуміння за якими критеріями визначається, коли рішення слідчого судді чи суду першої інстанції, ухвалене в кримінальному провадженні, може переглянути апеляційний суд Автономної Республіки Крим, області, міст Києва чи Севастополя, а коли — виключно Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду (далі — Апеляційна палата ВАКС).
Апеляційна інстанція ВАКС як окремий суд
Як відомо, однією з особливостей ВАКС є те, що він згідно зі ст. 31 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 р. (далі — Закон №1402-VIII) діє як вищий спеціалізований суд, який одночасно є судом першої та апеляційної інстанцій (ч. ч. 1, 2), у складі якого для розгляду справ у порядку апеляції утворено апеляційну палату (ч. 4). Й у відповідності до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» від 07.06.2018 р. (далі — Закон №2447-VIII) ВАКС здійснює правосуддя у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до його підсудності процесуальним законом. У зв’язку з цим у випадках, визначених КПК, одна частина суддів такого суду (27 осіб) здійснює повноваження слідчих суддів та суддів ВАКС як суду першої інстанції, а інша їх частина (12 осіб, з яких нині призначено лише 11) виконує обов’язки суддів суду апеляційної інстанції.
Читайте також: ВАКС vs місцеві загальні суди: критерії розмежування юрисдикції
Отже, можливість реалізації зацікавленими особами права на апеляційне оскарження у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності ВАКС, забезпечує утворена на засадах інституційної, організаційної, кадрової та фінансової автономії в складі цього суду апеляційна палата (ч. 4 ст. 31 Закону №1402-VIII). Фактично Апеляційна палата ВАКС, із огляду на її повноваження з відправлення правосуддя, є відокремленим від Вищого антикорупційного суду судом апеляційної інстанції, повноваження якого у кримінальному провадженні визначаються КПК. Тобто Апеляційна палата ВАКС, з точки зору КПК, — це окремий суд апеляційної інстанції.
Критерії підсудності справ ВАКС
Разом із тим, вищенаведені положення про відокремленість апеляційного суду від суду першої інстанції, які паралельно один одному функціонують у структурі ВАКС як одній юридичній особі, не змінюють того, що ці два суди (у розумінні КПК!) були створені для того, щоб забезпечити ефективний судовий розгляд кримінальних проваджень щодо високопосадової корупції (п. 27 Висновку Венеціанської Комісії CDL-AD (2017)020, пояснювальна записка до проекту Закону України «Про внесення зміни до Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» (щодо початку роботи суду)» №1025 від 29.08.2019 р.).
Тому, враховуючи мету створення ВАКС і те, що Апеляційна палата ВАКС здійснює правосуддя як суд апеляційної інстанції у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень , віднесених процесуальним законом до підсудності ВАКС (абз. 1-2 ч. 1 ст. 4 Закону №2447-VIII), при визначенні у яких справах зазначений апеляційний суд вправі приймати рішення застосовуються ті ж самі правила, що й під час з’ясування, які кримінальні провадження відносяться до підсудності ВАКС як суду першої інстанції. Тобто йдеться про взаємопов’язані між собою правила інстанційної (ст. 33 КПК), територіальної (ст. 32 КПК) та предметної підсудності (ст. 33-1 із п. 20-2 розділу XI «Перехідні положення» КПК).
У зв’язку із цим варто пригадати, що Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження, які стосуються корупційних кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410 (у випадку вчинення кримінального правопорушення шляхом зловживання службовим становищем), 206-2, 209, 210, 211, 354, 364, 364-1, 365-2, 366-2, 366-3, 368, 368-2, 368-3, 368-4, 368-5, 369, 369-2 Кримінального кодексу України (відповідність критерію «правової кваліфікації»), якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених п. п. 1–3 ч. 5 ст. 216 КПК (відповідність критерію «наявності умов»). А для віднесення до підсудності ВАКС кримінальних проваджень, досудове розслідування у яких розпочато до 22.09.2019 р., також необхідно, щоб розслідування у них здійснювало Національне антикорупційне бюро України (далі — НАБУ), і, коли воно закінчено, щоб його закінчила Спеціалізована антикорупційна прокуратура (далі — САП) (відповідність критерію «сторони обвинувачення»).
І слід звернути увагу, що визначення наявності у того чи іншого суду компетенції розглянути певну справу завжди відбувається відносно конкретного кримінального провадження, а не щодо окремих проваджень, ініційованих поданням певних клопотань, скарг чи направленням обвинувального акту у межах такого кримінального провадження. На користь такого висновку, серед іншого, свідчить використане законодавцем у нормах (ч. 1 ст. 32, ч. ч. 1, 2 ст. 33, ч. ч. 1, 3 ст. 33-1 КПК), які регулюють питання підсудності, поєднання слів «кримінальне провадження».
Отже, підсудність справ ВАКС як суду першої інстанції встановлюється виключно на підставі сутнісних характеристик (юридичних властивостей) кримінального провадження (див. п. 24 ухвали судді Апеляційної палати ВАКС від 19.02.2021 р. у справі №757/4965/21-к).
Підсудність справ Апеляційній палаті ВАКС
Наведений підхід до віднесення кримінальних проваджень (справ) до підсудності Вищого антикорупційного суду, ураховуючи зміст ч. 1 ст. 33-1 КПК, стосується також виконання Апеляційною палатою ВАКС повноважень з відправлення правосуддя. Зокрема, на користь цього висновку вказує й те, що, крім однакової для ВАКС та його Апеляційної палати мети, для досягнення якої у складі судів першої та апеляційної інстанцій утворено відповідний вищий спеціалізований суд, у кримінальному процесуальному законі відсутні інші спеціальні норми, які б інакше ніж ст. ст. 32, 33, 33-1, п. 20-2 розділу XI «Перехідні положення» КПК (при розподілі справ між ВАКС і місцевими загальним судами) урегульовували розмежування компетенції між Апеляційною палатою ВАКС та іншими апеляційними судами.
Так, якщо виходити із найменування параграфу 1 глави 3 розділу I КПК (Суд і підсудність), а також назв розташованих у ньому статей 32 (Територіальна підсудність), 33 (Інстанційна підсудність), 33-1 (Предметна підсудність Вищого антикорупційного суду), ціллю норм, які в них розміщені, є урегулювання порядку віднесення певних кримінальних проваджень до підсудності того чи іншого суду. При цьому ст. 33-1 КПК чи інші норми, які визначають правила підсудності, не ставлять наявність або відсутність предметної підсудності ВАКС у залежність від того, який суд постановив оскаржуване в апеляційному порядку рішення — ВАКС чи інший суд. А, як зазначалося вище, в основу підходу до визначення підсудності покладені юридичні властивості кримінального провадження.
Тому, очевидно, що за змістом ст. 33-1 КПК вид суду (вищий спеціалізований чи місцевий загальний), який постановив рішення у кримінальному провадженні, котре предметно підсудне ВАКС, а отже і його Апеляційній палаті, не може змінити чи усунути будь-яку ознаку такої предметної підсудності, перетворивши кримінальне провадження на непідсудне ВАКС як суду першої чи апеляційної інстанції (п. 122 ухвали Апеляційної палати ВАКС від 05.03.2021 р. у справі №757/4965/21-к).
Крім того, виходячи з цілей та мотивів прийняття Верховною Радою Закону України «Про внесення зміни до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду від 18.09.2019 р., зміст яких відображений у пояснювальній записці до проекту Закону №1025 від 29.08.2019 р., окремі положення про віднесення деяких кримінальних проваджень до юрисдикції ВАКС у вигляді п. 20-2 також були включені до розділу XI «Перехідні положення» КПК. Але і цими нормами жодним чином не змінено загальний підхід до визначення підсудності кримінальних проваджень ВАКС та його Апеляційної палати.
Тобто правила віднесення кримінальних проваджень до підсудності ВАКС не залежать від того, про виконання ним повноважень суду якої з інстанцій (першої чи апеляційної) йдеться. По суті в частині врегулювання територіальної та предметної підсудності ці правила однакові при здійсненні своїх повноважень судами першої та апеляційної інстанції, які діють у складі ВАКС. У їх основі лежить «предметний» критерій, відповідність кримінального прова-дження якому є визначальною ознакою за якою відбувається розподіл справ: (1) між ВАКС і місцевими загальними судами або їх слідчими суддями — у першій інстанції; (2) між Апеляційною палатою ВАКС, юрисдикція якої поширюється на територію України (абз. 2 ч. 1 ст. 32 КПК), та апеляційними судами, повноваження яких поширюються на територію Автономної Республіки Крим, тієї чи іншої області, міста Києва чи Севастополя, — в апеляційній інстанції (ч. 2 ст. 26 Закону №1402-VIII, п. п. 1, 2 Указу Президента України №452/2017 «Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах» від 29.12.2017 р.).
Розподіл справ між ВАКС і його Апеляційною палатою
Водночас єдиним критерієм, на підставі якого відбувається розмежування повноважень у середині ВАКС (між першою та апеляційною інстанціями), є інстанційна підсудність.
Так, кримінальне провадження у першій інстанції здійснює ВАКС (ч. 1 ст. 33 КПК), а в апеляційній — Апеляційна палата ВАКС (ч. 2 ст. 33 КПК). І, крім як положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 33 КПК, вказане підтверджується також ст. 31 КПК (Склад суду), за змістом ч. 12 якої кримінальне провадження у ВАКС здійснюється: 1) у суді першої інстанції — колегіально судом у складі трьох суддів; 2) у суді апеляційної інстанції — колегіально судом у складі трьох суддів; 3) під час досудового розслідування — слідчим суддею одноособово, а в разі оскарження його ухвал в апеляційному порядку — колегіально судом у складі не менше трьох суддів.
Із урахуванням наведеного, коли справа стосується вчинення за наявності умов, передбачених п. п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК, кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності ВАКС, у разі відповідності ситуації критерію «сторони обвинувачення» (лише щодо досудових розслідувань, розпочатих до 22.09.2019 р.), то відповідне кримінальне провадження здійснюють: (а) у першій інстанції — ВАКС (абз. 2 ч. 1 ст. 32, ч. 1 ст. 33 КПК); (б) у порядку судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у таких кримінальних провадженнях — слідчі судді ВАКС (ч. 2 ст. 33-1 КПК), якими не можуть бути судді Апеляційної палати ВАКС (ч. ч. 2, 3 ст. 5 Закону № 2447-VIII); (в) в апеляційній інстанції — Апеляційна палата ВАКС (ч. 2 ст. 33 КПК).
Отже, за змістом вищенаведених норм кримінального процесуального закону, право апеляційної палати вищого спеціалізованого суду переглядати в апеляційному порядку те чи інше судове рішення залежить не від виду суду, рішення якого оскаржується, а від властивостей кримінального провадження, у рамках якого його прийнято.
Визначення, яке породжує суперечки
Проте на практиці окремі поняття, зазначені у загальних положеннях КПК, у випадку помилкового розуміння їх місця у структурі кримінального процесуального закону, можуть породжувати суперечки між учасниками судового провадження в питанні розмежування повноважень між Апеляційною палатою ВАКС та іншими апеляційними судами.
Таким, зокрема, є наведене у п. 20 ч. 1 ст. 3 КПК визначення «суду апеляційної інстанції», яким, згідно із зазначеною нормою, вважається відповідний апеляційний суд, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться суд першої інстанції, що ухвалив оскаржуване судове рішення, а також Апеляційна палата ВАКС — стосовно судових рішень ВАКС, ухвалених як судом першої інстанції, а також стосовно судових рішень інших судів першої інстанції, ухвалених до початку роботи ВАКС у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених цим Кодексом до підсудності Вищого антикорупційного суду. Тобто, якщо виходити із буквального тлумачення п. 20 ч. 1 ст. 3 КПК, то Апеляційна палата ВАКС безумовно переглядає в порядку апеляції: (1) всі рішення ВАКС; (2) рішення інших судів першої інстанції, ухвалені до початку роботи ВАКС у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до його підсудності.
Разом із тим, через відсутність прямого зазначення у п. 20 ч. 1 ст. 3 КПК про те, що «Апеляційна палата ВАКС є судом апеляційної інстанції стосовно судових рішень інших судів першої інстанції, ухвалених після початку роботи ВАКС в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених КПК до підсудності ВАКС», на практиці можуть траплятися ситуації, коли, з посиланням на вказану норму, учасники кримінального провадження заперечуватимуть можливість перегляду апеляційною палатою вищого спеціалізованого суду рішень відповідних судів. Зокрема, як це було в ході розгляду справ №757/22567/20-к і №757/4965/21-к.
Однак п. 20 ч. 1 ст. 3 КПК, ураховуючи назву статті (Визначення основних термінів Кодексу), у якій його розміщено законодавцем, а також функціональне призначення цієї статті у структурі кодифікованого закону (згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 3 КПК воно полягає в тому, щоб надати пояснення значенню окремих термінів, вжитих у кримінальному процесуальному законі, якщо немає окремих вказівок), не є нормою, яка регулює підсудність кримінальних проваджень Апеляційній палаті ВАКС як суду апеляційної інстанції. Зазначене визначення «суду апеляційної інстанції», наведене у ч. 1 ст. 3 КПК, є лише нормою-дефініцією. Тому, необхідно виходити із того, що у п. 20 ч. 1 ст. 3 КПК міститься лише визначення, котре не регулює питання підсудності, але яке потрібно враховувати у поєднанні зі спеціальними нормами (ст. ст. 32, 33, 33-1, п. 20-2 розділу XI «Перехідні положення» КПК), які урегульовують підсудність справ ВАКС (п. 121 ухвали Апеляційної палати ВАКС від 05.03.2021 р. у справі №757/4965/21-к та ухвала Апеляційної палати ВАКС від 29.07.2020 у справі №757/22567/20-к).
Крім того, застосоване законодавцем в абз. 1 ч. 1 ст. 3 КПК формулювання «якщо немає окремих вказівок», на думку авторів, дозволяє стверджувати, що положення ст. 33-1 КПК є тією самою нормою, у якій якраз і містяться окремі вказівки, виходячи з яких визначення терміну «суд апеляційної інстанції», використане у п. 20 ч. 1 ст. 3 КПК, за своїм змістом не є повним. Адже у ньому перелічені не всі, а лише деякі випадки, в яких рішення того чи іншого суду можуть бути в апеляційному порядку переглянуті Апеляційною палатою ВАКС.
Про спосіб відображення обмежень у КПК
Поруч із наведеним, не можна також стверджувати, що п. 20 ч. 1 ст. 3 чи п. 20-2 розділу XI «Перехідні положення» КПК хоча б якимось чином обмежують повноваження Апеляційної палати ВАКС на перегляд в апеляційному порядку рішень місцевих загальних судів, у тому числі їх слідчих суддів, які були ухвалені після початку роботи ВАКС, але в кримінальних провадженнях, віднесених до його підсудності.
Так, ні в п. 20 ч. 1 ст. 3 КПК, ні в п. 20-2 розділу XI «Перехідні положення» КПК чи інших нормах кримінального процесуального закону: (1) не наведено повного, чіткого та обмеженого формалізованого переліку, в якому б зазначалося про те, рішення яких судів вправі переглянути Апеляційна палата ВАКС, а рішення яких — ні; (2) не зазначено, що Апеляційна палата ВАКС наділена правом переглядати в апеляційному порядку «лише» ті рішення інших місцевих загальних судів першої інстанції, які ухвалені ними до початку роботи ВАКС у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до його підсудності.
Проте саме слово «лише», яке згідно з Тлумачним словником української мови є обмежувальною часткою в реченні, уживається для виділення, обмеження. У КПК законодавцем його використано 106 разів. Наприклад, в обмежувальному значенні його застосовано у ч. 1 ст. 1, ч. 2 ст. 6, ч. 2 ст. 14, ч. 1 ст. 16, ч. 2 ст. 23, ст. 25, ч. ч. 3, 4 ст. 26, ч. ч. 2, 4, 5 ст. 27, ч. 4 ст. 29, ч. 1 ст. 30, ч. ч. 2, 14 ст. 31, ч. 2 ст. 37, ч. 4 ст. 47, ч. 7 ст. 55, ч. 4 ст. 80, ч. ч. 4–6 ст. 95, ч. 4 ст. 135, ч. 2 ст. 151, ч. 2 ст. 168, ч. 11 ст. 170, ч. 2 ст. 180, ч. 4 ст. 190, ч. 6 ст. 193, ч. 8 ст. 194, ч. 1 ст. 208, ч. 1 ст. 222, ч. 9 ст. 224, ч. 3 ст. 225, ч. 7 ст. 228, ч. 2 ст. 232, ч. ч. 1, 3 ст. 233, ч. 1 ст. 235, ч. 5 ст. 237, ч. 4 ст. 238, ч. 5 ст. 240, ч. 4 ст. 241, ч. 4 ст. 268, ч. 3 ст. 269, ч. 1 ст. 274, ч. 3 ст. 291, ч. 3 ст. 297 1, ч. 3 ст. 297-4, ч. 1 ст. 298-2, ч. 2 ст. 298-4, ч. 4 ст. 304, ч. 5 ст. 314, ч. 3 ст. 323, ч. 1 ст. 328, ч. 1 ст. 329, ч. 2 ст. 336, ч. ч. 1, 3 ст. 337, ч. 2 ст. 352, ч. 5 ст. 364, ч. 2 ст. 367, ч. ч. 4, 5 ст. 368, ч. 3 ст. 373, ч. 2 ст. 388, ч. 3, ст. 409, ч. 2 ст. 411 КПК.
Подібним чином законодавець у кримінальному процесуальному законі використав в обмежувальному значенні такі відповідники слова «лише» як «виключно» (26 разів) і «тільки» (18 разів). Але й жодне з них не зазначено у п. 20 ч. 1 ст. 3 чи інших нормах КПК в такому значенні, яке б обмежувало право Апеляційної палати ВАКС на перегляд рішень місцевих загальних судів і їх слідчих суддів у кримінальних провадженнях, які відносяться до предметної підсудності такого вищого спеціалізованого суду.
Пряма заборона і наслідки її порушення
Натомість, у ч. 3 ст. 33-1 КПК передбачено пряму заборону, згідно з якою інші суди, визначені цим Кодексом, не можуть розглядати кримінальні провадження щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності ВАКС, крім як у випадку, зазначеному в абз. 7 ч. 1 ст. 34 цього Кодексу.
Порушення вищенаведеної заборони у розмінні п. 6 ч. 2 ст. 412 КПК є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Тому, у випадку, прийняття рішення з порушенням правил підсудності, за змістом вищевказаної норми воно підлягатиме безумовному скасуванню. Наприклад, у тому числі, через порушення правил підсудності, ухвалами Апеляційної палати ВАКС від 29.07.2020 р. у справі №757/22567/20-к, від 16.12.2020 р. у справі №757/15102/20-к , від 16.12.2020 р. у справі №757/29952/20-к , від 05.03.2021 р. у справі №757/4965/21-к, були скасовані рішення слідчих суддів місцевих загальних судів, ухвалені у кримінальних провадженнях, які підсудні ВАКС.
Тобто з огляду на зазначене, жодний інший суд апеляційної інстанції, крім Апеляційної палати ВАКС, у ході перегляду судового рішення в апеляційному порядку не може: (1) без порушення ст. 33-1 КПК ухвалити будь-яке рішення у кримінальному провадженні, яке віднесене законом до предметної підсудності ВАКС, крім як передбачене п. 3 ч. 3 ст. 399 КПК; (2) усунути порушення у кримінальному провадженні, підсудному ВАКС, якщо його допустив слідчий суддя місцевого загального суду, так як іншим апеляційним судам кримінальним процесуальним законом заборонено не тільки розглядати будь-яке питання у кримінальному провадженні, яке підсудне Вищому антикорупційному суду (ч. 3 ст. 33-1 КПК), а й навіть приймати до розгляду апеляційні скарги у такому провадженні (п. 20-2 «Перехідних положень» КПК).
При цьому у разі виникнення у будь-якого учасника судового провадження сумніву щодо підсудності кримінального провадження ВАКС, він має право передати вирішення такого питання на розгляд Апеляційної палати ВАКС у складі 5 (п’яти) суддів, рішення якої є остаточним і оскарженню не підлягає (абз. 2 ч. 3 ст. 34 КПК).
Як підсумок
Таким чином, виключно Апеляційна палата ВАКС у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є тим «судом, установленим законом», який наділений правом переглядати в апеляційному порядку рішення, які у кримінальних провадженнях, предметно підсудних Вищому антикорупційному суду, ухвалені: (1) ВАКС та/або його слідчими суддями; (2) місцевими загальними судами і їх слідчими суддями до початку роботи ВАКС; (3) місцевими загальними судами та/ або їх слідчими суддями після початку роботи ВАКС.
Якщо ж до іншого апеляційного суду, ніж Апеляційна палата ВАКС, надходить апеляційна скарга на судове рішення (ухвалу), постановлене у кримінальному провадженні, предметно підсудному ВАКС, на думку авторів, застосуванню суддею-доповідачем підлягатиме п. 3 ч. 3 ст. 399 КПК. Оскільки, прийняття в подібній ситуації одного з рішень, передбачених п. п. 2, 4 ч. 3 або ч. 4 ст. 399 КПК, автоматично призведе до істотного порушення вимог кримінального процесуального закону (п. 6 ч. 2 ст. 412 КПК).
Джерело: Юридичний вісник України
