В Україні
Близько півтора мільйона українців стали жертвами домашнього насильства
Більшість громадян (62%) вважають проблему домашнього насильства серйозною та широко розповсюдженою в Україні.
Ще близько півтора мільйона українців стверджують, що стали жертвами жорсткого поводження в побуті. Про це свідчать результати опитування, проведеного Українським інститутом майбутнього (UIF) та презентованого під час прес-конференції в Києві. «Станом на сьогодні приблизно півтора мільйона дорослих українців говорять про те, що вони особисто зазнають домашнього насильства в сім’ї», — сказав виконавчий директор UIF Вадим Денисенко.
Читайте також: Відповідальність за домашнє насильство посилять
Опитування показало, що більшість громадян (62%) вважають проблему домашнього насильства серйозною та широко розповсюдженою в Україні. Ще 27% вважають, що проблема заслуговує на увагу, і лише 5% називають її перебільшеною й рідкісною. Близько 40% громадян стверджують, що їхні родичі, близькі, знайомі стикалися з домашнім насильством, а 7% опитаних стверджують, що самі стикалися з ним. Натомість 60% відповіли, що їм невідомі випадки домашнього насильства.
За результатами опитування, три чверті громадян стверджують, що добре розуміють, що означає термін «домашнє насильство», ще 17% хоча б щось чули про нього й лише 7% не знають, що він означає.
Громадяни переважно вважають, що домашнє насильство проявляється насамперед у фізичних або психологічних діях і дещо менше в різного роду заборонах чи примушуваннях. Двома основними проявами, які згадує абсолютна більшість респондентів, є побиття (завдання тілесних ушкоджень) та погрози (психологічний тиск) — відповідно 79% та 70% називають саме їх. Сюди ж відносяться і відповіді щодо вчинення подібних дій і стосовно неповнолітніх дітей: 66% називають домашнім насильством словесні образи, приниження неповнолітньої дитини, її побиття — 65%, ще стільки ж психологічний тиск щодо неї та майже стільки ж — стусани, ляпаси, штовханину, щипання.
Натомість такі прояви домашнього насильства, як-то заборона навчатися, примушування до праці або заборона працювати, називають вдвічі-втричі менше опитаних. Абсолютна більшість громадян основними причинами домашнього насильства вважають дві — вживання алкоголю (79%) та вживання наркотичних речовин (68%). Вони лунають найчастіше й займають безумовні перше та друге місце в списку причин домашнього насильства на думку респондентів. Із суттєвим відривом від них йдуть такі дві причини, як фінансові негаразди (44%) та мовчання постраждалих від домашнього насильства (42%). Також 38% назвали психологічну залежність від кривдника як причину домашнього насильства.
Опитування показало й іншу проблему — близько половини (48%) респондентів, з-поміж тих, хто розповів про відомі їм випадки домашнього насильства, стверджують, що за фактом цього насильства ніхто до поліції не звертався.
Натомість 36% відповіли, що за цим фактом було викликано поліцію, 14% розповіли про звернення до дільничного з проханням провести бесіду з кривдником і 11% знають про подання заяви до поліції. Водночас третина (34%) з тих респондентів, які заявляють про відомі їм звернення до поліції за фактом домашнього насильства, стверджують, що поліцейські хоча й прийняли заяву, але жодних подальших дій не відбулося й насильство продовжилося, ще 19% розповіли, що поліцейські склали протокол, але кривдника не було притягнуто до відповідальності.
Разом з тим, 22% стверджують, що поліцейські провели бесіду і насильство припинилося, а 16% — що поліцейські склали протокол та кривдника було притягнуто до відповідальності.
Основними причинами відсутності звернення до поліції за фактом домашнього насильства респонденти, яким відомо про такі випадки, називали зневіру, що це щось змінить (43%), небажання виносити сімейні проблеми на люди (34%) та страх, що це спричинить ще більше насильство (28%).
Підготував Ілля МОРОЗ,
спеціально для ЮВУ
Джерело: Юридичний вісник України
