В світі
Війна компроматів і битва за електорат: Санду отримала монобільшість
Дострокові парламентські вибори в Молдові виграла партія «Дія і солідарність» (PAS), яка набрала майже 53 відсотки голосів виборців. На другому місці, за даними тамтешньої ЦВК, виявився передвиборний блок Партії соціалістів і Партії комуністів (ПСРМ-ПКРМ), який набрав 27, 36% голосів. Третє місце дісталося партії «Шор», за яку проголосували 5,78% виборців. Решта політсил, згідно з попередніми даними, не проходять до парламенту. Так, блок «Ренато Усатого» набрав 4,11% голосів, партія «Платформа Гідність і правда» (DA) — 2, 34%. Решта кандидатів набрали менше 2% голосів виборців.
«Громадяни Молдови повинні якомога швидше відчути переваги «чистого парламенту», який дійсно піклується про проблеми людей», — прокоментувала результати виборів президентка Мая Санду, зазначивши, що після того, як результати голосування будуть офіційно визнані, вона зможе обговорити з парламентом формування нового уряду. «Як президент я хочу працювати з компетентним і непідкупним урядом, який у першу чергу піклується про інтереси громадян», — зазначила вона. — Обіцяю, що в найближчі роки зроблю все, що від мене залежить, щоб людям було простіше голосувати, без тиску й корупції. Це буде пріоритетом і майбутнього парламенту. Сподіваюся, що зможу працювати з парламентською більшістю, що складається з чесних людей, щоб день виборів став святом демократії для кожного громадянина», — заявила Санду.
Тож політичний сезон у Молдові, продиктований парламентськими виборами, видався в усіх сенсах гарячим, заважаючи як на температурні показники спекотного липня, так і на гостроту боротьби між конкурентами.
Читайте також: Шахи з елементами зоології: як Додон та Санду б’ються за владу в Молдові
Про чутки, гроші і плановані спецоперації
Четвертого липня у виданні «Нова Європа», впливової газети ЄС, що висвітлює проблеми міжнародних відносин і політики, презентували розслідування про, начебто, фінансування партії «Дія і солідарність» (PAS) з боку США та Німеччини (меншою мірою Румунією, Польщею, Чехією, Швецією, Італією та Великобританією) задля усунення проросійських впливів у Молдові. Стаття автора під псевдонімом «Касандра» говорить про таємні 56 млн євро, які були виділені для цього. Левова частка коштів, в більшості проведених через «сірі» схеми, мовляв, забезпечувалися Фондом імені Конрада Аденауера, що є афілійованим з християнськими демократами у Німеччині. Буцімто, фінансування було виділено на транспорт і купівлю голосів молдовської діаспори — саме близько 800 000 молдаван за кордоном стали важливим фактором перемоги Маї Санду на президентських виборах. Іншим непрямим фінансистом PAS називається Європейський фонд демократії. Частина коштів мала призначатися «дружнім партіям» до PAS, які не називаються — серед них три проєвропейські і дві, начебто, проросійські, покликані політично атакувати проросійські сили й опонентів PAS. Понад 4 млн євро було заплановано на медіа, також частина коштів зарезервована на молдовські громадські організації і мережу тролів у соцмережах.
Дане розслідування інформаційно ослабило ефект від розслідування німецької газети Bild про роль російських спецслужб у минулих президентських виборах (йдеться про 11,453 млн євро), які через низку операцій намагалися дискредитувати проєвропейські сили в Молдові, найперше Маю Санду, розпалити ворожнечу і виставити жертвами цькувань симпатиків Кремля серед молдовських виборців тощо. Одна з операцій, згідно задуму, передбачала набір антиросійських демонстрантів у західній Україні і організацію масових мітингів у Молдові.
Очільник соціалістів Ігор Додон уже закликав розслідувати вказану інформацію про можливе фінансування PAS з боку країн Заходу. Він постійно апелює до того, що чинна президентка має румунський паспорт і проводить антиросійську політику, зокрема перешкоджає ввезенню російської вакцини Спутнік V та закупкам російського газу. Крім того, лідер проросійської сили вручив лист із критикою послу США в Молдові Дереку Хогану після його участі в зустрічі з членами молдовської центральної виборчої комісії, в якому звинуватив Вашингтон у втручанні в молдовські вибори. В свою чергу, ще наприкінці травня Санду заявляла про стеження за її родиною з боку молдовського міністерства внутрішніх справ за вказівкою Партії соціалістів. Також в PAS закликали перевірити інформацію про організацію Dar Pentru Moldova, яка заявила про надання ваучерів громадянам, що проживають у Росії, для поїздок в Молдову і назад у день виборів.
Дихотомія Захід–Росія
Таким чином, на фінальній стадії виборчого протистояння в Молдові для виборців акцент боротьби усе чіткіше зміщується на дихотомію Захід–Росія, де кожен з міжнародних гравців робить свої ставки серед молдовських політичних гравців. Хоча раніше нова президентка Молдови намагалася будувати свій політичний імідж найперше на гаслах боротьби зі старою системою корупції.
Такі зміни вигідні Кремлю, який часто намагається підтримувати наратив протистояння «бездуховного і аморального Заходу, де панує ЛГ БТ-ідеологія», традиційним християнським і сімейним цінностям, які, начебто, розділяє й підтримує Росія. Електорат із близькими поглядами є характерним для Блоку комуністів і соціалістів, створеним для участі у виборах. Цьому також побіжно підіграв угорський прем’єр Орбан, який подякував Додону за озвучену ініціативу із заборони «пропаганди гомосексуалізму» в Молдові (схожі закони вже прийняті в Угорщині).
Доволі агресивну виборчу кампанію вів «Альянс за об’єднання з Румунією» (AUR). Скориставшись інформаційним приводом після заборони його активістам в’їзду на територію Придністров’я, вони публічно звернулися до Санду щодо забезпечення безпеки. Пізніше вони вчинили сутичку з соціалістами, до розгону протесту була залучена поліція. Публічно AUR закликала PAS підписати зобов’язання про те, що не вступатиме в коаліцію з блоком комуністів і соціалістів, партією «Шор» та блоком «Ренато Усатий» (з останнім такий союз гіпотетично можливий, якщо той пройде і PAS не вистачатиме набраних голосів для власної більшості). Окрім того опоненти Санду намагаються інколи штучно її зобразити як прихильницю входження Молдови в склад Румунії, тому цей фактор також накладається на дихотомію Захід–Росія, що простежувався на фінальній стадії виборчих перегонів.
Блок комуністів і соціалістів намагався пропагандистським чином представити себе, навпаки, як такого, що підтримується етнокультурними спільнотами Молдови й сприяє міжкультурному діалогу — для цього відповідні акції проводяться через створену під вибори платформу «Народний союз». Етнополітичний фактор не був ключовим у виборчій гонці, однак його також не слід недооцінювати — нещодавній конфлікт у місті Атаки, де сталися етнічні сутички з ромами і був навіть залучений поліцейський спецназ, став показовим.
Справжня боротьба під час виборів розгорнулася і за власний електорат політичними силами. Так, члени молдовського уряду (тимчасово очолює міністр закордонних справ і європейської інтеграції Ауреліу Чокой, колишній радник Додона із зовнішньої політики) проігнорували засідання, яке мало виділити додаткові кошти ЦВК для організації голосування в діаспорі (традиційно голосує за проєвропейські політичні сили). В свою чергу, судді Апеляційної палати зобов’язали ЦВК скоротити кількість запланованих дільниць в окупованому Придністров’ї з 41 до 12 (традиційно голосують за проросійські політичні сили). Це призвело до акції протесту соціалістів в останній день агітації.
Водночас опитування віддавали пальму першості саме PAS, однак відкритим залишалося питання, чи вдасться здобути одноосібну більшість, чи потрібен буде пошук партнерів для коаліції. Фінальний вибір молдавани вже зробили.
Павло ЛОДИН,
політолог, міжнародний експерт
Джерело: Юридичний вісник України
