Маріупольський лічильник. Виправдано зловмисника, обвинуваченого в крадіжках газу

Коли йдеться про порушення закону в газовій галузі, зазвичай в уяві постають багатомільярдні фінансові махінації, за якими стоять найвищі посадові особи держави. Але, виявляється, на низовому рівні крадіжки газу вчиняються не менш жваво, а знайти управу на цих розкрадачів теж майже неможливо. Підтвердженням тому може слугувати одна кримінальна справа, в якій Іллічівський районний суд Маріуполя ще 26 лютого ухвалив виправдувальний вирок.

Суб’єктом злочину в даному випадку став один маріупольський підприємець середньої руки, який у своєму триповерховому будинку обладнав хлібопекарню. Але біда була не в цьому, а в тому, що для автомобілів, які розвозили свіжоспечений хліб по крамницях, зловмисник з італійського обладнання склепав щось на кшталт домашньої автомобільної газової заправки, що заборонено законом. Ну а головний кримінал полягав у тому, що паливо для машин фактично викрадалося шляхом заниження показників хатнього газового лічильника.

Потерпілою особою в цій історії стало Публічне акціонерне товариство «Маріупольгаз» і, як можна здогадатися з тексту вироку, саме воно стало ініціатором проведення операції з викриття зловмисника. Справа в тому, що приховати функціонування нелегальної газової заправки в приватному секторі міста було неможливо, так само як і неможливо було приховати маніпуляції з обліком газу. Але для того, щоб оперувати не чутками, а конкретними фактами, на це підприємство було заслано такого собі «агента» — молодого хлопця, який влаштувався водієм для розвозки хлібобулочних виробів. Він і роздобув необхідну для слідства інформацію, хоча в подальшому стосовно нього були вжиті заходи забезпечення безпеки свідків, у рамках яких прокурор виніс постанову про конфіденційність і зміну анкетних даних у матеріалах досудового слідства.

Коли все було готово, заради тієї ж конфіденційності дозвіл на проведення обшуку було взято не в одному з районних судів Маріуполя, а в Краматорському міському суді Донецької області. Відповідну ухвалу було постановлено 19 серпня 2015 р. і в той же день будинок підприємця відвідала доволі представницька делегація у складі прокуратури, поліції і представників ПАО «Маріупольгаз», зокрема, головного інженера, начальника виробничо-технічного відділу, інженера служби контролю газу та слюсаря. Наявність автозаправної станції була очевидною — про це самі за себе красномовно свідчили 42 металевих сполучених між собою балони червоного кольору, які були під’єднані до компресора, тож для підтвердження першого пункту підозри доказів не бракувало.

Другий, щодо крадіжки газу, теж, начебто, підтверджувався: фахівці виявили візуальні ознаки несанкціонованого втручання в роботу газового лічильника: хоча всі чотири пломби й були на місці, але на голівках болтів була пошкоджена заводська фарба й при цьому були злизані грані гайок. Цього було досить для того, аби в присутності понятих демонтувати лічильник і відправити його для ретельного дослідження. Висновок судової трасологічної експертизи виявися цілком очікуваним: пломбування з’єднання кришки лічильника з його корпусом дійсно було порушене, кришка була знята, а робота пластмасового вимірювального механізму застопорена твердим предметом, внаслідок чого газ проходив через мембрану лічильника, але обсяги його проходження не обліковувалися.

На підставі зібраних матеріалів підприємцю було пред’явлене обвинувачення за двома статтями Кримінального кодексу України. Перша — це ст. 172, а саме її частина, в якій ідеться про порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною безпекою, які не призвели, але цілком могли призвести до тяжких наслідків у вигляді загибелі людей. З даною тезою суд цілком погодився і призначив зловмисникові покарання у вигляді 2 550 гривень штрафу. А от з другою статтею, а саме ч. 3 ст. 185 (крадіжка, що завдала значної шкоди потерпілому і карається позбавленням волі на строк від трьох до шести років) все вийшло набагато складніше.

Фахівці ПАО «Маріупольгаз» надали слідству довідку про те, що в їхнього товариства підприємцем було викрадено 23 тисячі кубічних метрів природного газу, чим завдано шкоду на 148 тисяч гривень, і дана цифра лягла в текст обвинувального висновку. Але вона викликала глибокий сумнів у судді Дмитра Кузнецова, який на підтвердження своїх сумнівів навів окремі пункти Правил користування природним газом для юридичних осіб, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики від 13.09.2012 р. No 1181. В них, зокрема, написано, що обсяг незаконно спожитого особою газу за період відсутності чи несправності лічильника обраховується за показами дублюючого вузла обліку, а в разі його відсутності — за номінальною проектною потужністю газового обладнання.

Саме цим, до речі, нормативно-правовим актом і керувалися в «Маріупольгазі», коли підраховували збитки. Його фахівці міркували наступним чином. Остання перевірка лічильника, яка засвідчила, що з ним усе в порядку, проводилася 11 листопада 2014 року, що засвідчено відповідним актом. Наступна перевірка, в ході якої було задокументовано втручання в роботу цього вузла обліку, була здійснена 19 серпня 2015 року, й саме в той день незаконне споживання газу було припинене, а пошкоджений прилад відправлено на експертизу. Отже, необліковані обсяги газу споживалися протягом дев’яти місяців. Якби цей будинок було обладнано дублюючим лічильником, кількість незаконно привласненого газу рахувалася б на підставі його показів, а оскільки такого альтернативного прибору встановлено не було, то фахівці «Маріпольгазу», як того й вимагає постанова НКРЕ, порахували збитки на основі даних щодо проектної потужності належного зловмисникові га- зоспоживаючого обладнання. Ось так і намалювалося 23 тисячі кубічних метрів.

Усе, начебто, правильно, все згідно з чинним нормативно-правовим актом. Окрім одного. Як написав суддя Кузнецов, принцип презумпції винуватості або відповідальності власника за належний стан зберігання лічильника може бути застосовано виключно у цивільно-правових відносинах. А для кваліфікації дій у кримінальному законодавстві він, грубо кажучи, «не канає». На думку судді, той факт що в роботу газового лічильника було здійснено незаконне втручання, ще не означає, що таке втручання здійснив саме підсудний. Останній, мовляв, хоч і є власником будинку, але теоретично покопирсатися в приладі міг будь-хто з його мешканців чи відвідувачів. І якщо належних доказів того, що це робив саме він, а сам він своє втручання в роботу лічильника категорично заперечує, то відповідно до принципу презумпції невинуватості всі сумніви тлумачяться на користь підсудного. А раз так, то, згідно з вироком суду, крадія належить визнати невинуватим і виправдати, а в задоволенні цивільного позову потерпілої особи — ПАТ «Маріупольгаз» — відмовити.

Костянтин Юрченко,
ЮВУ

Джерело: Юридичний вісник України

Поділитися

Твітнути