В Україні
Закон про столицю — чергова спроба контролю над Києвом
Ігор ЛУЦЕНКО,
народний депутат Верховної Ради України VIII скликання
У надрах «Слуги народу» знову взялися за київську тематику — знову готують новий законопроект, котрий покликаний вирішити ті політичні проблеми, які центральна влада має з місцевою владою в столиці.
Це вже не перша спроба Банкової придумати такий закон про столицю, щоб мати на Київ більший вплив. Якщо відверто, то попередні тексти проектів законів були набором дилетантських, далеких від правотворчості фраз, ну а нині видно, що за справу взялися люди з належною підготовкою. Офіційно на той час його текст ще не було опубліковано, але в руки автора цих рядків потрапив чорновик, котрий можна вважати вже більш-менш остаточним баченням того, як «слуги» збираються облаштувати Київ.
Читайте також: Новий закон про столицю – небезпечний прецедент для країни
Новий законопроект, на жаль, готується без широкого роз’яснення його положень киянам. Попередні обговорення мали місце півтора роки тому, і з тих пір про закон про столицю не згадували, аж до нинішнього моменту, коли почали роботу над законопроектом фактично з нуля. Отже, якщо коротко, то законопроект пропонує дві великі і фундаментальні новації для управління містом — це запровадження районів і розділення посад голови КМДА та міського голови.
Районування «згори»
Автори законопроекту хочуть, щоб специфіку районування Києва визначав аж сам парламент України — саме він має ввести положення про обов’язковість наявності в Києві районів.
Думаєте, киянам дадуть можливість визначити самим перелік та межі районів у своєму місті? Ні, тут без Кабміну, на думку законотворців, не обійтися. Це має робити уряд країни з урахуванням пропозицій відповідних районних у місті Києві рад та результатів громадського обговорення.
Читайте також: Закон про столицю: що скаже Венеційська комісія?
Може, Києву дозволять хоча б самостійно розподіляти свій бюджет між містом у цілому й окремими районами? Ні, і тут зась, цим, на думку авторів законопроекту, займатиметься парламент — через відповідні зміни до Бюджетного кодексу. Перефразовуючи класика, якої децентралізації вам ще не вистачає?
Містобуди — в маси!
Найсолодшим для забудовників нововведенням буде контроль за видачею містобудівних умов й обмежень на рівні районів. Усі інші корупційні можливості — типу парковок, облаштування зелених зон тощо — бліднуть перед містобудами. Нині на рівні міста їх видає департамент містобудування і архітектури, з яким у міру сил бореться нечисленна київська громадськість. Тепер Слуги пропонують зробити приблизно 10 таких департаментів по районах, кожен з яких формуватиме «своя» районна рада — можна також прогнозувати, з урахуванням всієї щедрості забудовників, котрі готові забезпечити ці органи своїми фахівцями. Таким чином кожна велика будівельна корпорація зможе прикупити собі район чи два в столиці. Боротьба з такою багатоголовою й мало відповідальною в політичному сенсі гідрою для активістів стане ще веселішою.
Голова і його КМДА
Законопроект визначає, що державними програмами, державними підприємствами керуватиме Київська міська державна адміністрація. І голова її, крім усього, буде головним по комунікаціях з інститутами центральної влади щодо питань, що стосуються Києва — це загальнодержавні заходи, розміщення посольств, рішення уряду щодо столиці тощо. Особливо цікавим є прописане в законопроекті «забезпечення законності в діяльності Київської міської та районних у місті Києві рад, їх виконавчих органів» як особливе повноваження КМДА. Це можна трактувати по-різному. Можна — абстрактно, забезпечення виконання Конституції та законів України, рішень Конституційного Суду України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів державної влади на рівні Києва. А можна й цілком конкретно — через застосування статті 144 Конституції щодо права зупиняти рішення мера або Київради з одночасним зверненням до суду. Але для такого конкретного розуміння слід чітко визначити порядок відповідних дій. А також пояснити, чому в Києві буде особа, котра боротиметься з беззаконнями органів місцевого самоврядування, а в усіх інших громадяни залишаються один на один зі свавіллям забудовницької чи іншої мафій.
Вся влада — районам!
По тому, як накачують повноваженнями райони, як оснащують парламент і уряд інструментами з їх контролю та забезпеченню ресурсами, очевидно, що саме райони команда Зеленського бачить як нову владу в столиці, і саме вони стануть мережею для реального управління містом. А якщо цей складний і заплутаний процес трансформації, записаний у величезних перехідних положеннях законопроекту, дасть у потрібний момент збій і зависне, то фактична влада на рівні районів може опинитися в тих же добрих старих держадміністрацій — тобто в президентської вертикалі.
Тож тут усе зрозуміло.
Джерело: Юридичний вісник України
