Судова практика
Відкрите заволодіння чужим телефоном, вчинене без корисливого мотиву, не може кваліфікуватися як грабіж
21 жовтня 2021 р. Колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у справі № 596/1688/18 залишив без задоволення касаційну скаргу прокурора на рішення судів, які не знайшли в діях особи умислу на вчинення грабежу.
Органом досудового розслідування фігурант обвинувачувався в тому, що він, проїжджаючи біля магазину на автомобілі, побачив компанію неповнолітніх дітей, один з яких показав йому непристойний жест рукою. Обурившись діями малолітнього, він зупинив автомобіль, наздогнав неповнолітнього і шляхом ривка без застосування насильства відкрито вирвав його з рук мобільний телефон, заподіявши потерпілому матеріальну шкоду. Викраденим майном фігурант розпорядився на власний розсуд.
Вироком місцевого суду, залишеним без змін апеляційним судом, його за вчинення вказаних дій визнано невинуватим у пред’явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 186 КК та виправдано у зв’язку з недоведеністю в діянні обвинуваченого складу кримінального правопорушення.
У касаційній скарзі прокурор зазначав, що місцевий суд необґрунтовано визнав відсутність прямого умислу в діях обвинуваченого при заволодінні мобільним телефоном малолітнього, оскільки той реально мав можливість розпорядитися майном. При цьому суд не дав правильну оцінку показанням свідків, що призвело до безпідставного виправдання обвинуваченого.
Верховний Суд вказав, що суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано визнали, що стороною обвинувачення не доведено поза розумним сумнівом належними та допустимими доказами вини особи у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК.
Читайте також: Заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем має місце лише за наявності прямого умислу та матеріальної шкоди
Зокрема свої висновки суд обґрунтував дослідженими показаннями потерпілого, свідка, котрі підтвердили, що до останнього з мобільного телефону сина зателефонував незнайомий чоловік і повідомив, що за неправильне виховання сина він забрав мобільний телефон, який йому непотрібний і він викине його за 100 метрів.
Аналогічно ці обставини підтвердили очевидці події, які вказали, що того дня, ідучи зі школи з потерпілим, останній показав середній палець водію автомобіля, який проїжджав. Водій, вийшовши з транспортного засобу, наздогнав його, свідки бачили в нього телефон потерпілого, із якого він дзвонив його матері, а потім з телефоном сів в автомобіль і поїхав.
За таких обставин, за висновком ВС, оцінивши кожний доказ з погляду належності, допустимості, достовірності, а у сукупності зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв’язку, суди дійшли правильного висновку, що в діях фігуранта був відсутній умисел на вчинення грабежу, а саме – корисливий мотив як складовий елемент суб’єктивної сторони кримінального правопорушення, яке передбачене ч. 1 ст. 186 КК.
Підготував Леонід Лазебний
