Думка експерта
Космічні й наземні кіберзагрози в сучасному електронному світі. Частина 3
Системний асиметричний аналіз новітніх ноозасобів пізнання, доказування та розслідування
Петро Біленчук
професор Національного авіаційного університету
Микола Малій
директор правничої компанії ТОВ «АЮР-КОНСАЛТИНГ»
Софія Лихова
доктор юридичних наук, професор, завідувач кафедри кримінального права і процесу юридичного факультету Національного авіаційного університету
Однією з найважливіших переваг GPS перед наземними системами, що існували раніше, є незалежність від погоди. Незалежно від того, для яких цілей ви використовуєте навігацію, GPS-приймач готовий показати ваше місцерозташування саме тоді, коли ви про це запитаєте.
Читайте також: Правове і наукове забезпечення міжзоряних польотів: електронний космічний Всесвіт
Спрощено система GPS може бути описана в такий спосіб: кожен супутник передає сигнал, котрий, образно говорячи, повідомляє, що він – супутник Х, зараз він займає положення Y, це повідомлення було відправлено в час Z. Звичайно, це сильне спрощення, але воно допоможе зрозуміти ідею неспеціалістам. GPS-приймачу досить мати сигнали від трьох супутників, щоб визначити широту і довготу (двомірна фіксація). Якщо ж супутників буде чотири чи більше, приймач зможе визначити положення об’єкта в тримірному просторі, тобто обчислити його широту, довготу і висоту. Постійно відслідковуючи місце розташування об’єкта протягом певного часу, GPS-приймач зможе досить точно визначити швидкість і напрямок руху наземного об’єкта (наприклад, автомобіля) (Всевидяче космічне око. Столична міліція. 2004. № 7. С. 28–29).
Важливо акцентувати ще і на тому, що даний перший космічний кіберзлочин був вчинений не тільки на наземній території і космічному просторі України, але і на наземних територіях та космічних просторах загалом семи держав світу (причому на різних континентах) з допомогою використання потужних інструментів міжнародних систем супутникового зв’язку (європейської системи мобільного супутникового зв’язку EMSAT, глобальної ORATION TECHNOLOGIES, а також супутникової технології на базі міжнародної супутникової мережі GLOBALSTAR) та наземних станцій електрозв’язку ряду країн світу в жовтні 2018 року. Цікаво, що даний трафік кібератак здійснювався посекундно понад 24 години підряд (Сопілко І. М., Лихова С. Я., Біленчук П. Д. Космічний кіберзлочин як загроза національній безпеці України. Матеріали ХV міжнародної науково-технічної конференції «АВІА-2021». Київ: НАУ, 2021. С. 14 – 31.
Причому, цікавим є те, що ці наземні і космічні електронні кібератаки здійснювалися з інтервалом інколи до секунди, а в більшості випадків тривалістю від однієї, двох, трьох, чотирьох та більше секунд та загальною тривалістю електронного кібернападу більше 24 годин (в період з 14 жовтня 2018 р. по 18 жовтня 2018 р.) на території як Буркіна-Фасо, Сьєрра-Леоне, Мальдів, Сполучених Штатів Америки, російської федерації, Куби, так і України. Також, слід зазначити, що за одну секунду сьогодні технологічно можливо передавати 1440 кілобайт інформації, а за двадцять чотири години цей показник складає значно більшу кількість передаваємих відомостей, даних тощо.
Як було встановлено в судовому засіданні, що жодна служба кібербезпеки не зацікавилася дією електронних зловмисників, оскільки не виявили, не задокументували і не здійснили відповідних технологічних безпекових заходів щодо протидії цим космічним кібератакам, кіберзагрозам, кіберзлочинам, здійсненим в наземному і космічному кіберпросторі в період з 14 жовтня 2018 р. по 18 жовтня 2018 р.
Висновки, пропозиції, рекомендації.
Підводячи підсумки викладеного вище слід зазначити, що, очевидно, сьогодні сформулювати конкретний дієвий прогноз подальшого чіткого розвитку реальних сценаріїв використання технологічних можливостей електронного наземного і космічного кіберпростору, а також електронного інтелекту в зловмисних цілях як теоретично, так і практично достатньо складно та проблематично. Важливими та своєчасними для світового суспільства сьогодні є висловлювання старшого розвідника-аналітика та технічного директора Агенства національної безпеки США Давида Т. Мура про те, що наші часи вимагають свіжого, критичного мислення з боку тих, хто відповідає за виявлення і попередження загроз, а також з боку тих, хто протидіє цим загрозам (Критичне мислення та аналіз інформації [Текст]: Давид Т. Мур; переклад з англ. Олександр Кучерак. Івано-Франківськ: Місто НВ, 2022. 132 с.).
Водночас, вважаємо, що важливо уже сьогодні відповідним безпековим міжнародним органам світу (ООН, ОБСЄ, ЮНЕСКО, ФАТФ, МПА, Інтерполу, Європолу) та окремих державних установ (Великої Британії – Мі-5, Мі-6; Канади – кінної поліції; США – АНБ, ЦРУ, ФБР; України – РНБО та інших країн), освітнім та науковим установам (університетам, інститутам, академіям, коледжам, безпековим науково-дослідним інститутам) приступити до розробки та реалізації в освіті, науці і на практиці наступних стратегічних кроків і прийняття відповідних безпекових управлінських тактичних рішень, а саме: – розробити міждержавні стандарти з метою забезпечення кібербезпеки наземного та космічного кіберпростору для гарантування невідчужуваних та непорушних конституційних прав та свобод людини і громадянина (Конституція України. – Київ, Видавець Паливода А. В., 2021. – 72 с.);
– розробити Генеральною Асамблеєю ООН та прийняти чітку і надійну міждержавну кібербезпекову правову базу (Конвенцію ООН) реальних можливостей використання наземного і космічного кіберпростору (ближнього і дальнього) та електронного інтелекту в освітній, науковій і праксеологічній діяльності з метою запобігання і протидії можливим електронним кіберзагрозам, кібератакам, кіберзлочинам кібервикликам і кібернебезпекам;
– акцентувати увагу розробників новітніх кібербезпекових електронних ноозасобів, креативних методів і грід-технологій електронного інтелекту на те, що необхідно технологічно запобігти та протидіяти можливим кіберзагрозам неправомірного використання космічного простору і електронного інтелекту в різних сферах наземної та космічної життєдіяльності (Харитоненко І. О., Біленчук П. Д. Проблематика забезпечення кіберзахисту в сучасних умовах. Збірник наукових праць «Права людини: історія та сучасність». Матеріали V науково-практичної конференції/Таланчук П. М., Терещенко А. Л., Ізуїта П. О., Федоренко Т. В. Київ: Університет «Україна», 2021. С. 236–240);
– відповідним міжнародним безпековим організаціям, відомствам і установам світу розробити впорядковану правову, організаційну і технологічну систему запобігання і протидії шкідливому використанню космічного простору і електронного інтелекту як на національному, регіональному, так і на міждержавному (світовому) рівнях (транскордонному, транснаціональному, трансконтинентальному, планетарному, космічному (близький космос, далекий космос)) (Електронне суспільство, електронне право, кібербезпека: стратегія розвитку інноваційної ери. Монографія / П. Д. Біленчук, О. Л. Кобилянський, М. І. Малій, Р. В. Перелигіна, Т. Ю. Тарасевич [та ін.] – За заг. ред. П. Д. Біленчука і Т. Ю. Тарасевич. – Київ: УкрДГРІ, 2020. С. 195–200.);
– створити міжнародне об’єднання потужних провідних електронних держав світу для формування, розробки і впровадження єдиних безпекових стандартів надання електронних довірчих послуг на всій земній кулі (ІТ-сфера в Україні. Законодавство. Судова практика. Коментар. – Київ. Юрінком Інтер, 2018. С. 29–71.);
– зебезпечити впровадження в космічну діяльність новітніх розробок в галузі кібербезпеки здійснених науковцями Національного авіаційного університету спільно з Інститутом електронної фізики НАН України (Біленчук П. Д., Малій М. І., Сватюк Н. І., Симканич О. І. Кібербезпека радіаційних випробувань космічних апаратів: правові засади, регламентні вимоги та стан їх інноваційного забезпечення. Наукові праці Національного авіаційного університету. Серія: юридичний вісник «Повітряне і космічне право». Київ; НАУ, 2020. №4 (57). С. 156–162.; Біленчук П. Д., Борисова Л. В., Кобилянський О. Л., Собина В. О. Стратегія інформаційної безпеки України: правові засади захисту інформації: монографія. К.: УкрДГРІ, 2018. 288 с.), Національним космічним агенством України (Комаров В. Г., Гусынин В. П., Гусынин А. В. Оптимизация управления выведением на орбиту многорежимной авиацыонно-космической системы с применением дифференциальных преобразований. До 100-річчя від дня народження Генерального конструктора О. К. Антонова. Міжнародна науково-практична конференція (м. Київ, 6 лютого 2006). Зб. доп. К.: видавн. центр «Холтех», 2008. С. 106–110.) та правничою компанією «АЮР-КОНСАЛТИНГ» (Меморандум про співробітництво між Національним авіаційними університетом та правничою компанією ТОВ «АЮР-КОНСАЛТИНГ» (23 жовтня 2019 р.); Біленчук П. Д., Малій М. І. Пріоритетні напрями досліджень психологічного портрету електронного зловмисника. Актуальні проблеми психологічного забезпечення службової діяльності працівників правоохоронних органів: зб. тез Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Київ, 30 жовтня 2020 р.). Київ: ДНДІ МВС України, 2020. 267 с.).
Джерело: Юридичний вісник України
