Події
Особливості підходів, орієнтованих на потерпілих, у судових процесах, пов’язаних з воєнними злочинами
Двадцять дев’ятого липня голова Державної судової адміністрації України Олексій Сальніков взяв участь в онлайн-конференції «Особливості підходів, орієнтованих на потерпілого, в судових процесах, пов’язаних із воєнними злочинами», організованій Проектом ЄС «Право – Justice ІІ».
Читайте також: Воєнні злочини: стаття КК України щодо порушення законів та звичаїв війни крізь призму міжнародного гуманітарного права
У своєму вітальному слові глава ДСАУ подякував експертам проекту за організацію онлайн-конференції, зазначив, що «війна окреслила та визначила для українських судів окрему категорію злочинів – воєнні злочини. На сьогодні є все більше документальних підтверджень того, що з перших днів повномасштабного вторгнення росії на територію нашої країни військовими країни-агресора вчинялися й вчиняються масові вбивства, катування та ґвалтування мирних мешканців у містах, які опинились під окупацією російськими військами. На превеликий жаль, збільшується кількість вразливих категорій відвідувачів суду, оскільки, крім жертв воєнних злочинів, зросла й кількість відвідувачів таких цільових груп, як учасники бойових дій та члени їх сімей. Тому пошук та впровадження практичних підходів, орієнтованих на потерпілих або свідків воєнних злочинів, для нас є дуже важливим, — наголосив Олексій Сальніков.
У продовження сказаного голова Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Станіслав Кравченко додав, що питання захисту прав потерпілих завжди було предметом пильної уваги Верховного Суду, а Богдан Моніч, Голова Ради суддів України, зазначив, що вищий орган суддівського самоврядування орієнтує суди на максимальну відкритість розгляду справ, пов’язаних із воєнними злочинами.
У подальшому начальник Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Офісу Генерального прокурора Юрій Бєлоусов навів деякі статистичні дані за період повномасштабного вторгнення рф станом на кінець липня. За його словами, за цей час зареєстровано 24 788 злочинів агресії та воєнних злочинів, 135 підозрюваних у скоєнні воєнних злочинів (15 з яких перебувають на території України), судами винесено 6 вироків, зруйновано 32 тис. об’єктів інфраструктури. «На жаль, наразі ми не знаємо точну кількість потерпілих, адже багато територій є тимчасово окупованими. На сьогодні дуже важливо запроваджувати сервіси підтримки потерпілих та свідків воєнних злочинів, зокрема психологічної. Головне, намагаючись допомогти – не нашкодити», — підсумував Юрій Бєлоусов.
Читайте також: Американці долучилися до розслідування воєнних злочинів рф в Україні
«Жертви – головні свідки воєнних злочинів, але дуже важливо не нашкодити потерпілому під час розслідування та судового розгляду. Проект ЄС «Право-Justice» вже давно працює в напрямку запровадження діяльності, орієнтованої на потерпілих, у судових процесах. Тому, сподіваюсь, що зважаючи на вже проведені дослідження, практичний досвід, ми знайдемо нові підходи для розгляду саме воєнних злочинів. Для нас важливо, аби сьогоднішній захід був практичним, корисним та цікавим. Запрошую учасників конференції до активної дискусії», — сказала у своєму виступі головна міжнародна експертка з питань судової реформи проекту ЄС «Право-Justice ІІ» Анна Адамська-Галлант.
Під час конференції її учасники проаналізували особливості підходів, орієнтованих на потерпілого, як у судових процесах, так і під час проведення інтерв’ю, було розглянуто також правовий статус жертв під час судових процесів, пов’язаних із воєнними злочинами, та застосування принципу «не нашкодь».
Зазначимо, що спікерами під час конференції виступили: Марина Лостал, доцентка Університету Ессекса, заступниця директора Клінічного центру з прав людини; Метью Гіллетт, доцент Університету Ессекса; експерт з розслідування воєнних злочинів, злочинів проти людства та геноциду в Міжнародному кримінальному суді та Міжнародному трибуналі для колишньої Югославії; Корнеліс Верхаерен, заступник начальника відділу безпеки свідків EULEX в Косово, заступник директора з розслідувань Міжнародного кримінального трибуналу по Руанді; Даріуш Селіцький, доцент Вроцлавського університету (Польща), колишній міжнародний суддя Верховного Суду Косово; Михайло Шепітько, професор кафедри кримінального права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого; секретар Української національної групи Міжнародної асоціації кримінального права та Євгенія Бондаренко, доцентка Київського національного економічного університету, координаторка волонтерської служби в українських судах.
Підготував
Ілля ДМИТРУК,
спеціально для ЮВУ
Джерело: Юридичний вісник України
