Юридична практика
Справа АТ «Меридіан»: Верховний Суд став на захист виробника армійських безпілотників
Юрій КОТНЮК, ЮВУ
Цього літа Верховний Суд ухвалив низку постанов на користь акціонерного товариства «Меридіан», половина акцій якого належить державі й перебуває в управління Державного концерну «Укроборонпром». Дане підприємство, яке в минулому називалося завод «Радіоприлад» імені Сергія Корольова, за радянських часів випускало аеронавігаційне обладнання для військової авіації, потім зосередилося на виробництві лічильників електроенергії, а після початку великої війни стало корисним країні тим, що постачало армії невеликі безпілотні літальні апарати для коригування артилерійського вогню. Ця обставина, судячи з усього, й стала основною причиною того, що Касаційний господарський суд скасував програшні для «Меридіану» рішення судів попередніх інстанцій.
Основною цінністю заводу стали 22 гектари землі
У ролі опонента АТ «Меридіан» виступив один із його акціонерів – ТОВ «Меридіан Союз», якому належить 40 відсотків його акцій. Зазначене товариство передусім асоціюється з ім’ям бізнесмена Вадима Гриба, якого недоброзичливці заносять до першої десятки рейдерів України. В нього за плечима бурхлива біографія: свою кар’єру в бізнесі він починав у Тольятті, де займався купівлею-продажем продукції місцевого автомобільного заводу – того самого, на якому паралельно з ним «наварював» свої перші мільярди російський олігарх Борис Березовський. Проте в 1995 році Гриб несподівано переїхав до України – цікаво, що згодом, ставши доволі публічною особою, він старанно уникав розкривати причини, які змусили його покинути таке «хлібне» місто.
Читайте також: Нова Угода про співпрацю між Україною та Туреччиною в авіаційній та космічній галузях
У наших краях він заснував інвестиційну компанію «ТЕКТ» і зайнявся купівлею-продажем акцій свіжеприватизованих підприємств. Як відомо, попервах певна їх частина рівномірно розподілялася між усіма членами трудового колективу. Потім ці частки, зазвичай, скуповували за безцінь директори відповідних заводів і фабрик, однак були й винятки з цього правила, коли такі, як Гриб, проявляючи до людей більш уважне й чуйне ставлення, платили за акції більше. Саме такий спосіб набуття у власність підприємств і назвали рейдерством: явних порушень тут немає, але в наших реаліях подібним видом діяльності можна займатися лише за наявності підтримки з боку дуже впливових людей. Для Вадима Гриба такими людьми стали Анатолій Матвієнко (в епоху Ющенка – голова Ради Міністрів Криму) і Валерій Хорошковський (при Януковичу – спочатку голова СБУ, а потім перший віце-прем’єр міністр). Хто для нього став опорою при Порошенку, достеменно невідомо, проте «сиротою» він точно не лишився, оскільки в 2015 році його 29-річний син Роман працевлаштувався у Фонді державного майна на дуже «смачну» посаду начальника управління з питань корпоративних відносин.
Одним із найцікавіших активів родини Грибів стали придбані ще в 2009 р. акції «Меридіану». Дане акціонерне товариство було створене в 1994 році на базі Державного підприємства «Радіоприлад» й відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України його контрольний пакет у розмірі «50 відсотків плюс одна акція» належали державі та перебували в управлінні Фонду держмайна, а решта була приватизована. Був час, коли керівництво заводу не змогло знайти спільну мову зі своїми колишніми працівниками, котрі несподівано для себе стали акціонерами, між ними розгорілася боротьба за об’єкти соціального призначення, серед яких були палац культури, бази відпочинку й дитячі табори, тож на цій хвилі Гриб вигідно для себе придбав 40 відсотків акцій товариства, які оформив на ТОВ «Меридіан Союз».
Читайте також: Штучний інтелект служитиме обороні
У новітні часи завод зосередився на виробництві суто мирної продукції, але все одно перебував у числі об’єктів, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, перелік яких затверджений спеціальною урядовою постановою, а в 2012 році його було передано до складу Державного концерну «Укроборонпром». Незважаючи на це, основною цінністю підприємства вважалися 22 гектари землі, розташовані на бульварі Івана Лепсе (нині Вацлава Гавела) в Києві – не те, щоб центр міста, проте й далекою окраїною теж не назвеш. Саме за ці гектари й воював Гриб, з одного боку переконуючи всіх у недоцільності перебування заводу в державній власності, а тим більше в структурі оборонно-промислового комплексу, а з іншого звинувачуючи багаторічного керівника підприємства В’ячеслава Проценка в розкраданні коштів товариства шляхом заниження плати за оренду приміщень, яка забезпечувала значну частину його доходів.
Наглядова рада була визнана нелегітимною
Після обрання президентом Володимира Зеленського родина Грибів, здавалося, підійшла дуже близько до своєї мети, оскільки новий керівник «Укроборонпрому» Айварас Абромавичус та його заступник Мустафа Найєм доволі уважно поставилися до запропонованого ними плану продажу в приватні руки державного пакету акцій «Меридіану». Але щось там у них не склалося, у зв’язку з чим Роман Гриб написав навіть до Національного антикорупційного бюро заяву про те, що з нього вимагали хабар у сумі 70 тисяч доларів США, обіцяючи взамін продати підприємство за найвигіднішим для нього варіантом. Усе це сталося в березні 2021 року, й відтоді підконтрольне Грибам ТОВ «Меридіан Союз» стало засипати Господарський суд Києва позовними заявами, в яких вимагало визнати недійсними то одне, то інше рішення наглядової ради АТ «Меридіан», очевидно, сподіваючись у такий спосіб заблокувати його діяльність і добитися свого.
Докази, якими позивач обгрунтовував свої позовні вимоги, виглядали досить переконливими: згідно Закону України «Про акціонерні товариства», термін повноважень членів їхніх наглядових рад становив три роки з моменту обрання, у випадку ж з «Меридіаном» його наглядова рада була сформована аж у 2010 році й відтоді не переобиралася. Правда, протягом тривалого часу ця обставина не дуже турбувала родину Грибів, однак у 2021-му їх ніби прорвало, й суди перших двох інстанцій, розглянувши чотири схожі за змістом справи (№№ 910/2607/21, 910/3882/21, 910/6682/21, 910/6685/21), майже всі їх задовольнили. Проти течії пішла тільки суддя Господарського суду Києва Наталія Ягічева, яка відмовила в задоволенні позову через те, що ТОВ «Меридіан Союз» не надало переконливих доказів того, що оспорюваними рішеннями наглядової ради були порушені які-небудь конкретні його права чи законні інтереси. Нею, за аналогією з адміністративним судочинством, було застосовано принцип, коли суд скасовує не всі незаконні рішення державних органів, а лише ті з них, які порушують права заявника, оскільки завдання судової влади є не контроль за правильним управлінням підприємствами, установами чи організаціями, а відновлення порушених прав.
Однак рішення зазначеної судді було скасоване постановою Північного апеляційного господарського суду, який, розлого роз’яснивши, що корпоративні права акціонера складаються з трьох елементів (права на участь в управлінні товариством, права на отримання дивідендів і права на частину активів у разі його ліквідації), зробив висновок про те, що в даному випадку був порушений один із них, а саме право акціонера на участь в управлінні товариством, оскільки незаконно діючим складом наглядової ради приймалися вкрай важливі для особистої кишені позивача питання фінансово-господарської діяльності товариства.
Реверс касаційної інстанції
Таким чином, станом на початок лютого 2022 року всі позови ТОВ «Меридіан Союз» були задоволені, а рішення про це набрали законної сили. У відповідача та «Укроборонпрому», який увійшов до справи як третя особа на боці відповідача, практично не було шансів якось переінакшити хід зазначених справ у суді касаційної інстанції, оскільки незадовго перед тим в аналогічних ситуаціях, пов’язаних з іще одним підприємством концерну – Акціонерним товариством «Завод «Квант», Верховний Суд став на бік приватного акціонера. В перспективі родина Грибів могла в судовому порядку визнати недійсними дії та рішення не лише наглядової ради, а й правління та його голови, після чого накласти арешт на рух коштів товариства, що неодмінно призвело б до зупинки діяльності підприємства й змусило б «Укроборонпром» погодитися на продаж державного пакету акцій на вигідних його опоненту умовах, але все змінила війна.
Тут варто зазначити, що «Меридіан» і до 24 лютого 2022 року виготовляв літальні апарати «Спектратор» із радіусом дії 150 км і тривалістю польоту 2 години, але не в тих кількостях, які достойні згадування, проте після початку масштабного російського вторгнення він став одним з найбільших виробників тактичних безпілотників середньої дальності для Збройних Сил України. За таких обставин для Верховного Суду стало справою честі придумати щось таке, що дозволило б зберегти підприємство під контролем держави.
З огляду на серйозність моменту, одна з чотирьох зазначених вище справ була передана до Палати з розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав і цінних паперів Касаційного господарського суду, судді якої знайшли пристойний вихід із ситуації: пославшись на особливі обставини, що виникли після запровадження воєнного стану, та необхідність стабільного функціонування концерну «Укроборонпром» і товариств оборонно-промислового комплексу, пакетами акцій яких він керує, вони в мотивувальній частині написали, що «захист корпоративних прав акціонерів має забезпечуватися з дотриманням розумного балансу і врахуванням інтересів держави і всього українського народу щодо забезпечення обороноздатності України в умовах воєнної агресії з боку російської федерації». Це була, так би мовити, ідеологічна підстава для реверсу, а формальною причиною для нього стали доводи представників Укроборонпрому, про те, що ТОВ «Меридіан Союз», маючи 40-відсотковий пакет акцій, протягом тривалого часу блокував оновлення наглядової ради, для переформатування якої необхідні 75% голосів. За версією сторони відповідача, виходило так, що приватні акціонери фактично саботували формування повноважного контрольного органу, а потім у судовому порядку домагалися скасування всіх його необхідних для життєдіяльності товариства рішень – замкнене коло та й годі.
На підтвердження цього були надані докази у вигляді протоколів загальних зборів, де вони з відповідного питання голосували проти або утримувалися, однак суди попередніх інстанцій не придали значення цьому моменту й не дослідили згадані документи. Виходячи з цього, всі несприятливі для Укроборонпому рішення ГС Києва та Північного АГС були скасовані, а справи, окрім однієї, направлені на новий розгляд. Рішення ж судді Наталії Ягічевої про відмову в задоволенні позову, навпаки, було залишене без змін і набрало законної сили.
Джерело: Юридичний вісник України
