XI Щорічний Судовий форум «Воєнна трансформація правосуддя»: підсумки заходу

Асоціація правників України спільно з Проєктом ЄС «Право-Justice» провели XI Щорічний Судовий форум «Воєнна трансформація правосуддя».

7 грудня 2022 року захід проходив у Києві офлайн та онлайн. 8 грудня учасники форуму та спікери працювали онлайн.

За час повномасштабної збройної агресії АПУ вперше проводить захід такого рівня: понад 160 учасників офлайн, та понад 200 долучилися онлайн.

Війна дуже сильно впливає на всі сфери життя. Так, 2022 рік став найскладнішим і для органів правосуддя. І це стосується не лише національної системи, а й міжнародних інституцій. На сьогодні виникло багато питань, пов’язаних з функціонуванням судової системи в Україні в умовах воєнного стану, які потребували обговорення з представниками судових інституцій, міжнародними та національними експертами.

Захід відкрили Анна Огренчук, Президентка Асоціації правників України, керуюча партнерка LCF Law Group, та Оксана Цимбрівська, Керівниця Проєкту ЄС «Право-Justice» в Україні.

«Ми проводимо форум 11 років поспіль, але у таких умовах ми працюємо вперше за всю історію. Але головне, що ми все ж таки маємо цю можливість у вільному та нескореному Києві завдяки українським Силам Оборони та підтримці міжнародних партнерів. Я вдячна Асоціації правників України та співорганізаторам XI Судового форуму — Проєкту ЄС “Право-Justice”, які попри безпекові виклики, підтримали нас. Ми з вами – юристи і для нас завжди відповіді на складні запитання знаходилися в площині права, в межах правосуддя. 2022 рік виявив, що ані міжнародна, ані національна системи правосуддя були не готові до таких викликів, що постали перед світом через повномасштабну збройну агресію рф проти України. З такою кількістю воєнних злочинів і постраждалих, які щодня зростають, відвертими публічними закликами до знищення української нації, спотворенням прав людини, цинічним ігноруванням міжнародних норм та правил, масштабними енергетичною, продовольчою, міграційною та безпековою кризами.Сьогодні ми будемо говорити про судову трансформацію, формування ВРП та ВККС, також у фокусі уваги – санкційні процедури та відшкодування шкоди.Завтра форум продовжиться онлайн і буде присвячений питанням притягнення до відповідальності за вчинення злочинів в Україні. Цього року АПУ виповнилося 20 років. І впевнена, що скоро ми відсвяткуємо і Перемогу, і річницю АПУ», – зазначила Анна Огренчук.

Оксана Цимбрівська зауважила, що необхідно шукати шляхи вирішення тих чи інших проблем, з якими зіткнулася Україна через війну. «Система правосуддя зіткнулася з безпрецедентними викликами. Але вона продовжує працювати. В рамках форуму ми будемо говорити про судову трансформацію, що необхідно в рамках кандидатства України на членство в ЄС. Першочергове, це ухвалення та впровадження законодавства щодо добору судді Конституційного суду і друге – завершення добору до ВРП та ВККС.

Разом з тим, важливе і питання електронного суду. Україна віддана цифровій трансформації і показала результати під час війни. Сьогодні е-суд і дистанційне правосуддя – не лише відповідь трендам сучасній європейській системі, а й відповідь війні. Війна винесла це питання на перший план. Багатьом зручно користуватися цифровими сервісами, а ще це і доступ до правосуддя», – додала пані Оксана.

З вітальним словом у форматі відеозапису до учасників форуму звернулися Андрій Костін, Генеральний прокурор, та Руслан Стефанчук, Голова Верховної Ради України.

Андрій Костін сказав: «Офіс Генерального прокурора продовжує активно співпрацювати з громадянським суспільством, яке завжди в епіцентрі подій. АПУ і є втіленням таких ефективних організацій. В серпні я зустрічався з представниками громадськості. Відтоді є оновлений склад міжнародної ради експертів. Ми сфокусували роботу на таких основних напрямах, як міжнародне гуманітарне і кримінальне право, електронні докази, сексуальне насильство в умовах війни, захист прав дітей, активістів та журналістів. Ця експертна платформа підтримала прокуратуру з початку повномасштабного вторгнення, надала цінні поради, а зараз допомагає з розробкою стратегії розслідування воєнних злочинів. Наша діяльність спрямована не лише на те, щоб дослідити той умисел, що привів до широкомасштабного зла, а й стандартизувати роботу учасників кримінального процесу, уніфікувати практику, застосувати підходи, у центрі яких буде сам потерпілий і його потреби.

Ми співпрацюємо заради забезпечення невідворотності покарання.

Сьогоднішній форум підкреслює унікальність ситуації: війна триває, а правосуддя здійснюється. Нюрнберзький процес описав агресивну війну, як найвищий міжнародний злочин. Національна система правосуддя не допустить, щоб воєнні злочинці залишились непокараними. Водночас  Україні потрібен міжнародний трибунал, де політичне керівництво держави терориста, відповідальне за злочин агресії, має отримати справедливий вирок. Адвокатуючи ці та багато інших нагальних тем, ми окреслюємо наше майбутнє.

Статус кандидата на членство в ЄС є важливим кроком, зокрема, і для органів правопорядку. Результатом цього процесу буде ухвалення комплексного стратегічного плану з реформування всього правоохоронного сектору, як частини середовища безпеки України. Ця умова для вступу України в ЄС вдосконалить комплексне значення та підвищить інституційну ефективність органів правопорядку». Переглянути відео.

Руслан Стефанчук  у зверненні зауважив: «Вже 11 років поспіль Судовий форум АПУ збирає іноземних та національних  експертів з питань правосуддя. Але сьогодні він має особливе значення. Питання безпрецедентні: притягнення до відповідальності, перетворення санкцій на репарації, створення механізмів відшкодування шкоди.

Наша судова система має бути трансформована, і це має бути швидко. У нас немає часу.

У ВР знаходиться ряд законопроєктів — це і проєкти, що стосуються етапів судової реформи та диджиталізації  судочинства, і проєкти, спрямовані на відшкодування завданих агресією збитків та врегулювання процедур розгляду. Ми докладемо всіх зусиль як для проведення національних реформ, так і ініціювання міжнародних, зокрема, виключення Росії з Парламентської асамблеї ОБСЄ та Радбезу ООН. АПУ на цьому шляху для нас є надійним партнером». Переглянути відео.

Голова Верховного Суду Всеволод Князєв під час спеціального інтерв’ю в рамках ХІ Щорічного судового форуму зазначив: «Розв’язання питання щодо організації роботи судів в умовах відсутності електроенергії залежить від кількох чинників, насамперед – від фінансування судової влади та внесення змін до процесуальних кодексів, які б дозволили спростити процедуру технічної фіксації судових засідань».

Очільник ВС повідомив, що видатки держбюджету на органи державної влади наступного року будуть скорочені на 10 %. Ситуація, в якій опиниться судова система, ускладнюється значною кількістю пошкоджених, зруйнованих і розграбованих окупаційною армією приміщень судів.

Також Голова ВС поінформував, що на сьогодні суттєвого зрушення в питанні впровадження дистанційного правосуддя немає, однак робота над цим триває.

«Можливість здійснення правосуддя в дистанційному режимі необхідна не тільки у зв’язку з пандемією та війною, а й з огляду на важливість позитивного розвитку судової системи. До того ж це значно покращить ситуацію з доступом до правосуддя для учасників процесу», – переконаний Всеволод Князєв.

Крім того, пріоритетним завданням судової системи залишається й відновлення роботи органів суддівського врядування – Вищої ради правосуддя і Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, відсутність яких перешкоджає нормальному функціонуванню судової влади.

«Зараз ми маємо зосередитися на цьому, а після обрання повноважного складу цих органів – розв’язувати питання щодо запровадження електронного суду і дистанційного правосуддя, створення Вищого суду з питань інтелектуальної власності. При цьому варто подумати навіть над більшою концепцією: поширити юрисдикцію цього суду на спори щодо інвестицій. Адже підвищення рівня захисту інвестицій та довіра з боку інвесторів – це вклад в економіку держави, який набуде вагомого значення, особливо після нашої перемоги і закінчення війни, коли нам потрібно буде відбудовувати країну», – зауважив Голова ВС.

Разом із тим, на думку Всеволода Князєва, ідея створення військових судів складна й безперспективна, адже її втілення триватиме більше року і потребуватиме значних коштів. Натомість запровадження спеціалізації суддів є прогресивним процесом, що має багато переваг. При цьому слід приділити окрему увагу навчанню суддів, що розглядають кримінальні провадження, пов’язані з війною.

«На сьогодні судді місцевих та апеляційних судів справляються з розглядом кримінальних проваджень щодо воєнних і військових злочинів. Половина справ, що надійшли до судів першої інстанції, уже розглянуті по суті, і здебільшого вироки не оскаржуються. Це означає, що ухвалені рішення є законними й справедливими на думку всіх учасників процесу», – зазначив очільник ВС.

Всеволод Князєв також додав, що Верховний Суд підтримує ініціативу створення органів військової юстиції, адже в цьому існує нагальна необхідність і цей процес є значно простішим, аніж створення системи військових судів.

Перша сесія «Виклики судової системи України в умовах воєнного часу» пройшла під модеруванням  Наталії Богацької, Голови Південно-західного апеляційного господарського суду, Голова Асоціації суддів господарських судів України, та Андрія Савчука, партнера, керівника практики вирішення спорів ЮК MORIS.

«Цьогорічна зустріч – особлива. Адже проходить в умовах агресії рф проти України. Серед важливих питань держави – судова реформа. Без перебільшення, судова реформа у багатьох викликає втому, адже триває довгий час. Я не знайшов жодної держави, де б ця реформа тривала так довго. В рамках Судового форуму ми обговорюємо це вже 9 рік поспіль. Але це вже точка неповернення. Судова реформа зараз – це створення і належне функціонування ВРП та ВККС», – сказав Андрій Савчук.

У фокусі обговорення були наступні питання:

• Судова реформа як необхідний крок на шляху до європейської інтеграції: оцінки, виклики, перспективи
• Функціонування судової системи під час війни: успіхи, існуючі загрози, рекомендації — погляд зсередини й ззовні
• Електронний суд та дистанційне правосуддя: необхідні кроки

Доповідачами виступили:

• Іван Міщенко, Заступник голови Конкурсної комісії з добору кандидатів у члени ВККС, суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: «Скоро виповниться рік, як працює конкурсна комісія з добору кандидатів у члени ВККС. Початок роботи був досить активний. Але війна перервала цей процес. І влітку навіть лунали думки, що комісія не зможе продовжувати роботу, але надання кандидатства в члени ЄС надало нового імпульсу. І сьогодні ситуація така. Наразі долучений 301 кандидат, з них буде відібрано 64. Це плануємо до кінця року. І вони будуть запрошені до онлайн інтерв’ю у січні-лютому. Інтерв’ю буде транслюватися в ютюбі, і всі зацікавлені зможуть побачити й почути всіх кандидатів. Комісією проаналізовано 13828 документів. Це і довідки НАБУ, громадянського суспільства, декларації тощо. Комісія налаштована обрати кращих з кращих. Потім буде відібрано 32 кандидати, яких будемо рекомендувати до призначення ВРП. Вища рада правосуддя призначить 16 членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з-поміж кандидатів».

• Роман Маселко, член Вищої ради правосуддя, член Громадської ради доброчесності ГО ВО «Автомайдан», ексчлен правління фундації DEJURE, ексголова Ради громадського контролю НАБУ: «Судова реформа – це наша потреба, потреба нашого суспільства.Ми маємо відірватися від минулого.

Був переконаний, що ВРП в листопаді вже запрацює. Але обставини по-іншому склалися. Сподіваюсь, що з’їзд суддів відбудеться в січні, і судді заповнять свої вакансії. Це не просто обрання членів ВРП, це реалізація нашого обов’язку. Якщо цього не відбудеться, то це створить велику проблему. Можливо, є наміри зірвати процес. Але вірю, що судді не допустять цього. Заблокувати цю реформу – це план ворога. І судді мають бути свідомі цього.

За моїми очікуваннями, в січні ВРП вже має запрацювати. Після з’їзду суддів будуть затверджені і інші кандидати: від Президента, прокурорів, науковців, адвокатів».

• Богдан Моніч, Голова Ради суддів України: «14 грудня цього року Рада суддів проведе засідання і визначиться з датою проведення з’їзду суддів. Це буде 10 або 11 січня 2023 року. З’їзд плануємо на 3 дні. Всі вже готуються до нього.

Ризик є, що когось можуть не обрати. Але ці ризики були завжди і у різні часи. Але ми проведемо марафон, де кандидати можуть надати свою візію, бачення роботи в ВРП, і це позитивно вплине на результати голосування на з’їзді. Ми, як ніхто, зацікавлені, щоб ВРП запрацювала».

• Анна Адамська Галлант, Головна міжнародна експертка, керівниця компоненту Судова реформа Проєкту ЄС «Право-Justice»: «Є розуміння, що необхідно завершити судову реформу, суди мають працювати, система потребує сталості. Україна зараз на дуже доброму шляху. Україна всім показала, що навіть під час війни суди працюють, правосуддя відбувається. Україна переможе. Судова реформа буде завершена. Україна стане членом ЄС».

• Олег Горецький, керуючий партнер ЮФ «Горецький і Партнери», медіатор, голова Благодійного фонду «Олега Горецького»: «Я, як адвокат, кожного дня стикаюся з судами і як ніхто інший відчуваю, де є проблеми, а де їх немає. Судова система позитивно зарекомендувала себе під час війни. Вона підлаштувалася і наразі функціонує практично у звичайному режимі.

1 квітня запрацював Верховний суд і продовжив формування судової практики. І вже на деокупованих територіях суди повернулися у звичайний режим. Всі очікують початок роботи ВРП та ВККС. Сподіваюсь, що найближчим часом це буде».

• Роман Бабій, член Комітету ВРУ з питань правової політики, Голова робочої групи з питань цифровізації правосуддя: «Тематика правосуддя в умовах війни – питання, що потребують вирішення вже сьогодні. І відповіді наразі шукають всі: і влада, і юридична спільнота, і громадянський сектор.

Доступ до правосуддя – це не лише будівля суду та суддя. Мають бути інструменти та засоби, що забезпечать комфорт, клієнтоорієнтованість та доступ до правосуддя. Питання е-суду, засоби е-комунікації для багатьох є чи не єдиним способом захисту своїх прав в суді. Багато громадян вимушено переселені, чимало виїхали за кордон, бізнес релокований, але власність залишилася у регіонах, і для людей захист прав в судовому порядку є актуальним. Важливу роль грає і безпекова складова. Е-суд це забезпечує».

• Наталія Блажівська, суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (онлайн): «За всі ці довгі роки нас, суддів, практично не чують. Дехто вважає, нехай все буде як є: якось в ці жахливі місяці суди зуміли функціонувати? Є прибічники бачення: нічого не змінювати і робити вигляд, що нічого не треба змінювати. Навпаки, необхідно належно на всі ці виклики реагувати, вносити необхідні корективи, запроваджувати оптимальний законодавчо закріплений формат здійснення правосуддя в умовах війни. Передусім це повноцінна дистанційна форма правосуддя. сьогодні дистанційний суд необхідний для нашого розвитку. І без цього не буде розвитку судової системи » .

Другу сесію «Від санкцій до репарацій: міжнародна та національна санкційні політики» модерував Володимир Ващенко, партнер VB PARTNERS.

Експерти обговорювали такі теми:

• Міжнародна санкційна політика. Стягнення підсанкційних активів у дохід держави

, суддя Вищого антикорупційного суду: «Новий інструмент санкційної політики в руках держави – стягнення активів. І перше рішення вже довело, що воно є дієвим. Ніде у світі немає такого досвіду, як зараз у нас з цими справами. Стягнення активів в дохід держави – це особлива санкція, спеціальний обмежувальний захід, а не вид юридичної діяльності. Це особливий вид реагування держави на дії тих осіб, які посягають на її існування, суверенітет та територіальну цілісність. Умови накладання санкцій –застосовується тільки в період дії правового режиму воєнного стану.

З урахуванням принципу дії закону у часі, застосовується за дії, вчинені особою після 24 травня 2022 року (з набрання законом сили). Застосовується лише до тих осіб, щодо яких є рішення РНБО про накладення санкцій у виді блокування активів після 24 травня 2022 року. Застосовується і до фізичних, і юридичних осіб. Рішення про стягнення в дохід держави приймає Вищий антикорупційний суд за позовом Мінюсту».

• Санкції, конфіскація, націоналізація — способи вилучення активів в Україні

радниця, керівниця судової практики LCF Law Group: «Діючі в Україні способи блокування та вилучання активів – примусове вилучення активів резидентів рф, стягнення підсанкційних активів в дохід держави, примусове відчуження активів, передача активів в управління АРМА з подальшою можливою конфіскацією.  Примусове вилучення активів резидентів рф розпочалося у березні 2022 проти рф та проти юросіб рф, де бенефіціаром є рф. Перші приклади такого вилучення активів – активи МР банку та Промінвестбанку. До цього способу є дискусійні питання – чи буде розширено коло резидентів та чи буде закон застосований до інших активів? А також – чи вистачить вилучених активів МР банку та Промінвестбанку, щоб розрахуватися з кредиторами?

Стягнення підсанкційних активів в дохід держави. Тут ми бачимо, що поки не так багато таких позовів – наразі є позов проти Януковича і проти ректорів трьох університетів. Дискусійні питання до цього способу – як забезпечити ефективність управління стягнених на користь держави активів. Це важливо, адже основні стягнені активи – це корпоративні права.

Ще питання – чи необхідно розширити дію закону поза дією періоду воєнного стану, щоб потім не втратити напрацьований механізм?

І треба дати чітку відповідь – куди йдуть стягнені кошти, в які фонди вони розподіляються?

Реквізиція – примусове відчуження активів. Основна специфіка – передбачає відшкодування або повернення активу після закінчення дії воєнного стану. Тут теж є кілька дискусійних питань – як позначається місцевість, де ведуться бойові дії, чи може бути примусово відчужене майно, визначене родовими ознаками (зерно, олія, спирт), чи може застосовуватися цей порядок для відчуження активів резидентів рф, і знову таки – який контроль за цією процедурою? Від клієнтів чуємо багато нарікань – не підписуються акти, не проводиться оцінка активів, тобто постійні порушення процедури.

Передача активів в управління АРМА – тут теж дуже важливий контроль за дотриманням процедури. Дискусійне питання: АРМА – це проміжний етап збереження активів. І потрібно вирішувати: а що далі робити з активами?».

• Санкційна політика держави

Інна Богатих, Директорка Департаменту санкційної політики Міністерства юстиції України: «Метою санкцій є не притягнення особи до відповідальності, а фінансовий тиск за певні дії: підтримку агресивної політики, фінансування тощо. Мета – не покарати, а змінити поведінку. Рф своїми діями поставила себе поза межами права. Коли ставимо питання, чи може Україна застосовувати радикальні механізми, то відповідь, так. З початком повномасштабної війни робота на системному рівні формуються списки осіб, до яких можуть застосовуватися санкції. До великої кількості вони застосовуються, і це правильно, бо якщо ти голосуванням, фінансуванням підтримуєш режим, агресивну політику держави, то можеш підпасти під обмежувальні заходи.

Що ми хочемо досягти цим? Це сигнал для міжнародної спільноти.
А як це впливає на осіб, до яких ми застосовуємо санкції? Хоча вони живуть і будують свою діяльність в росії, майно їх знаходиться за кордоном. І арешт цього майна – певне джерело для відшкодування шкоди».

• Український Task Force з розшуку, арешту та конфіскації активів

Андрій Пасічник, керівник Управління проведення повних перевірок НАЗК:

«НАЗК з перших днів березня почав підготовку списків підсанкційних осіб. Наразі понад 20 тис. осіб опрацьовано НАЗК.

Ми писали сотні, якщо не тисячі листів по всіх бізнес-структурах світу, де працювали росіяни і, навпаки, коли іноземці працювали топменеджер в російських компаніях. Ми маємо такий профайл.

Робота ведеться і щодо відстежування обходу санкцій. Систематизується, передається міжнародним партнерам, щоб вони руйнували ці обхідні ланцюжки. Тобто це комплексний підхід, що дає результат».

У форматі hard talk про Концепцію спеціального компенсаційного механізму відшкодування шкоди, завданої Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації розповіла Ірина Кірєєва, заступник директора департаменту — начальник Управління міжнародного співробітництва Департаменту санкційної політики Міністерства юстиції України. Інтерв’ював Микола Стеценко, член Правління Асоціації правників України, керуючий партнер AVELLUM.

Ірина Кірєєва у своїх відповідях акцентувала увагу присутніх на таких моментах:

• Є така концепція міжнародного компенсаційного механізму, який включатиме три складових:

1. Компенсаційна комісія.
2. Спеціальний компенсаційний фонд, який акумулюватиме всі кошти.
3. Ефективний механізм виконання рішень.

Вже на сьогодні є підтримка цього механізму від Ради Європи, парламентської асамблеї ради Європи, Генеральної асамблеї ООН.  Міжнародне співтовариство разом з Україною буде створювати реєстр збитків. Це буде першим практичним кроком.

Одним з перших питань важливих питань буде визначення розміру збитків. Зараз немає єдиної суми, єдиного реєстру, воєнні дії ще тривають, збитки продовжують накопичуватися. За попередньою оцінкою Світового банку розмір коштів для відновлення України складав близько 600 млрд дол. (станом до 10 листопада, до активних атак на енергосистему).

Механізм базується на досвіді компенсаційних комісій. Але ідентичної ситуації немає у нас найбільший обсяг руйнувань, наш ворог – член Радбезу ООН, який блокує всі рішення. Тому аналог відсутній. Але ми можемо запозичити окремі елементи: обробки інформації, категоризації збитків.

• Реєстр збитків – це буде окрема інституція, окреме утворення. Він буде призначений для збору всіх збитків та слугуватиме доказовою базою, тому він має бути прозорим.

Є ідея, яка обговорюється, що це буде своєрідна організація, яка матиме свою структуру, знаходитися буде на території ЄС з персоналом, що здійснюватиме керівництво та технічну підтримку. Пізніше ми бачимо, що можна доповнювати реєстр додатковими функціями. Тобто це не просто е-реєстр, який можна тільки доповнювати.Процедура верифікації збитків — на стадії обговорення. Країни-партнери активно беруть участь у цьому обговоренні.

Реєстр буде охоплювати всі категорії збитків. Вони будуть поділені на категорії, що дадуть можливість управляти ними, визначаючи обсяг виплат. Це будуть фізичні особи – поранення, каліцтва тощо, а також майнова шкода, збитки юросіб, також включені збитки держави, шкода навколишньому середовищу. Коли буде оформлений реєстр, ми будемо точно знати, але точно, що це будуть всі категорії збитків.
Окреме питання, що дискутується – що робити, якщо вже є рішення судів щодо відшкодування збитків. Наприклад, нанесені з 2014 року.

• У бізнесі — це не лише прямі збитки, втрата потужностей, руйнування майна. Методики, що будуть використовуватися, ще обговорюються. Але водночас в Україні методики вже розроблені та зокрема, подано на реєстрацію методику розрахунку збитків юросіб, де, в тому числі, враховуються обсяги недоотриманої вигоди. Хоча маємо розуміти, що наші партнери, що допомагають нам, можуть мати іншу думку.
• Питання активів і стягнення активів з рф – критичне. Ми розуміємо, що росія не прийде сама і не запропонує нам гроші. Активи поки що перебувають під охороною суверенного імунітету. І поки що жодна з країн не наважилася порушити це. Друга частина – арештовані, заморожені, заблоковані активи підсанкційних осіб. У Канади, наприклад, вже є закон, який дозволяє конфісковувати такі активи, але він ще не реалізований.

Остання третя сесія «Судові процеси про відшкодування збитків з РФ» пройшла під модеруванням Юрія Чумака, судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Експерти дискутували на такі теми:

• Розгляд судами справ про стягнення збитків з РФ: наявна практика, тенденції, проблемні питання

Ксенія Прохур, старша юристка практики вирішення спорів Baker McKenzie: «Є вже кілька позовів до рф, ініційовані після повномасштабного вторгнення. Це переважно справи про стягнення моральної шкоди. Тут є питання визначення розміру збитків.

Часто у фізосіб позови про стягнення збитків йдуть поруч з позовами про стягнення моральної шкоди. У них суди застосовують понижені стандарти доказування. Позивач подає акти, подаються звіти про оцінку. Однак при розгляді немає позивача, оскільки рф не надає своїх представників. Відповідно, ці докази не оскаржуються. З чим тоді порівнювати ці докази, як суду визначити, чи достатній цей доказ?

А у рішеннях, заснованих на необʼєктивних доказах, є питання з виконанням цих рішень. Адже навряд міжнародні суди пропустять докази, обґрунтованість яких під сумнівом.
І тут питання до позивачів – у їх інтересах контролювати, вживати всіх заходів до того, щоб суд не був змушений приймати рішення по їх справі на основі знижених стандартів доказування».

• Погляд з рітейлу на фіксацію та відшкодування збитків

Артем Ярмола, заступник директора юридичного департаменту Fozzy Group: «Ми дуже постраждали від збройної агресії. Прямі збитки досягають 3 млрд грн. Я мовчу вже про втрату упущених можливостей. В березні ми почали фіксувати збитки. В основному постраждали власні приміщення і треба було зафіксувати їх стан, де можливо. Левова частка втрат – товар в магазинах, обладнання, основні засоби, які були або вкрадені, або втрачені, пошкоджені.

Ми подали скаргу в ЄСПЛ. Це найпростіший механізм. Перспективу судового процесу в Україні оцінюємо туманно. Поки немає процесуальних змін. Розглядаємо варіант інвестиційного арбітражу. Теж перспектива достатньо незрозуміла. Мінусом є питання юрисдикції інвест-арбітражу. Щодо комісій з відшкодування збитків. Нам, як бізнесу, що потребує оборотних коштів, і бізнесу, що постраждав від війни, цікаво б було отримати пільговий кредит, ніж чекати відшкодування».

• Судові аспекти іноземних ініціатив щодо відшкодування з боку Росії та висновки для України: Канада, США, ЄС

Іван Городиський, директор Центру Дністрянського, член Робочої групи АПУ з розробки юридичних механізмів відшкодування збитків, завданих війною РФ проти України, розповів про законодавчі ініціативи щодо конфіскації російського майна і подальшого їх використання для відшкодування Україні прийняті або розглядаються в Канаді, США, ЄС, роль правосуддя та судів в цих механізмах, які проблеми їх практичної реалізації обговорюються та вже виявлені, що варто врахувати Україні надалі із цього досвіду.

• Проблемні питання судового імунітету РФ. Ризики виконання рішень

Дмитро Гудима, суддя Великої Палати Верховного Суду презентував зміни у 2022 році у практиці Верховного Суду щодо імунітету рф порівняно з попередніми роками війни; зміни в аргументації Верховним Судом того, що рф не має судового імунітету впродовж 2022 року; розповів про деякі [очевидні] небезпеки, які можуть бути із виконанням рішень українських судів в іноземних юрисдикціях.

Другий день форуму 8 грудня проходив в онлайн-форматі.

Четверту сесію «Державна та індивідуальна відповідальність за злочини, вчинені в Україні» модерував Ерік Сванідзе, Міжнародний головний експерт, керівник компоненту Політика та координація у секторі юстиції.

Перша частина сесії була присвячена обговоренню міжнародної системи правосуддя.

У фокусі дискусії були наступні питання:

1. Синхронізації зусиль та взаємодії міжнародно-правової системи та національної системи відповідальності за серйозні та грубі порушення прав людини.
2. Перспективи створення Спеціального міжнародного трибуналу (по злочину агресії). Універсальна юрисдикція як запорука невідворотності покарання злочину агресії.
3. Діючі міжнародні механізми: Міжнародний суд ООН, Міжнародний кримінальний суд (параметри взаємодії).
4. Взаємодія громадянського суспільства та національних і міжнародних інституцій щодо документування воєнних злочинів.

Доповідачі:

• Павло Пушкар, керівник відділу Департаменту з питань виконання рішень Європейського суду з прав людини Генерального директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи
• Юрій Бєлоусов, начальник Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту Офісу Генерального прокурора: «Синхронізації зусиль та взаємодії міжнародно-правової системи та національної системи відповідальності за серйозні та грубі порушення прав людини».
• Бренда Джей Холліс (Brenda J Hollis), очільниця українського напрямку в МКС
• Сергій Мовчан, керівник Департаменту документування воєнних злочинів, Українська Гельсінська спілка з прав людини (УГСПЛ).

Під час другої частини, присвяченої національній системі правосуддя, було обговорено:

1. Притягнення до відповідальності за воєнні злочини
2. Забезпечення гарантій справедливого судового розгляду для військових
3. Особливості доказування воєнних злочинів
4. Баланс між запитом суспільства на швидке правосуддя та неупередженим розслідуванням і судовим процесом
5. Відповідність законодавства та інституційної системи міжнародним стандартам

Доповідачі:

• Ольга Булейко, суддя Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду:

«Забезпечення гарантій справедливого судового розгляду для військових».

• Маркіян Бем, партнер АО «Назар Кульчицький та партнери», національний експерт Ради Європи:

«Особливості доказування за воєнні злочини».

• Лариса Денисенко, українська письменниця, адвокатка, правозахисниця, телеведуча, радіоведуча:

«Баланс між запитом суспільства на швидке правосуддя та неупередженим розслідуванням і судовим процесом».

Модератором п’ятої сесії «Особливості розгляду окремих категорій справ під час воєнного стану» виступив Роман Чумак, керуючий партнер АО “ЮК “Арес”.

Експерти дискутували на такі теми:

• Спори, пов’язані з реквізицією майна, — , радник Sayenko Kharenko
• Банкрутство в умовах воєнного стану, — Сергій Жуков, суддя судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС ВС
• Опіка та усиновлення під час війни, — Ганна Коломієць, суддя КЦС ВС
• Особливості виконання судових рішень в умовах воєнного стану (національний аспект), — в, приватний виконавець

• Виконання рішень в умовах воєнного стану (міжнародна перспектива). Забезпечення дотримання статей 6 та 15 Конвенції з прав людини, — Дамір Сіте, міжнародний експерт Проєкту ЄС “Право-Justice”.

Всі матеріали та презентації спікерів XІ Щорічного судового форуму «Воєнна трансформація правосуддя» доступні за посиланням.

Запис Форуму можна переглянути тут:

Перший день 7 грудня 2022 року

Другий день 8 грудня 2022 року

Переглянути фото можна тут.

Асоціація правників України висловлює щиру подяку Проєкту ЄС «Право-Justice», всім доповідачам та учасникам Форуму.

Також, висловлюємо подяку всім, хто здійснив донат та сприяв проведенню організації заходу. Нагадуємо, що частина зібраних коштів піде на підтримку членів АПУ, які постраждали внаслідок повномасштабного вторгнення РФ та її збройної агресії проти України.

Програмним координатором заходу виступила Анна Огренчук, Президентка Асоціації правників України, керуюча партнерка LCF Law Group.

Майбутні заходи Асоціації правників України — за посиланням.

Приєднуйтесь до наших сторінок в соціальних мережах: LinkedIn, Facebook, Instagram та Телеграм.

Долучайтеся до найпотужнішої правничої платформи України. Більше — тут.

Друзі! Ми нагадуємо, що участь у заходах АПУ – безкоштовна. Організаційний комітет заходу щоденно працює над наповненням програми, щоб в цей нелегкий час, кожен зацікавлений отримав доступ до якісного контенту. Внесок за участь здійснюється на ваш розсуд у вигляді донату. 20% всіх внесків ми передаємо на підтримку членів АПУ, які постраждали внаслідок повномасштабної війни. Інші кошти будуть використані на організацію заходу та підтримання інституційної спроможності АПУ.

Ви можете підтримати АПУ за посиланням.